Провадження № 22-ц/803/5050/23 Справа № 183/4252/22 Суддя у 1-й інстанції - Оладенко О.С. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.
27 липня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Максюти Ж.І.
суддів Барильської А.П., Зайцевої С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант» на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа Гарант», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У серпні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант» (надалі за текстом - відповідач 1) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - відповідач 2), в якому просить стягнути: з відповідача 1 страхове відшкодування у розмірі 30730,16 грн.; з відповідача 2- в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 28.01.2022 о 14:20 год. у м. Новомосковськ на перехресті вул. Калнишевського та вул. Української, 12, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Nissan, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Українській, при виїзді на перехрестя з вул. Калнишевського, не надав перевагу в русі автомобілю Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул. Калнишевського та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобіль Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , втратив керування та з'їхав з вул. Калнишевського і скоїв наїзд на дерево. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 16.12 Правил дорожнього руху. Постановою суду у справі №183/576/22 відповідача 2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Вартість матеріальних збитків, заподіяних позивачеві, як власнику автомобіля Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , згідно висновку експертного дослідження від 10.06.2022 складає 46209 грн., що відповідає ринковій вартості автомобіля на момент ДТП. Оскільки вартість відновлювального ремонту складає 111242,22, що перевищує ринкову вартість, а тому автомобіль відновлювати економічно не доцільно. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Rogue номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант», яке виплатило позивачу в рахунок відшкодування шкоди 15478,84 грн. Таким чином позивач вважає, що зі страхової компанії слід стягнути різницю між завданими збитками та сплаченим страховим відшкодуванням. Позивачу спричинено також моральну шкоду, оскільки автомобіль не відремонтовано, позивач постійно нервує, не може спокійно спати вночі, позивачці та її сім'ї довелося користуватися послугами таксі. Позивач зазнала душевних страждань, перебувала в емоційному стресі, негативних переживаннях, яких зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна. Тому просить стягнути з відповідача 2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн. Також позивачем понесено витрати на проведення експертного дослідження у сумі 4300 грн., витрати на правничу допомогу у сумі 10000 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1984,80 грн., які вона просить стягнути з відповідача 2.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 29421 (двадцять дев'ять тисяч чотириста двадцять одну) грн. 26 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 (десять тисяч) грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Зобов'язано ОСОБА_1 після отримання від товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант» повного відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, передати товариству з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант» залишки автомобіля «DAEWOO Nexia», державний номер НОМЕР_2 , який був фізично знищений в результаті дорожньо-транспортної пригоди 28 січня 2022 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 2150 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн., а разом - 5642 (п'ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 40 коп.
Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія «Альфа гарант» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 2500 грн. та витрати на проведення авто товарознавчого дослідження у сумі 2150 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн., а разом - 5642 (п'ять тисяч шістсот сорок дві) грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ТзДВ «СК «Альфа-Гарант» посилається на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга ТДВ СК «Альфа-Гарант» мотивована тим, що відповідачем виконано всі дії передбачені ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Зокрема, зазначає, що висновок експерта №CE-19/114-22/15986-AB від 22.09.2022р., як єдиний доказ позивача по справі в якому проведено розрахунки вартості матеріального збитку не відповідає вимогам достатності, оскільки не відображає всіх значущих для правильного вирішення спору, відомостей, адже не містить відомостей про ринкову вартість пошкодженого автомобіля після пригоди.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції всебічно та повно встановлені обставини справи, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 (а.с.7).
28 січня 2022 року о 14.20 годині в м. Новомосковськ на перехресті вул. Калнишевського та вул. Української, 12, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Nissan, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Українській, при виїзді на перехрестя з вул. Калнишевського, не надав перевагу в русі автомобілю Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався з правого боку по вул. Калнишевського та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобіль Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , втратив керування та з'їхав з вул. Калнишевського і скоїв наїзд на дерево. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав, автомобілям завдано механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 16.12 Правил дорожнього руху.
Зазначені обставини встановлено постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.02.2022 у справі 183/576/22, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с.22).
Згідно полісу №АТ/1600312, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Nissan Rogue номерний знак НОМЕР_1 застрахована ТДВ СК «Альфа-Гарант» з 16.10.2021 до 15.20.2022, за шкоду заподіяну майну третіх осіб на суму 130000 грн., а сума франшизи складає 1300 грн. (а.с.8).
Відповідачем 2 сплачено позивачеві страхове відшкодування у розмірі 15478,84 грн., визнано сторонами та підтверджується роздруківкою з банківської карти позивача за платежем №60295559953CR від 23.05.2022 (а.с.23).
Відповідно до Висновку експерта №1206/22 від 10.06.2022, сума матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля марки Daewoo Nexia, номерний знак НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження у ДТП, складає 46209,10 грн. У висновку зазначено, що вартість відновлювального ремонту КТЗ склала 111242,22 грн., а ринкова вартість складає 46209,10 грн.; оскільки вартість відновлювального ремонту більше ринкової вартості, матеріальний збиток, заподіяний власникові КТЗ дорівнює ринковій вартості автомобіля. (а.с.9-13).
Зазначений висновок містить необхідні відомості, хід дослідження, посилання на джерела інформації; складанню висновку передував огляд транспортного засобу, про що складено протокол від 07.06.2022 (а.с.14-16), який містить детальний опис обсягу, характеру та ступеню складності ушкоджень; до висновку додано калькуляцію ремонту (а.с.17-20), складену експертом. Підстав сумніватися в обґрунтованості висновку у суду немає, а тому суд вважає зазначений висновок належним і допустимим доказом розміру спричиненої позивачу матеріальної шкоди.
Відповідач 1, заперечуючи проти розміру матеріальної шкоди, визначеної експертом, посилався на розмір шкоди, встановлений у документі, який має назву «Консультація 48-D/10/76», у якому визначено ринкову вартість автомобіля позивача до моменту пошкодження у розмірі 40886,40 грн., складений спеціалістом (оцінювачем) Колядою В.В. (а.с.89). Зазначений документ не містить жодних відомостей про те, на якій підставі визначено ринкову вартість автомобіля, якими джерелами інформації послуговувався спеціаліст (оцінювач), а відтак суд не приймає його у якості належного і допустимого доказу ринкової вартості автомобіля.
Крім того, суд не приймає у якості доказу подану відповідачем 1 копію протоколу огляду транспортного засобу, оскільки копія виготовлена неякісно, що позбавляє суд можливості встановити зміст цього документу (а.с.80-82).
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга ТДВ СК «Альфа-Гарант» підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до частини 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Зважаючи на те, що ціна позову в даній справі є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зібраними у справі доказами встановлено факт настання страхового випадку, а також розмір заподіяної шкоди, що визначений позивачем та підтверджений висновком експерта, який підлягає стягненню на користь позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Спеціальним законом, який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон №1961-ІV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (стаття 2).
Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закону), передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом зазначеного Закону (статті 9, 22-31, 35, 36), настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Згідно ст. 1194 ЦК України, в разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на вищевикладене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник і страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Згідно п.36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.
Відповідно до ст.. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є:
навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону;
вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного кримінального правопорушення, що призвело до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону);
невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди;
неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди;
Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Незадовільне фінансове становище страховика (МТСБУ) не є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Таким чином, позивач надав належні і допустимі докази вини ОСОБА_2 у вчиненні ДТП і завданні шкоди, які відповідачем не спростовані.
Статтею 12 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Тобто, на страховика покладено обов'язок по відшкодуванню збитків спричинених ДТП у межах страхової суми, розмір відшкодування якої завжди зменшується на розмір франшизи встановленої договором страхування.
Пунктом 36.6ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Отже, встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування в розмірі, який було встановлено під час розгляду справи шляхом проведення судової автотоварознавчої експертизи.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного врахування судом першої інстанції висновку експерта №CE-19/114-22/15986-AB від 22.09.2022р. не знайшли свого підтвердження.
Колегія суддів апеляційного суду вважає правильним, таким що відповідає фактичним обставинам справи висновок проведеної по справі судової автотоварознавчої експертизи, яким встановлено вартість матеріального збитку, завданого позивачеві в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа -Гарант» залишити без задоволення.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Судді: