справа № 619/4525/14-ц
провадження № 4-с/619/3/23
іменем України
27 липня 2023 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Калиновської Л.В.,
секретаря судового засідання Булах С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дергачі скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), орган виконавчої служби (дії/бездіяльність співробітників якого оскаржуються) - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник - ОСОБА_2 ,-
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), відповідно до якої просив суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження № 50983246 щодо недотримання положень ст.453 ЦПК України щодо повідомлення заявника (скаржника) ОСОБА_1 та суду про виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року; зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження N° 50983246, виконати положення ст.453 ЦПК України, а саме повідомити заявника (скаржника) ОСОБА_1 про виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року; стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юетиції (м. Харків), (ЄДРПОУ - 43315445,) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) понесені ним та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 2 560 грн. 00 коп.
В обґрунтування скарги вказує, що 15 червня 2015 року Дергачівським районним судом Харківської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі № 619/4525/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Проперті менеджмент Україна» про стягнення заборгованості. 25 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50983246 за виконавчим листом № 619/4525/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 899 090 гривень та судових витрат в сумі 3 654 гривень, а всього 902 744 гривень. 14 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 50983246, № 54664892 в зведене виконавче провадження № 55153587. 26 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження № 50983246. З вказаної постанови йому стало відомо, що в ході проведення виконавчих дій державному виконавцю з бази Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України стало відомо про наявність у боржника ОСОБА_2 транспортного засобу, а саме автомобіля HONDA моделі CROSSTOUR, 2011 року випуску. Державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт транспортного засобу з подальшою передачею його на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_2 . З моменту винесення постанови та передачі на відповідальне зберігання автомобіля боржнику ОСОБА_2 минуло вже більше двох років, однак, на момент звернення до суду зі скаргою, державним виконавцем в провадженні якого наразі перебуває виконавче провадження №50983246 взагалі не було вчинено жодних виконавчих дій, спрямованих на реалізацію арештованого транспортного транспорту боржника ОСОБА_2 . З інформації, що міститься на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі «Автоматизована система виконавчого провадження», ОСОБА_1 стало відомо, що 15 лютого 2021 року державним виконавцем було зроблено запит до МВС України за вих. №96589296 щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_2 транспортних засобів. Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит державного виконавця, за боржником ОСОБА_2 зареєстровано три транспортних засоби, в тому числі автомобіль HONDA, моделі CROSSTOUR, 2011 року випуску, який ще два роки тому було арештовано, описано на передано на відповідальне зберігання боржника ОСОБА_2 . Замість того, щоб вилучити та реалізувати майно боржника ОСОБА_2 , а отримані внаслідок такої реалізації кошти направити на часткове задоволення вимог стягувача, державний виконавець повернув арештоване майно боржнику, який продовжує ним користуватися на протязі вже більше ніж двох років з моменту такого арешту. Також, протягом більш ніж чотирьох років державними виконавцями не було внесено боржника ОСОБА_2 до Єдиного реєстру боржників. У разі, якби державний виконавець, в провадженні якого перебувало та/або перебуває виконавче провадження № 50983246 скористався таким наявним в нього широким колом повноважень, йому було б відомо про наявність у боржника ОСОБА_2 крім іншого, інтелектуальної власності та ТОВ «Проектно-будівельна фірма «Навруз», засновником якої є саме боржник ОСОБА_2 . З моменту відкриття виконавчого провадження №50983246 державним виконавцем, в провадженні якого перебувало та/або перебуває вказаний виконавчий лист, взагалі не було вчинено ніяких виконавчих дій, спрямованих на фактичне та реальне виконання рішення суду. Тому, ОСОБА_1 вимушений був звернутися до суду зі скаргою на неправомірну діяльність державного виконавця Відділу, примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Вказаним судовим рішенням було вирішено, крім іншого: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 50983246 про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 902744 гривні, щодо внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження №50983246 невідкладно внести відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 50983246, щодо невиконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.06.2015 по цивільній справі №619/4525/14-ц; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження №50983246, невідкладно в повному обсязі виконати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.06.2015 року по цивільній справі №619/4525/14-ц шляхом виконання Закону України «Про виконавче провадження». Також вирішено питання з судовими витратами. Однак, всупереч наведеним вище вимогам чинного наразі законодавства, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) так і не було повідомлено скаржника про виконання вказаної ухвали районного суду, а виконавче провадження № 50983246 так і не було відновлене. Заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 червня 2015 року по справі №619/4525/14-ц також не виконане і гроші з боржника не стягнуті.
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, просили розгляд скарги проводити у їх відсутність.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи проводити без його участі, заперечував проти задоволення скарги. В електронному вигляді було надано витребувані судом матеріали виконавчого провадження.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений своєчасно та належним чином.
Оскільки відповідно до норм ч.2 ст.450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності осіб, що в судове засідання не з'явились, на підставі наданих до суду доказів та матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.
Частиною 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 25 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50983246 за виконавчим листом № 619/4525/14-ц, виданими 13.08.2015 Дергачівським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 899 090 гривень та судових витрат в сумі 3 654 гривень, а всього 902 744 гривень.
15 червня 2015 року Дергачівським районним судом Харківської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №619/4525/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Проперті менеджмент Україна» про стягнення заборгованості.
25 березня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50983246 за виконавчим листом № 619/4525/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 899 090 гривень та судових витрат в сумі 3 654 гривень, а всього 902 744 гривень.
14 листопада 2017 року державним виконавцем винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень № 50983246, № 54664892 в зведене виконавче провадження № 55153587.
26 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження № 50983246.
В ході проведення виконавчих дій державному виконавцю з бази Національної автоматизованої інформаційної системи Департаменту державної автомобільної інспекції МВС України стало відомо про наявність у боржника ОСОБА_2 транспортного засобу, а саме автомобіля HONDA моделі CROSSTOUR, 2011 року випуску.
Державним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт транспортного засобу з подальшою передачею його на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_2 .
З моменту винесення постанови та передачі на відповідальне зберігання автомобіля боржнику ОСОБА_2 минуло вже більше двох років, однак, на момент звернення до суду зі скаргою, державним виконавцем в провадженні якого наразі перебуває виконавче провадження №50983246 взагалі не було вчинено жодних виконавчих дій, спрямованих на реалізацію арештованого транспортного транспорту боржника ОСОБА_2 .
З інформації, що міститься на офіційному сайті Міністерства юстиції України в розділі «Автоматизована система виконавчого провадження», ОСОБА_1 стало відомо, що 15 лютого 2021 року державним виконавцем було зроблено запит до МВС України за вих. №96589296 щодо зареєстрованих за боржником ОСОБА_2 транспортних засобів.
Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України на запит державного виконавця, за боржником ОСОБА_2 зареєстровано три транспортних засоби, в тому числі автомобіль HONDA, моделі CROSSTOUR, 2011 року випуску, який ще два роки тому було арештовано, описано на передано на відповідальне зберігання боржника ОСОБА_2 .
Так, з моменту відкриття виконавчого провадження №50983246 державним виконавцем, в провадженні якого перебувало та/або перебуває вказаний виконавчий лист, взагалі не було вчинено ніяких виконавчих дій, спрямованих на фактичне та реальне виконання рішення суду.
ОСОБА_1 звертався до суду зі скаргою на неправомірну діяльність державного виконавця Відділу, примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено частково. Вказаним судовим рішенням визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 50983246 про стягнення ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 902744 гривні, щодо внесення відомостей про боржника до Єдиного реєстру боржників; зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження №50983246 невідкладно внести відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження № 50983246, щодо невиконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.06.2015 по цивільній справі №619/4525/14-ц; зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження №50983246, невідкладно в повному обсязі виконати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.06.2015 року по цивільній справі №619/4525/14-ц шляхом виконання Закону України «Про виконавче провадження». Також вирішено питання з судовими витратами.
Згідно норми ч.1 ст.14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно положень норми ст.453 ЦПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Однак, всупереч наведеним вище вимогам чинного наразі законодавства, відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) так і не було повідомлено скаржника про виконання вказаної ухвали районного суду, а виконавче провадження №50983246 так і не було відновлене.
Крім того, суд зазначає, що в поданій заяві державним виконавцем не зазначено, чи виконано вимоги ст. 453 ЦПК України та доказів до заяви не долучено, а саме суд не зміг переконатися чи дійсно належним чином ОСОБА_1 повідомлявся, оскільки державним виконавцем в судове засідання не було надано для огляду оригінали виконавчого провадження окрім електронних копій.
Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Обов'язковість рішень суду полягає у тому, що вони не можуть бути скасовані або змінені будь-якими адміністративними або державними органами, громадськими організаціями тощо та їх посадовими чи службовими особами; ці органи та особи не можуть винести іншого рішення у цій судовій справі; ці органи та особи не можуть приймати актів, що суперечать рішенню суду, виходячи із припущення про його неправильність; жоден орган, крім суду вищої інстанції, не може скасувати рішення суду.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, чітко визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Виходячи із змісту ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких основних засад як верховенство права, обов'язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість, об'єктивність, гласність та відкритість, розумність строків виконавчого провадження, співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.
Відповідно ч.1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом ст.1 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У статті 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
З урахуванням установлених обставин, суд доходить висновку про обґрунтованість скарги та наявності підстав для її задоволення.
Відповідно до ст.452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Судом встановлено, що скаржнику було надано правничу допомогу у вказаній справі, що підтверджується договором про надання правової допомоги №01-08/05-23 від 08.05.2023.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2560,00 гривень скаржником до суду надано наступні докази: копію калькуляції-рахунку від 08.05.2023, копію акта приймання-передачі наданих послуг з правової допомоги від 08.05.2023, копію квитанції від 08.05.2023 про сплату гонорару адвокату згідно договору №01-08/05-23 від 08.05.2023 у сумі 2560,00 гривень.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про стягнення з відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 2560,00 гривень.
Керуючись, ст. ст. 1, 9, 18, 56, 57, 58, 61, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 15, 133, 141, 262, 450, 447, 452 ЦПК України, суд -
Скаргу ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), орган виконавчої служби (дії/бездіяльність співробітників якого оскаржуються) - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник - ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в рамках виконавчого провадження № 50983246 щодо недотримання положень ст. 453 ЦПК України щодо повідомлення заявника (скаржника) ОСОБА_1 та суду про виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року.
Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в провадженні якого знаходиться виконавче провадження N° 50983246, виконати положення ст. 453 ЦПК України, а саме повідомити заявника (скаржника) ОСОБА_1 про виконання ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 19 квітня 2021 року.
Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юетиції (м. Харків), (ЄДРПОУ - 43315445,) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) понесені ним та документально підтверджені судові витрати на правову допомогу в розмірі 2 560 грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Л. В. Калиновська