Справа № 560/84/23
Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
27 липня 2023 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України щодо не проведення нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.04.2019 по день фактичного розрахунку - 30.11.2022 включно;
- зобов'язати Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку Міністерства оборони України нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.04.2019 по день фактичного розрахунку - 30.11.2022 включно, виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні два місяці служби, які передували звільненню.
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України у проведенні нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні; стягнути з Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.12.2020 по 30.11.2022 в сумі 64668 грн. 60 коп. (шістдесят чотири тисячі шістсот шістдесят вісім гривень шістдесят копійок), з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що згідно з витягом з Наказу начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Міністерства оборони України №93 від 28.04.2019 позивача виключено зі списків особового складу частини з 28.04.2019.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року по справі №560/404/21, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29.04.2019 по 15.12.2020. Стягнуто з Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 29.04.2019 по 15.12.2020 в сумі 23395 (двадцять три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн. 56 коп. з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року по справі №560/2220/22, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку щодо врахування січня 2016 року як базового місяця при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов'язано Хмельницький зональний відділ Військової служби правопорядку здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.
Відповідач виконав вищевказане рішення суду та 30.11.2022 виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 77935,19 грн, що стверджено випискою з карткового рахунку позивача.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для частково задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині обрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з огляду на наступне.
Так, питання виплати позивачу середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні зі служби було частково вирішене судом у рішенні від 29 квітня 2021 року у справі №560/404/21, яке на цей час набрало законної сили.
Справа, що розглядається, відрізняється від зазначеної справи своїм предметом, оскільки у період з дня звільнення позивача зі служби по день звернення до суду з цим позовом змінились обставини, які стосуються належних позивачу виплат по індексації, був проведений остаточний розрахунок, що пов'язано з перерахунком індексації з урахуванням іншого місяця підвищення доходів. Це зумовило збільшення суми виплати, а також збільшення періоду несвоєчасного розрахунку.
З урахуванням згаданих судових рішень, якими встановлено безпідставність невиплати позивачу відповідних сум індексації, а також рішення суду щодо виплати йому частини середнього заробітку за період з 29.04.2019 по 15.12.2020, є недоцільним ще раз наводити увесь обсяг нормативного обґрунтування, який підтверджує право на відповідну виплату.
Слід враховувати зміст рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 у справі №560/404/21, де суд зазначив, що позивач має право на виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні згідно зі ст. 117 КЗпП України.
Згідно з чинним законодавством нарахування середнього заробітку/грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням.
Згідно з виписками по карткових рахунках позивача відповідач виплатив йому заборгованість по індексації в сумі 77935,19 грн. (перерахована індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 як місяця підвищення доходів).
Днем звільнення є останній робочий день, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 по справі №821/1226/16). Саме у цей день (день звільнення або день виключення зі списків частини для військовослужбовців) на підставі ст. 116 КЗпП України роботодавець повинен виплатити звільненому працівнику усі суми коштів, що належать йому від підприємства.
Позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.04.2019, отже у цей день з ним повинен був бути проведений остаточний розрахунок, тоді як 29.04.2019 є днем початку періоду невиплати.
Відповідно до довідки про середньоденний розмір грошового забезпечення станом на момент звільнення, наданої відповідачем, грошове забезпечення позивача складає за лютий 2019 р. - 10312,10 грн. (28 робочих та відпрацьованих днів), за березень 2019 р. - 10312,10 грн. (31 робочий та відпрацьований день), отже середньоденне грошове забезпечення позивача становить 349,56 грн. (нараховане грошове забезпечення/59).
Слід враховувати, що з 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яким викладено в новій редакції норму статті 117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з яким виплата працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюється не більш як за шість місяців.
Беручи до уваги дату проведення остаточного розрахунку з позивачем - 30.11.2022 до спірних правовідносин підлягає застосуванню змінена редакція статті 117 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). Зміни у ст.116 та 117 КЗпП України підкреслюють намір законодавця не допустити випадків, за яких порушення прав працівника на своєчасний розрахунок при звільненні триває впродовж значного періоду часу. З урахуванням цих змін працівник повинен бути зацікавленим у швидкому ініціюванню та вирішенню спору, оскільки зволікання з тих чи інших причин у зверненні до суду не даватиме підстави в подальшому претендувати на виплату суми середнього заробітку за весь період, впродовж якого триває порушення його права на своєчасне отримання грошового забезпечення. З огляду на приписи ст. 117 КЗпП України період затримки розрахунку при звільненні обмежено шістьма місяцями, у зв'язку із чим позивачу належить до виплати компенсація у вигляді середнього заробітку за період тривалістю 185 календарний день.
Сума коштів, визначена відповідно до ст. 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати становить: 349,56 (середньоденна заробітна плата позивача) * 185 (кількість днів затримки розрахунку) = 64668,60 грн.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 щодо аналогічних правовідносин визначив інший механізм розрахунку розміру компенсації, зазначивши, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, і таке зменшення повинне залежати від розміру недоплаченої суми.
Зменшуючи розмір відшкодування, Верховний Суд враховує таке (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі № 761/9584/15-ц): розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність можливого розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Верховний Суд застосував критерії зменшення розміру відшкодування, визначеного відповідно до статті 117 КЗпП України, та принцип пропорційності суми виплати, яка повинна залежати від того, яку частку у відсотковому відношенні сума виплаченої заборгованості становить у складі усіх належних працівнику на дату звільнення виплат. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Застосовуючи цей механізм, з наявних у справі доказів встановлено, що загальний розмір належних позивачу при звільненні і загалом виплачених коштів склав 129645,03 грн.
Сума індексації грошового забезпечення за останнім рішенням суду (перерахована в сумі 77935,19 грн.) становить 60,11 % відносно розміру усіх належних виплат.
З огляду на це, виходячи з принципу пропорційності позивачу необхідно виплатити 38875,07 грн., які становлять 60,11% від 64668,60 грн., розрахованих згідно з Порядком № 100 та з урахуванням обмеження періоду виплати 6 місяцями.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті прийняв правильне рішення, але з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для його зміни в резолютивній частині з викладених вище обставин.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку задовольнити частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року змінити, виклавши абзац 3 резолютивної частини рішення в такій редакції:
"Стягнути з Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.12.2020 по 30.11.2022 в сумі 38875 грн. 07 коп., (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень сім копійок) з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.