Справа№938/441/23
Провадження № 3/938/235/23
25 липня 2023 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднані адміністративні матеріали, які надійшли від відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: с.Голошино Верховинського району Івано-Франківської області, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не має,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185-10, ч.2 ст.204 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
з участю особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 ,
ОСОБА_1 17.06.2023 о 15.00год вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску та був затриманий спільно з іншою особою, відносно якої також складено протокол проо адміністративне правопорушення, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Селятин" на напрямку 506 прикордонного знаку на відстані 500м. до лінії державного кордону, на території Білоберізької об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, чим порушив вимоги ст.ст. 9,12 ЗУ "Про державний кордон України" , тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Окрім цього, 17.06.2023 о 15.00год на напрямку 506 прикордонного знаку на відстані 500м. до лінії державного кордону, на території Білоберізької об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 , будучи виявленим прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснив злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме: вдався до втечі, чим порушив вимоги ст.34 ЗУ "Про державний кордон України", п.12 ст.20 ЗУ "Про державну прикордонну службу України", тобто вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Матеріали справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.185-10, ч.2 ст.204надійшли до Верховинського районного суду Івано-Франківської області 26.06.2023.
З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було призначено на 12.07.2023.
В судове засідання 12.07.2023 з'явилася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , який просив розгляд справи відкласти, для надання йому можливості звернутися за консультацією до адвоката.
У зв'язку з цим судове засідання бкло відкладено на 25.07.2023.
В судове засідання 25.07.2023 з'явилася особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , зазначив, що буде здійснювати свій захист самостійно, про що подав відповідну заяву.
Постановою судді від 25.07.2023 у відповідності до вимог ч.2 ст.36 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 номер 938/442/23, номер провадження 3/938/236/23 та номер 938/441/23, номер провадження 3/938/235/23 об'єднано в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі номер 938/441/23, номер провадження 3/938/235/23.
В судовому засіданні, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав в повному обсязі. Вказав, що того дня 17.06.2023 він разом із товаришем, ходили на ОСОБА_2 на риболовлю. Після чого пішли до кордону між Україною та Румунією, де їх побачили працівники прикордонної служби, які сказали стояти на місці, але вони злякалися і почали тікати від них. Працівники прикордонної служби наздогнали його, а товариш-втік. Підтвердив ту обставину, що вони знаходилися на відстані близько 500м. від лінії кордону. Також вказав, що на вимоги працівників прикордонної служби, зупинитися він не реагував. У вчиненому щиро розкаявся, вважає, що вчинив неправильно, зобов'язався в майбутньому не вчиняти аналогічних дій.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185-10, ч.2 ст.204 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон країни або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті
Відповідальність за ч.1 ст.185-10 КУпАП наступає за злісну Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль», перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються лише за умови проходження прикордонного контролю та з дозволу уповноважених службових осіб Державної прикордонної служби України, а у випадках, визначених цим Законом, - посадових осіб Державної прикордонної служби України, якщо інше не передбачено цим Законом.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею ст.280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204, ч.1 ст.185-10 КпАП України, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2023 №ЗхРУ №132402, згідно якого ОСОБА_1 17.06.2023 о 15.00год вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску та був затриманий спільно з іншою особою, відносно якої також складено протокол про адміністративне правопорушення, прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Селятин" на напрямку 506 прикордонного знаку на відстані 500м. до лінії державного кордону, на території Білоберізької об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, чим порушив вимоги ст.ст. 9,12 ЗУ "Про державний кордон України" , тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
- протоколом про адміністративне правопорушення від 17.06.2023 №ЗхРУ №132400, згідно якого ОСОБА_1 17.06.2023 о 15.00год на напрямку 506 прикордонного знаку на відстані 500м. до лінії державного кордону, на території Білоберізької об'єднаної територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області прикордонним нарядом "Прикордонний патруль" відділу прикордонної служби "Селятин" був виявлений громадянин України ОСОБА_1 , який здійснив злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме: вдався до втечі, чим порушив вимоги ст.34 ЗУ "Про державний кордон України" , п.12 ст.20 ЗУ "Про державну прикордонну службу України", тобто вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 185-10 КУпАП.
Протоколи складені уповноваженою на те особою із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, без зауважень;
- протоколом про адміністративне затримання від 17.06.2023, відповідно до якого начальником відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ОСОБА_3 на напрямку 506 прикордонного знаку на відстані 500м. до лінії державного кордону на території Білоберізької об'єднаної територіальної громади було затримано о 15год 00хв. 17.06.2023 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП;
- протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 17.06.2023, згідно з яким речі та майно у ОСОБА_1 , не вилучалося;
- пам'яткою щодо процесуальних прав особи, яка затримана в адміністративному порядку від 17.06.2023, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , відносно якого розпочато адміністративне провадження за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП доведено зміст процесуальних прав у відповідності до чинного законодавства України, яка підписана ОСОБА_1 , особисто;
- поясненням ОСОБА_1 , наданими ним у судовому засіданні та його письмовими поясненнями від 17.06.2023, в яких ОСОБА_1 вину у вчиненні ним вказаних правопорушень визнав, підтвердив вказані в протоколах про адміністративні правопорушення обставини.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 та ч.1 ст. 185-10 КУпАП - доведена повністю.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ч.1 ст. 185-10 КУпАП за зазначене правопорушення на особу накладається стягнення у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до санкції ч.2 ст. 204-1 КУпАП за дане адміністративне правопорушення передбачено відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Суд враховує положення ст.36 КУпАП, зі змісту якої вбачається, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи ступінь та характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме в межах санкціїч.2 ст.204-1 КУпАП.
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
З приводу додаткового покарання у виді конфіскацієї знарядь і засобів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, слід зазначити, що згідно матеріалів даної справи, а саме протоколу особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів, таких знарядь і засобів не виявлено.
Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись статтями 24, 30-1 , 40-1, ч.1 ст. 185-10, ч.2 ст.204-1, 283, 284 КпАП України, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185-10 та ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу :
-за ч.1 ст.185-10 КУпАП- у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
-за ч.2 ст.204-1 у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Застосувавши ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу врозміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536,80 (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС