Справа № 554/13041/22 Номер провадження 11-сс/814/854/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
25 липня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 липня 2023 року,
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини.
Ухвалою слідчого судді у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022170000000521 від 04.11.2022 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, частково задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_9 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовжено щодо підозрюваного
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Межиріччя, Сокальського району, Львівської області, українця, із вищою освітою, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 33 доби у межах строку досудового розслідування, а саме до 14.15 години 05 серпня 2023 року.
В іншій частині клопотання відмовлено.
Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя взяв до уваги наявність ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати, враховуючи, що неможливо застосувати більш м'які запобіжні заходи до підозрюваного ОСОБА_7 , наявність обґрунтованої підозри, запровадження воєнного стану та збройну агресію рф проти України, дійшов висновку про задоволення даного клопотання, а саме продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , оскільки наявні обставини, які виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В поданій апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_8 - захисник в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що стороною обвинувачення не обґрунтована необхідність продовження найсуворішого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_10 . Підозрюваний вже протягом тривалого часу тримається під вартою.
Вказує, що жодного конкретного та документального доказу того, що ОСОБА_10 бажає переховуватися, не надано, по справі проведено слідчі дії, під час яких було вилучено всі необхідні речі та майно, допитано потерпілих та свідків.
Зазначає, що доводи прокурора з приводу того, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного є неприпустимими, оскільки з цього приводу не наведено переконливих доказів, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_7 буде переховуватися від суду або ж вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Посилається, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, має родину та постійне місце проживання, крім того, дружина підозрюваного має тяжкі захворювання та потребує догляду і допомоги чоловіка.
Вважає, що враховуючи вік, стан здоров'я, особу підозрюваного а також те, що свідки у даному кримінальному провадженні допитані, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, достатньо застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши залишати постійне місце проживання.
Позиції інших учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції захисник та підозрюваний підтримали апеляційні вимоги та просили їх задовольнити. Прокурор заперечив проти доводів скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив залишити її без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022170000000521 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.11.2022, близько 11 години 17 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи в салоні автомобіля Nissan X-Trail з відсутніми д.н.з., рухався в колоні автомобілів з військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 по трасі АДРЕСА_2 , в напрямку м. Полтави, а саме в с. Циганське Полтавського району Полтавської області.
У цей же час в попутному напрямку на автомобілі марки «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із дружиною ОСОБА_12 та малолітньою дитиною.
Під час руху ОСОБА_11 здійснив маневр - випередження у попутному напрямку колони автомобілів військової частини НОМЕР_1 (колона без супроводження). Після того як вказаний автомобіль «Skoda Fabia» закінчив маневр випередження та перебував попереду головного автомобіля колони, водій ОСОБА_11 , з метою дотримання вимог п. 12.4 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306, «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год», здійснив гальмування на вказаному автомобілі до меж дозволеної швидкості руху у населеному пункті, а саме с. Циганське Полтавського району Полтавської області.
У цей час ОСОБА_7 , перебуваючи у салоні автомобіля Nissan X-Trail з відсутніми д.н.з., який рухався у вказаному напрямку, використовуючи малозначний привід, а саме зменшення швидкості автомобілем «Skoda Fabia», вирішив позбавити життя водія вказаного автомобіля.
У подальшому, автомобіль військової частини НОМЕР_1 , який рухався у колоні, а саме Nissan X-Trail з відсутніми д.н.з., випередив автомобіль «Skoda Fabia» та шляхом створення перешкоди у русі прямо, здійснив зупинку вказаного автомобіля «Skoda Fabia» під керуванням ОСОБА_11 за координатами місцевості 49.5992664, 34.262217.
Зупинивши автомобіль «Skoda Fabia» старший стрілець військової частини НОМЕР_1 старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, будучи раніше не знайомим з ОСОБА_11 , використовуючи малозначний привід, а саме зменшення швидкості з боку автомобіля «Skoda Fabia», маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_11 , вийшов із автомобіля Nissan X-Trail, взявши із собою автоматичну зброю, а саме автомат «АК - 74 № НОМЕР_3 », та наблизився до передньої частини автомобіля «Skoda Fabia».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , використовуючи у якості знаряддя вчинення злочину автоматичну зброю, а саме автомат «АК - 74 № НОМЕР_3 », 1981 року випуску, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, при цьому нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, будучи раніше не знайомим з ОСОБА_11 , використовуючи малозначний привід, без будь-яких достатніх причин, привів у бойову готовність вказану вогнепальну зброю та здійснив один постріл в напрямку ОСОБА_11 , який в свою чергу знаходився за кермом автомобіля, від чого останній отримав тілесне ушкодження не сумісне з життям, а саме вогнепальне поранення голови, від якого помер на місці (згідно лікарського свідоцтва про смерть 933 від 05.11.2022).
Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок розтрощення інших частин голови із використанням ручної вогнепальної зброї з метою вбивства чи нанесення ушкодження.
04.11.2022 ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
05.11.2022 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з хуліганських мотивів.
28.06.2023 слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивоване тим, що заявлені ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, не зменшилися.
А також вказав на неможливість завершити досудове розслідування до спливу строку дії попередньої ухвали про обрання запобіжного заходу, через необхідність виконати наступні процесуальні дії:
-отримати висновок амбулаторної медико-психіатричної експертизи, термін якої може складати до 20 днів після обстеження підозрюваного в закладі проведення експертного дослідження (дата проведення огляду 27.06.2023);
-після отримання висновку експерта прийняти законне рішення про форму закінчення досудового розслідування;
-виконати вимоги ст. 290 КПК України та інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність.
Вказане клопотання задоволено 03.07.2023, так як слідує з ухвали слідчого судді, продовжуючи ОСОБА_7 запобіжний захід - тримання під вартою, слідчий суддя врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про те, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України.
Так, під час вирішення клопотання слідчого, слідчий суддя встановив, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, бо є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки враховуючи тяжкість вчиненого злочину, у підозрюваного наявні обґрунтовані підстави застосування усіх можливих способів та механізмів переховування, будучи мешканцем іншої області України та військовослужбовцем за призовом під час мобілізації може покинути постійне місце проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності; 2) незаконно впливати на свідків, потерпілу; 3) перебуваючи на свободі може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення ним кримінального правопорушення.
При цьому слідчий суддя врахував тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а слідчим та прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження прав ОСОБА_7 перебувати на волі.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою, а не інші (менш суворі) запобіжні заходи, має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Той факт, що дружина підозрюваного має тяжкі захворювання та потребує догляду і допомоги ОСОБА_7 , не виключає можливості настання існуючих ризиків.
Також колегія суддів вважає обґрунтованою підозру ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, яка підтверджується долученими до клопотання доказами та в апеляційній скарзі не оспорюється.
В той же час, підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні наполягав на тому, що у нього умислу на вчинення злочину не було, позаяк за результатами експертизи він не міг усвідомлювати свої дії.
На спростування таких доводів прокурором в судовому засіданні надано на огляд висновок судово-психіатричної експертизи № 679, яка була проведена за наявності суперечливих результатів попередніх експертиз.
Відповідно до названого вище висновку, ОСОБА_7 як в період інкримінованого йому кримінального правопорушення так і на даний час міг та може усвідомлювати свої дії так керувати ними.
Колегія суддів звертає увагу, що оскільки неосудність або обмежена осудність є юридичними поняттями, тому висновок про можливість застосування до особи положень ст. 19 або ст. 20 КК України у конкретному провадженні робить суд, спираючись на результати судово-психіатричної експертизи, тобто під час розгляду кримінального провадження по суті (постанова Верховного Суду у справі № 755/5059/19, провадження № 51-558км21).
В даному випадку ОСОБА_7 є підозрюваним у кримінальному провадженні, та враховуючи що він на даний час на психічні розлади не страждає та може усвідомлювати свої дії та керувати ними, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Таким чином, на переконання колегії суддів слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, а тому апеляційні вимоги не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 - захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 03 липня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4