"12" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1511/23
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідачів: не з'явились;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” до селянського (фермерського) господарства „Вікторія”, ОСОБА_1 про стягнення 89 335,26 грн., -
Акціонерне товариство „Райффайзен Банк” (далі по тексту - АТ „Райффайзен Банк”) звернулось до господарського суду із позовною заявою до селянського (фермерського) господарства „Вікторія” (далі по тексту - СФГ „Вікторія”), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 89 335,26 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 76 788,26 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 12 547,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання СФГ „Вікторія” зобов'язань, прийнятих на себе за умовами кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р., виконання зобов'язань за яким були забезпечені договором поруки від 02.04.2019р., укладеним з ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.04.2023р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.06.2023р. клопотання АТ „Райффайзен Банк” про заміну позивача його правонаступником було задоволено, здійснено заміну позивача по даній справі його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” (далі по тексту - ТОВ „Фінансова компанія „Кредит-Капітал”).
ТОВ „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” у поданих до суду заявах було підтримано позовні вимоги до СФГ „Вікторія” та ОСОБА_1 , розгляд справи позивач просив проводити за відсутності представника останнього.
СФГ „Вікторія” було повідомлено про розгляд судом даного спору шляхом надсилання ухвал на юридичну адресу відповідача, а саме: 67412, Одеська область, Роздільнянський район, с. Яковлівка; ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд судом даної справи шляхом направлення ухвал суду на адресу, яка була встановлена судом на підставі витягу з Єдиного державного демографічного реєстру, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, ухвали суду, якими відповідачі були повідомлені про дату та час розгляду судом даної справи, були повернуті у зв'язку з відсутністю адресатів.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення СФГ „Вікторія” та ОСОБА_1 про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
02.04.2019р. між АТ „Райффайзен Банк” (Кредитор) та СФГ „Вікторія” (Позичальник) було укладено кредитний договір №011/79790/531681, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 500 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з додатком 1 до договору. Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 02.04.2022р. або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).
Умовами п. 2.1 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник має сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 28 % річних, в т.ч. за користуванням кредитом після терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору.
Згідно з п. 5.4 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. якщо остання дата сплат, зазначена у графіку, наступає раніше, ніж кінцевий термін погашення кредиту Позичальником, зазначений в пункті 1.3 договору, сторони визнають, що кінцевим терміном погашення кредиту Позичальником є дата сплати останнього чергового платежу суми погашення заборгованості Позичальника відповідно до графіку, та Позичальник зобов'язаний здійснити остаточне погашення заборгованості за договором в останню дату сплати згідно з графіком.
Слід зазначити, що стаття 8 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. визначає обставини дефолту, під якими сторони розуміють невиконання або неналежне виконання Позичальником обов'язків за договором, а також інші обставини, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов'язання Позичальника за договором не будуть виконані, а також встановлює заходи, які можуть бути вжиті Кредитором з метою недопущення порушення його прав (припинення договору, вимагати надання додаткового забезпечення тощо).
У додатку №1 до кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р сторонами було викладено графік повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Так, у вказаному графіку зазначено, що кінцевою датою повернення кредиту є 02.04.2022р. При цьому, графік є орієнтовним в частині нарахування процентів та може змінюватись, суми фактичних нарахувань процентів будуть змінюватись в залежності від кількості днів фактичного користування фактичними коштами та суми залишку заборгованості; дати фактичного погашення поточної заборгованості за кредитом; облікової політики Кредитора.
02.04.2019р. СФГ „Вікторія” звернулось до АТ „Райффайзен Банк” із заявою №15 про видачу кредитних коштів за договором №011/79790/531681 від 02.04.2019р. у розмірі 500 000,00 грн.
На підтвердження надання СФГ „Вікторія” кредитних коштів за договором №011/79790/531681 від 02.04.2019р. АТ „Райффайзен Банк” було надано суду виписку по банківському рахунку за 02.04.2019р., згідно якої Банком було видано відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000,00 грн.
02.04.2019р. між АТ „Райффайзен Банк” (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №128519/79790/328351, відповідно до п. 1.1 якого Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р.
Згідно з п. 1.5 договору поруки №011/79790/531681 від 02.04.2019р. Поручитель погоджується та зобов'язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов'язань правонаступниками Позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за забезпеченими зобов'язаннями.
Умовами п. 2.1 договору поруки №011/79790/531681 від 02.04.2019р. у випадку повного або часткового невиконання Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов'язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
23.09.2020р. між АТ „Райффайзен Банк” та СФГ „Вікторія” було укладено додаткову угоду до кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р., відповідно п. 1 якої сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість Позичальника за договором, строк сплати якої настав, у такому порядку:
- станом на дату укладення цієї додаткової угоди фактична заборгованість Позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 300 000,00 грн.;
- станом на дату укладення цієї додаткової угоди заборгованість Позичальника за договором, строк сплати якої настав, складає 57 153,01 грн.;
- на підставі цієї додаткової угоди з дати застосування змін фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами; при цьому, за згодою сторін відбувається зміна строку погашення заборгованості, таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів Позичальнику;
- Позичальник зобов'язується здійснити погашення заборгованості у майбутньому у складі платежів відповідно до графіка погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів, що є додатком №1 до цієї додаткової угоди.
У додатку №1 до додаткової угоди від 23.09.2020р. до кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. сторонами було викладено графік погашення заборгованості у новій редакції, згідно якого кінцевим терміном погашення кредиту Позичальником є 02.04.2022р.
08.08.2022р. АТ „Райффайзен Банк” звернулось до СФГ „Вікторія” із вимогою про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором №011/79790/531681 від 02.04.2019р., згідно якого Банк вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 89 335,26 гривень, а також сплатити нараховану пеню.
Крім того, 08.08.2022р. АТ „Райффайзен Банк” також звернулось до ОСОБА_1 із вимогою про погашення заборгованості СФГ „Вікторія” за кредитним договором не пізніше, ніж 15 календарних днів з дати направлення вимоги.
На підтвердження направлення зазначених вимог на адресу ОСОБА_1 та СФГ „Вікторія” АТ „Райффайзен Банк” було надано суду список згрупованих поштових відправлень за 11.08.2022р.
13.04.2023р. між АТ „Райффайзен Банк” (Первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №114/2-58, відповідно до п. п. 2.1, 2.2 якого на умовах, встановлених цим договором та відповідно до ст.ст. 512-519 Цивільного кодексу України, Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору права вимоги до Боржників, вказаних у реєстрі Боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, Боржників, розрахунок сум заборгованості Боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід'ємною частиною. Відступлення Новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання Новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(ів) Боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) Боржників підписується(ються) сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.
Відповідно до п. 2.8 договору відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023р. в дату відступлення права вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув усіх прав Первісного кредитора за договорами забезпечення.
Згідно з п. п. 3.1, 3.2 договору відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023р. загальна вартість прав вимоги за договором (ціна договору), становить 12 720 706,62 грн. Новий кредитор здійснює оплату загальної вартості шляхом безготівкового переказу, на рахунок Первісного кредитора протягом 2 (двох) робочих днів з моменту укладення цього договору.
На підтвердження оплати права вимоги за договором №114/2-58 від 13.04.2023р. ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було надано суду платіжну інструкцію №71034 від 13.04.2023р. на суму 12 720 706,62 грн.
З наданого суду витягу з реєстру Боржників до договору №114/2-58 від 13.04.2023р. вбачається, що до портфелю заборгованості було включено кредитний договір №011/79790/531681 від 02.04.2019р., укладений між АТ „Райффайзен Банк” та СФГ „Вікторія”.
При цьому, договір поруки, укладений між ОСОБА_1 та позивачем, був включений до додатку №6 до договору №114/2-58 від 13.04.2023р.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика”), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Господарським судом під час вирішення даного спору встановлено, що 02.04.2019р. між АТ „Райффайзен Банк”, правонаступником якого у даних правовідносинах є ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", та СФГ „Вікторія” було укладено кредитний договір №011/79790/531681, на виконання зобов'язань за яким Банком було 02.04.2019р. видано відповідачу кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 02.04.2022р. або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).
Враховуючи умови кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р., а також положення додаткової угоди від 23.09.2020р. до кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р., господарський суд дійшов висновку, що кінцевим строком повернення кредитних коштів було 02.04.2022р.
При цьому, суд зазначає, що АТ „Райффайзен Банк”, у поданій до суду позовній заяві взагалі не було наведено жодного обґрунтування, яке може свідчити, що строк користування кредитом був продовжений.
Проте, незважаючи на закінчення строку кредитування 02.04.2022р., АТ „Райффайзен Банк” направило на адресу СФГ „Вікторія” у серпні 2022р. вимогу про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що направлення позивачем на адресу Позичальника вимоги про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі після закінчення строку кредитування не змінює обов'язку СФГ „Вікторія” виконати належним чином грошове зобов'язання за кредитним договором №011/79790/531681 від 02.04.2019р.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення СФГ „Вікторія” кредитних коштів у повному обсязі, доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ТОВ „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із СФГ „Вікторія” заборгованості за кредитом у розмірі 76 788,26 грн.
Умовами п. 2.1 кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р. встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник має сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки у розмірі 28 % річних, в т.ч., за користуванням кредитом після терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору.
Проценти за користування кредитом у загальному розмірі 12 547,00 грн. були нараховані позивачем по 03.08.2022р. з посиланням на положення кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р., за умовами якого проценти нараховуються також після терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. договору, тобто після 02.04.2022р.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023р. по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що сторони, уклавши кредитний договір, мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові дійшла висновку, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку, що право АТ „Райффайзен Банк” нараховувати СФГ „Вікторія” проценти за правомірне користування кредитом припинилось 02.04.2022р.
При цьому, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 05.04.2023р. по справі № 910/4518/16, порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту надає кредитору право вимагати сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Перевіривши здійснений АТ „Райффайзен Банк” розрахунок процентів, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення із СФГ „Вікторія” процентів за користування кредитом у розмірі 5 301,55 грн., тобто залишок процентів станом на 02.04.2022р., у задоволенні вимоги про стягнення процентів за період з 03.04.2022р. по 03.08.2022р. необхідно відмовити.
Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
02.04.2019р. між АТ „Райффайзен Банк” та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №128519/79790/328351, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором солідарно з Позичальником за виконання зобов'язань, які випливають з умов кредитного договору №011/79790/531681 від 02.04.2019р.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу. Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання. Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв'язку з порушенням таким боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 2.8 договору відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023р. в дату відступлення права вимоги Первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а Новий кредитор таким, що прийняв та набув усіх прав Первісного кредитора за договорами забезпечення.
Враховуючи положення цивільного законодавства, згідно яких відступлення права вимоги за основним договором не є підставою для припинення договору поруки, враховуючи умови договору відступлення права вимоги №114/2-58 від 13.04.2023р., згідно яких Новим кредитором були прийняти усі права Первісного кредитора за договорами забезпечення, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із ОСОБА_1 як солідарного боржника заборгованості по тілу кредиту у розмірі 76 788,26 грн. та процентів у розмірі 5 301,55 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” до селянського (фермерського) господарства „Вікторія”, ОСОБА_1 позовних вимог шляхом солідарного присудження до стягнення на користь позивача заборгованості по тілу кредиту у розмірі 76 788,26 грн. та процентів у розмірі 5 301,55 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 130, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з селянського (фермерського) господарства „Вікторія” /67412, Одеська область, Роздільнянський район, с. Яковлівка; ідентифікаційний код 25916177/, ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Кредит-Капітал” /79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й корпус; ідентифікаційний код 35234236/ заборгованість по тілу кредиту у розмірі 76 788,26 грн. /сімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят вісім грн. 26 коп./, проценти у розмірі 5 301,55 грн. /п'ять тисяч триста одна грн. 55 коп./, судовий збір у розмірі 2466,32 грн. /дві тисячі чотириста шістдесят шість грн. 32 коп./.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення складено 24 липня 2023 р.
Суддя С.П. Желєзна