Справа № 753/11105/22 Головуючий у 1 інстанції Шаповалова К.В.
Провадження №22-з/824/993/2023 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
(додаткова)
27 липня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Таргоній Д.О., Голуб С.А., Писаної Т.О., розглянувши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» - адвоката Шворака Олександра Миколайовича про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», торговельного центру № 32 «Метро Кеш Енд Кері Україна» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна», торговельного центру № 32 «Метро Кеш Енд Кері Україна» про захист прав споживачів та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року залишено без змін.
17 липня 2023 року представник ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» - адвокат Шворак О.М. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 130,00 грн, пов'язану із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України у відзиві на апеляційну скаргу, подану на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року, стороною відповідача було повідомлено апеляційний суд про орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, які планує понести відповідач в суді апеляційної інстанції, зазначаючи, що документальне підтвердження надасть у п'ятиденний строк з дати розгляду апеляційної скарги.
Заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надійшло.
Згідно положень частин 1, 4 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Пунктами 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом з тим, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовані частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом із тим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 29 Закону №5076-VI визначено, що дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням. Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов'язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об'єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний (зобов'язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов'язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Згідно зі статтею 30 вказаного Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/WestAllianceLimited проти України заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі Заїченко проти України (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
З матеріалів справи вбачається, що у п'ятиденний строк з дати розгляду апеляційної скарги, представник ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» - адвокат Шворак О.М. подав заяву про стягнення судових витрат, додавши до неї докази на підтвердження понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.
З поданих доказів вбачається, що 30 березня 2021 року між ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» та АО «КМ Партнери було укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1 об'єднання зобов'язується надавати довірителю (ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна») послуги з правової допомоги.
Згідно п. 5.2 для оплати наданих послуг об'єднання надає довірителю рахунок-фактуру і акт приймання передачі послуг.
Представництво інтересів ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Шворак О.М. згідно довіреності № 127--22 від 07 листопада 2022 року, відповідно до якої адвокат Шворак О.М. є адвокатом АО «КМ Партнери» та має право представляти інтереси ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна».
Відповідно до п. 5.3 Договору індивідуальні погодинні ставки адвоката-учасника об'єднання становить 5 100,00 грн/год.
До заяви про ухвалення додаткового рішення долучено акт приймання-передачі послуг від 28 квітня 2023 року на загальну суму послуг в розмірі 21 930,00 грн на професійну допомогу під час розгляду справи, в якому детально зафіксовано кількість часу, витраченого представником та загальну вартість відповідно до погодинної ставки залученого адвоката на: підготовку відзиву на апеляційну скаргу, включаючи аналіз аргументів позивача, наведених в апеляційній скарзі, викладення аргументації на їх спростування, підготовка до відправки; рахунок-фактури №49 від 28 квітня 2023 року на суму 21 930,00 грн; акт приймання-передачі послуг від 14 липня 2023 року на загальну суму послуг в розмірі 10 200,00 грн, в якому детально зафіксовано кількість часу, що була затрачена на їх виконання, та загальна вартість відповідно до погодинної ставки залученого адвоката; рахунок-фактури №84 від 14 липня 2023 року на суму 10200,00 грн.
Тобто, АО «КМ Партнери» надало послуги ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» згідно договору про надання правової допомоги від 30 березня 2021 року під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції на суму 32 130,00 грн, що підтверджено належними та допустимими доказами
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу,а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій такої сторони.
Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
З матеріалів справи вбачається, що апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 січня 2023 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року залишено без змін, тому судові витрати підлягають стягненню із позивача на користь відповідача.
ОСОБА_1 заява про ухвалення додаткового рішення направлялась ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна», що підтверджується доказами направлення вказаної заяви разом з додатками.
Однак, жодних заперечень від сторони позивача до суду апеляційної інстанції не надходило.
В той же час, враховуючи положення статті 141 ЦПК України, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та обсяг фактично наданих послуг по підготовці відзивів на апеляційні скарги та участі у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції (27 хв.), апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені представником відповідача витрати у розмірі 32 130 грн не відповідають критерію розумності, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування, за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи, матиме надмірний характер.
З огляду на зазначене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви представника ТОВ «Метро Кеш Енд Кері Україна» - адвоката Шворака О.М. про стягнення правничої допомоги в розмірі 12 000 грн.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» - адвоката Шворака Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»(ідентифікаційний код 32049199, м. Київ, пр-т Григоренка, 43) судові витрати в розмірі 12000 (дванадцять тисяч) гривень 00 коп.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст додаткової постанови складений 27 липня 2023 року.
Суддя-доповідач Д.О.Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.О. Писана