Єдиний унікальний номер справи 185/278/23
1-кп/185/413/23
27 липня 2023 року. м. Павлоград.
Павлоградський міськрайонний суд
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
розглядаючи у судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022221070000672 від 26.09.2022,
за участі:
прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, так як на даний час є ризики предбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисиник заперечували проти клопотання прокурора.
Потерпіла підтримала клопотання прокурора.
Так, відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Так, ухвалою слідчого судді від 09.01.2023 обвинуваченому ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного зходу у вигляді тримання під вартою, продовжений у судовому засіданні, та строк дії якого закінчується 13.08.2023.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Суд приходить до висновку, що дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , слід продовжити, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні обвинуваченому вказаного запобіжного заходу, та які на даний час не відпали, а саме: може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Також враховуючи вкрай напружену ситуацію пов'язану з введенням воєнного стану в країні, є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може переховуватись від суду, що підтверджується вчиненням ОСОБА_3 особливо тяжкого злочину, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, непов'язаного з триманням під вартою.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, ОСОБА_3 не одружений, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, отже відсутні соціальні зв'язки.
Даних про незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_3 у суду не має. Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
За таких обставин, обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити строком до 60 днів.
Також, враховуючи підстави підстави та обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України, та те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини, суд вважає за можливе не визначати заставу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, а саме до 23 вересня 2023 року.
Строк дії ухвали - до 23 вересня 2023 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1 .