Єдиний унікальний номер 341/1313/23
Номер провадження 3/341/381/23
27 липня 2023 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Мергель М. Р., за участю:
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисника Гусака М. М.
розглянув справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 91 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
встановив:
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 12.06.2023 № 0053 ОСОБА_1 вчинив у межах території об'єкта природно-заповідного фонду, його охоронної зони, заборонену діяльність, а саме самовільну рубку дерев, за наступних установлених суддею обставин.
30.11.2021 о 12:00 год ОСОБА_1 здійснив самовільну рубку дерев: акації 9 шт., черешні 1 шт. у квадраті 6 виділу 14 Бурштинського лісництва Галицького НПП, чим порушив ст. 91 КУпАП та постанову КМ України № 541 додаток 1. Унаслідок порушення вимог лісового законодавства державі заподіяна шкода у розмірі 19762,0 грн за самовільну рубку дерев акації та черешні.
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що 30.11.2021 був на роботі. Не рубав і не забирав дерева. Ті дрова, які вилучили працівники поліції, придбала його мати у невідомих людей. За яких обставин придбала йому невідомо.
Захисник Гусак М. М. пояснив, що ОСОБА_1 не здійснював самовільну рубку дерев. У матеріалах справи відсутні докази, що саме ОСОБА_1 вчинив це правопорушення. Провадження у справі просив закрити.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до змісту ст. 91 КУпАП як адміністративне правопорушення визначено здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками тощо.
На підтвердження викладених у протоколі обставин і вчинення правопорушення до справи долучено копію постанови слідчого від 31.05.2023 про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 246 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України через відсутність заподіяння істотної шкоди, тобто через відсутність передбачених ч. 1 ст. 246 КК України наслідків.
Відповідно до позиції, викладеної у п. 9 постанови ПВСУ від 10.12.2004 N 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» у справах про злочини, відповідальність за які передбачена ст. 246 КК України, шкода визнається істотною, коли: були знищені певні види дерев у тій чи іншій місцевості; погіршилися породний склад, якість, захисні, водоохоронні й інші екологічні властивості лісу; виникли труднощі у відтворенні заліснення в певній місцевості; знизилась якість атмосферного повітря; змінились ландшафт місцевості, русло річки; сталась ерозія ґрунту; тощо. Якщо внаслідок незаконної порубки дерев, чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав несе відповідальність за статтями 64-67 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З огляду на викладену позицію ПВСУ, суддя констатує неправильну кваліфікацію відповідного діяння, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.06.2023 № 0053, оскільки за відсутності заподіяння істотної шкоди, відповідне діяння повинне кваліфікуватись за однією із статей 64-67 КУпАП, а не статтею 91 цього Кодексу.
У справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
ЄСПЛ наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладену практику ЄСПЛ суддя під час розгляду справ про адміністративні правопорушення позбавлений можливості самостійно уточнювати (здійснювати) кваліфікацію діяння особи, стосовно якої розглядається справа.
Крім того, суддя зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що саме ОСОБА_1 30.11.2021 о 12:00 здійснив порубку відповідних дерев. При цьому сторона захисту надала лист ТОВ «ІТЕКО» Л. Т. Д. від 25.07.2023 та завірену копію табеля обліку робочого часу товариства, згідно з якими ОСОБА_1 30.11.2021 перебував весь день на робочому місці в селі Угринів.
Своєю чергою, факт виявлення та вилучення з території будинковолодіння ОСОБА_1 відповідної деревини 03.12.2021, як зазначено у постанові про закриття кримінального провадження, не свідчить про вчинення порубки дерев саме ОСОБА_1 , оскільки окрім нього за відповідною адресою в селі Куропатники проживає ще двоє повнолітніх осіб. Вказане підтверджено довідкою про склад сім'ї.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Таким чином, згідно з Конституцією України та рішеннями Європейського суду з прав людини винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумними сумнівами. Усі сумніви тлумачаться на користь правопорушника. Отже, суд зобов'язаний дослідити усі докази з точки зору їх допустимості і належності.
Чинний КУпАП не визначає поняття допустимості та належності доказів, проте відповідно до статті 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим кодексом (ст. 86 КПК України).
Отже, особа не може бути притягнута до відповідальності на підставі неналежних чи недопустимих доказів, а наявні докази повинні виключати будь-які розумні сумніви щодо винуватості особи.
Таким чином, враховуючи некоректність викладеної у протоколі кваліфікації адміністративного правопорушення, зважаючи на відсутність належних доказів того, що саме ОСОБА_1 30.11.2021 здійснив самовільну рубку дерев, доходжу висновку про те, що у справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 91 КУпАП необхідно закрити за відсутністю доказів наявності у діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 91, 247, 251, 256, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 91 КУпАП, щодо ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
СуддяМикола МЕРГЕЛЬ