24 липня 2023 року м. Харків Справа № 905/993/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін:
прокурора - Комісар О.О. (в залі суду) - посвідчення №072864 від 01.03.23
першого позивача - не з'явився
другого позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (вх.№597П/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2023
у справі №905/993/22 (суддя Зекунов Е.В., повний текст рішення підписано 31.03.2023)
за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, м. Волноваха, Донецька область,
в інтересах держави в особі
1. Управління освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, смт. Велика Новосілка, Волноваський район, Донецька область,
2. Східного офісу Державної аудиторської служби, м.Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Шапарного Сергія Дмитровича, смт.Велика Новосілка, Волноваський район Донецької області
про визнання недійсною додаткової угоди та повернення 121.934,58 грн, -
Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом в інтересах позивача 1 Управління освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області, позивача 2 Східного офісу Державної аудиторської служби, до відповідача Фізичної особи-підприємця Шапарного Сергія Дмитровича, про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.02.22 до договору №26 від 04.02.2022 укладеного між Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та Фізичною особою-підприємцем Шапарним Сергієм Дмитровичем за закупівлею ID: UA-2022-01-04-000361-с; стягнення з Фізичної особи-підприємця Шапарного Сергія Дмитровича на користь Управління освіти Великоновосілківської селищної ради 121.934,58 грн. В обґрунтування позовних вимог перший заступник керівника прокуратури посилається на те, що до договору №26 від 04.02.2022 було укладено додаткову угоду №1 від 14.02.2022, якою збільшено ціну за одиницею товару і зменшено кількість товару, що суперечить вимогам п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі”. Оскільки сторонами не підтверджено підвищення ціни товару, додаткова угода підлягає визнанню недійсною, а витрачені кошти місцевого бюджету в розмірі 121.934,58 грн. підлягають поверненню.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 позовні вимоги задоволено частково. Відмовлено у задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до договору №26 від 04.02.2022 укладеної Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та ФОП Шапарним С.Д. за закупівлею ID: UA-2022-01-04-000361-c. Стягнуто з ФОП Шапарного С.Д. на користь Управління освіти Великоновосілківської селищної ради 11.435,00 грн, перерахувавши на відповідний розрахунковий рахунок. Стягнуто з ФОП Шапарного С.Д. на користь Донецької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 1.473,17 грн. Стягнуто з Управління освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області на користь Донецької обласної прокуратури кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 1.240,50 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Керівник Волноваської окружної прокуратури Донецької області з вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині відмови у визнанні недійсною додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до №26 від 04.02.2022 між Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та ФОП Шапарним С.Д. за закупівлею ID: UA-2022-01-04-000361-c та стягнення 11.435,00 грн. Просить ухвалити нове рішення, яким визнати недійсною додаткову угоду №1 від 14.02.22 до договору №26 від 04.02.2022 укладеного між Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та Фізичною особою-підприємцем Шапарним Сергієм Дмитровичем за закупівлею ID: UA-2022-01-04-000361-с та стягнути 121.934,58 грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято при невідповідності висновків викладених в ньому обставинам справи.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при відмові у частині визнання додаткової угоди недійсною, дійшов висновків які не відповідають обставинам справи, оскільки зміна істотних умов договору про закупівлю при дотриманні умов визначених у п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про державні закупівлі» не є підставою для визнання нікчемності договору в силу прямої вказівки закону.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2023 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., судді Стойка О.В., Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області. Встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач в межах означеного строку направив до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що його дії були добросовісними та не суперечили вимогам законодавства і інтересам позивача; вважає доводи апеляційної скарги прокуратури необґрунтованими, в зв'язку з чим просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 у справі №905/993/22 - без змін. При цьому, ФОП Шапарний С.Д. просить розглядати справу без його участі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 розгляд апеляційної скарги керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області у справі №905/993/22 призначено на 26.06.2023. Явку представників сторін визнано необов'язковою.
31.05.2023 на електрону адресу суду від Східного офісу Державної аудиторської служби, надійшло клопотання, в якому другий позивач просив розгляд справи №905/993/22 проводити без участі його представника.
Представники Управління освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та Східного офісу Державної аудиторської служби своїм правом, наданим статтею 263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали та не висловили своїх міркувань з приводу апеляційної скарги.
26.06.2023 під час розгляду справи №905/993/22 в судовому засіданні оголошено перерву до 24.07.2023, що відображено у відповідній ухвалі Східного апеляційного господарського суду.
24.07.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшов лист №51/1-788вих-23 Волноваської окружної прокуратури, в якому остання зазначає, що поставки продуктів харчування за договорами до закладів освіти після 23.02.2022 не здійснювалися, посилаючись при цьому на лист Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації №1271/0/161-22/01-27 від 03.08.2022, згідно з яким освітні заклади Донецької області після 24.02.2022 освітню діяльність не здійснювали.
У судовому засіданні 24.07.2023 прокурор підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Інші учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили, про наявність поважних причин неявки повноважних представників суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.
Ухвали суду у даній справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що підтверджується даними вказаного Реєстру, який є відкритим. Так, ухвала суду про оголошення перерви від 26.06.2023 оприлюднена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 29.06.2023 і з цього моменту стала загальнодоступною для ознайомлення.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції було вчинено всі належні та допустимі заходи направленні на повідомлення учасників справи про час та місце судового засідання. Суд визнавав явку представників сторін необов'язковою та повідомляв, що їх нез'явлення у судове засідання апеляційної інстанції (особисто чи представників), а також відсутність відповідного клопотання, не тягне за собою відкладення розгляду справи на іншу дату, а також не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, явка їх представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд заяви за відсутності представників сторін у даному судовому засіданні.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлено, що 04.01.2022 Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів для закупівлі 11500 кг молока пастеризованого 2,5% жирністю та 200 кг молока згущеного з цукром 8,5% (ДК 021:2015: 15510000-6 - Молоко та вершки) (ID: UA-2022-01-04-000361-c) очікуваною вартістю - 407.250,00 грн; місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг - 24 заклади освіти; зі строком поставки до 31 грудня 2022; на умовах післяоплати з місцевого бюджету.
За результатами проведених торгів переможцем визначено ФОП Шапарного С.Д., з яким 04.02.2022 укладено договір №26, за умовами якого постачальник зобов'язався у 2022 році поставити замовнику молоко жирністю 2,5% 11500 кг за ціною 25,20 грн та молоко згущене жирністю 8,5 % 200 кг за ціною 114,61 грн, а замовник в свою чергу зобов1язався прийняти та оплатити товар.
Іншими умовами договору передбачено наступне:
- найменування товару, його асортимент, номенклатура, одиниця виміру товару та його загальна кількість зазначені в Специфікації до Договору, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2).
- ціна договору становить 312 722,00 грн. (п.3.1);
- ціна за одиницю товару у 2022 році може бути збільшена до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю (п. 3.5);
- розрахунки проводяться шляхом оплати замовником вартості кожної поставленої партії товару по безготівковому розрахунку протягом 30 календарних днів з моменту одержання Товару за цінами вказаними у видаткових накладних (п.4.1);
- датою постачання Товару є дата приймання замовником партії товару, що підтверджується підписом уповноваженого представника замовника на всіх примірниках видаткової накладної (п.5.4);
- постачальник самостійно проводить розвантажувальні роботи до харчоблоків та спеціальних приміщень замовника (п.6.3.3)№
- договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2022 (п.10.1);
- постачальник має поставити замовнику молоко жирністю 2,5% у кількості 11500 кг за ціною 25,20 грн та молоко згущене жирністю 8,5% у кількості 200 кг за ціною 114,61 грн (специфікація №1 до договору );
14.02.2022 Управління освіти та ФОП Шапарний С.Д. уклали додаткову угоду №1 до договору №26, згідно якої, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі” сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару: молоко жирністю 2,5% - 27,67 грн, молоко згущене жирністю 8,5 % - 125,85 грн, у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості договору.
Постачальник має поставити замовнику молоко жирністю 2,5% у кількості 11314 кг за ціною 27,67 грн та молоко згущене жирністю 8,5 % у кількості 200 кг за ціною 125,85 грн (специфікація №2 до договору).
Договір №26 зі специфікацією №1 та додаткова угода №1 від 14.02.2022 до договору зі специфікацією №2 підписані уповноваженою особою Управління освіти та ФОП Шапарним С.Д. і скріплені печатками Сторін.
За твердженням прокурора, внаслідок укладання спірної додаткової угоди №1 відбулося подорожчання товару на загальну суму 29.923,58 грн (різниця сум за додатковою угодою та договором з урахуванням вартості за одиницю товару), тож додаткову угоду № 1 до договору ФОП Шапарним С.Д. було укладено в порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України “Про публічні закупівлі”, що призвело до зайвого витрачання коштів місцевого бюджету, чим відповідач порушив принципи здійснення публічних закупівель, передбачені ст.5 Закону України “Про публічні закупівлі”.
При цьому, відповідно до даних єдиного веб-порталу використання публічних коштів spending.gov.ua за закупівлею UA-2022-01-04-000361-c проведено 2 трансакції 17.03.2022 на загальну суму 33.754,00 грн та 4 трансакції 28.03.2022 на 88.180,79 грн (всього 121.934,79 грн) з рахунку Управління освіти Великоновосілківської селищної ради, відкритого в Управлінні Держказначейської служби України у Великоновосілківському районі UA 3382017203442410 0220 0137 810 по КПКВ 0611010, а саме:
від 16.03.2022:
- №231156377, №431 розрахункового документу - 6.384,00 грн,
- №230702917, №428 розрахункового документу - 27.254,00 грн,
- №231155926 №439 розрахункового документу - 32.567,00 грн,
- №231156378 №430 розрахункового документу - 8.128,00 грн,
від 17.03.2022
- №231155931, №440 розрахункового документу - 41.101,00 грн,
- №230702720, №438 розрахункового документу - 6.500,00 грн,
28.09.2022 Управління освіти надало прокурору на запит від 07.09.2022 копії наявних документів за період з 24.02.2022 з програми бухгалтерського обліку “АІС “Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів” та взаємодії із казначейством СДО “Клієнт казначейства - Казначейство” з яких вбачається, що Управління освіти отримало від ФОП Шапарного С.Д. товар за договором №26 по наступними видатковими накладними:
- №6 від 16.03.2022 - 985 л молока за ціною 27,67 грн за 1 літр на суму 27.254,00 грн.;
- №14 від 16.03.2022 - 228 л молока за ціною 28,00 грн за 1 літр на суму 6.384,00 грн;
- №16 від 16.03.2022 - 234,91 л молока за ціною 27,67 грн за 1 літр на суму 6.500,00 грн;
- №17 від 16.03.2022 - 1470 л молока за ціною 27,67 грн за 1 літр на суму 41.101,00 грн;
- №18 від 16.03.2022 - 1177 л молока за ціною 27,67 грн за 1 літр на суму 32.567,87 грн.
Зважаючи на те, що додаткова угода укладена між сторонами з порушенням законодавства про закупівлі, прокурор обрахував суму зайво сплачених внаслідок її укладання коштів, що підлягають поверненню до місцевого бюджету з суми фактичної оплати товару у розмірі 121.934,58 грн.
Так, враховуючи, що проведена оплата за договором складає 109,8% (100% - за основним договором; 9,8% - відсоток здорожчання внаслідок укладання додаткової угоди) прокурор вважає що постачальник зобов'язаний повернути Управлінню освіти кошти у сумі 10.883,05 грн, які він незаконно одержав у зв'язку з укладанням спірної додаткової угоди.
Крім того, прокурор наполягає на тому, що поставка продуктів харчування за спірним договором відповідачем не здійснювалась з 24.02.2022 внаслідок військової агресії РФ проти Україні, а тому у Управління освіти не було законних підстав для перерахування коштів ФОП Шапарному С.Д. на виконання вказаної угоди.
Отже, вважаючи порушеним право Управління освіти Великоновосілківської селищної ради та Східного офісу Державної аудиторської служби, діючи в інтересах держави, керуючись приписами ст.207 ГК України, ст.215, 216, 655, 669, 670 ЦК України, прокурор звернувся до Господарського суду з позовом про:
визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до договору № 26 від 04.02.2022 укладену Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та ФОП Шапарним С.Д. за закупівлею ID: UA-2022-01- 04-000361-c;
стягнення з ФОП Шапарного С.Д. (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Управління освіти Великоновосілківської селищної ради (код ЄДРПОУ 43948995, юридична адреса: вул. Пушкіна, 32, смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, 85500) 121.934,58 грн.
В свою чергу відповідач, ФОП Шапарний С.Д. проти позову заперечував, зазначив, що укладення додаткової угоди було вимушеним внаслідок подорожчання продукції у підприємства виробника, через що виконувати договір за узгодженими у ньому цінами стало неможливим. Крім того, відповідач наполягає, що ним здійснювалися поставки товару до закладів освіти Управління і після 24.02.2022, про свідчать наявні у матеріалах позову видаткові накладні підписані ним та працівниками цих закладів. Також на думку відповідача у прокурора у даній справі відсутні підстави для представництва Управління освіти Великоновосілківської селищної ради та Східного офісу Державної аудиторської служби
Господарський суд ухвалюючи рішення у справі №905/993/22, яким частково задовольнив позовні вимоги прокурора, зазначив, що відповідач не надав належних доказів та не довів, що підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору №26 по запропонованій замовнику на тендері ціні, в зв'язку з чим визнав додаткову угоду нікчемною, такою що не породжує жодних правових наслідків для сторін спірного договору. Крім того, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність правових підстав для стягнення з ФОП Шапарного С.Д. грошових коштів у розмірі 11.435,00 грн, сплачених Управлінням освіти за товар - 453,77 літрів молока, який так і не був поставлений продавцем. Також прокурором до позову не було долучено жодного іншого доказу, який би свідчив що відповідач 16.03.2022 не поставляв до підзвітних Управлінню закладів товар вказаний у наявних в матеріалах справи видаткових накладних, і що товар не отримувався уповноваженими особами цих закладів, а видаткові накладні №№5,6,14,16,17,18 є завідомо неправдивими офіційними документами.
Отже, рішення суду обґрунтовано тим, що додаткова угода суперечить вимогам законодавства та положенням ст. 203 ЦК України, а тому така угода є нікчемною в силу закону, отримана відповідачем оплата за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст. 670 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів виходить з такого.
Статтею 131-1, п. 3 ч. 1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу; бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом, упродовж тривалого часу до моменту звернення з позовом до суду, прокурором досліджувалось питання вчинення позивачем дій, спрямованих на захист прав та інтересів позивачів, та здійснювалось листування стосовно відповідного питання.
Зокрема, прокурор зазначив, що відповідно до п.1 Положення про управління освіти Великоновосілківської селищної ради, затвердженого рішенням Великоновосілківської селищної ради від 05.11.2021 №8/14-92, Управління освіти Великоновосілківської селищної ради є органом управління освітою об'єднаної територіальної громади та структурним підрозділом селищної ради, підзвітним, підконтрольним та підпорядкованим селищній раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади підконтрольний відповідним органам виконавчої влади, яке утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Кошторис, штатний розпис органу управління освітою затверджується рішенням сесії селищної ради. Орган управління освітою є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в управлінні державної казначейської служби України, печатку.
Отже, Управління освіти Великоновосілківської селищної ради є головним розпорядником коштів та з його рахунків було виділено кошти на оплату за відповідним договором, а тому безпідставно та незаконно витрачені відповідно до недійсної угоди бюджетні кошти які підлягають поверненню на користь саме цього відділу освіти.
Прокурор вказує, що саме Управління освіти Великоновосілківської селищної ради повинно бути позивачем у цій справі, так як є стороною спірних правочинів, юридичною особою, яка може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, яка є розпорядником бюджетних коштів, яка здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів згідно з законодавством України.
Водночас, Управління освіти Великоновосілківської селищної ради не звернулось до суду про стягнення вказаної суми коштів, чим завдається шкода інтересам держави в особі територіальної громади в сфері охорони дитинства, так як укладення додаткової угоди всупереч вимогам чинного законодавства і інтересам держави, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору, зростання ціни за одиницю товару і зменшення обсягу поставки молока.
Крім того, можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Компетентними суб'єктами владних повноважень щодо захисту зазначених інтересів держави має виступати Східний офіс Держаудитслужи та Управління освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 на Державну аудиторську службу України покладається здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.
На території Донецької області компетентним суб'єктом Державної аудиторської служби України виступає її Східний офіс, що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 “Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби”, наказом Держаної аудиторської служби України №23 від 02.06.2016 “Про затвердження Положення про Східний офіс Держаудитслужби”.
Нездійснення захисту інтересів держави компетентним суб'єктом полягає у тому, що у межах строку поставки продуктів харчування до 30.09.2022 та у найближчий час заходи державного фінансового контролю не було проведено, а відповідно не було можливим застосувати заходи щодо захисту інтересів держави цим органом.
Тож, позивачами не вжито заходів щодо стягнення коштів за товар, який не був отриманий, незважаючи на очевидний характер порушень, що свідчить про їх бездіяльність, тобто нездійснення захисту інтересів держави органами державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження.
Отже, ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються не захищеними, а уповноваженим органом державної влади допущено бездіяльність, прокурор дійшов висновку про наявність виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстав для внесення позову прокурором в інтересах держави.
Тож суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що прокурор аргументовано навів доводи щодо бездіяльності відповідного компетентного органу, що відповідно до приписів ст.23 Закону України "Про прокуратуру" свідчить про правомірність звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі Управління освіти Великоновосілківської селищної ради.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що прокурор дотримався визначеного Законом порядку, правомірно захищає інтереси держави в суді в межах наданих йому повноважень, участь прокурора у цій справі, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена захистом державного інтересу, зазначений факт не заперечується скаржником.
Щодо позовних вимог слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про публічні закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
У ч.1 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ст.526 ЦК України та ст.193 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, спір в цій справі виник у зв'язку із виконанням договору №26 від 04.02.2022 про закупівлю товарів за державні кошти.
За приписами ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;
5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.
Будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація повинна містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З урахуванням положень ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладення договору) зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
- відбувається за згодою сторін;
- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 14.02.2022 до договору №26 від 04.02.2022, в якій позивач та відповідач дійшли згоди про збільшення ціни на молоко рідке та молоко згущене, зокрема збільшення ціни молоко жирністю 2,5% на 109,8%, молоко згущене жирністю 8,5 % на 109,8%.
За твердженням відповідача після підписання договору №26, він отримав від виробника молочної продукції лист про підвищення цін на продукцію, що обумовило його звернення до Управління освіти про неможливість виконання умов договору поставки, а ініціатором внесення змін до договору став сам замовник (лист ТОВ “С-Транс” №б/н від 14.01.2022 про підвищення цін на готову продукцію його виробництва).
Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону Про державні закупівлі нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
Однак, постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції. (аналогічна правова позиція викладена у постанові ОП КГС ВС у справі №927/491/19 від 18.06.2021).
У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
В даному випадку, відповідно до відомостей веб-порталу “Prozorro” повідомлення про намір укласти договір за результатами проведених торгів Управлінням освіти оприлюднено 24.01.2022, а договір поставки молока №26 між сторонами по справі укладений 04.02.2022 року, а лист ТОВ “С-Транс” №б/н про підвищення цін на готову продукцію його виробництва датований - 14.01.2022. Тож вказане свідчить, що на момент укладання договору ФОП Шапарний С.Д. знав про підвищення ТОВ “С-Торг” цін на молочну продукцію і це не заважало йому запропонувати на аукціоні ціну поставки молока жирністю 2,5% - 25,20 грн за 1 літр. Вказана ціна закупівлі була зафіксована у специфікації до договору №26.
При цьому, на веб-порталі “Prozorro” документи, які стали підставою для внесення змін до укладеного договору №26 від 04.02.2022 - відсутні.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що ФОП Шапарний С.Д. не довів належними доказами факт підвищення виробниками ціни на молоко жирністю 2,5% на ринку регіону, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ “С-Торг” є єдиним виробником такої молочної продукції, що в свою чергу не дає підстав вважати, що підвищення цін на ринку зумовило неможливість виконання договору №26 по запропонованій замовнику на тендері ціні.
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсною додаткової угоди №1 до спірного договору №26 від 04.02.2023, колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
Відповідно до частин 1-3 та 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1, суд зазначив, що оспорювана угода є нікчемною згідно з ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Статтею 43 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019, яка діяла станом на час укладання спірного договору та додаткової угоди до нього), передбачено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: 1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього закону; 2) укладення договору з порушенням вимог ч.4ст. 41 цього Закону; 3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до ст.18 цього Закону; 4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами 5, 6 ст.33 та ч.7 ст.40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв'язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до ст.18 цього Закону.
Зміна істотних умов договору про закупівлю при дотриманні умов, визначених у п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», не є підставою нікчемності договору в силу прямої вказівки закону, і зокрема ст. 43 цього Закону (у редакції Закону №114-ІХ від 19.09.2019 з відповідними змінами).
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі 3924/197/21 та від 22.06. 2022 у справі №917/1062/21.
Пунктом 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», на яку посилається суд першої інстанції у своєму рішенні встановлює, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення визнання недійсною додаткової угоди до договору на підставі п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після набрання чинності Законом №114-ХІ від 19.9.2019).
Таким чином, судом першої інстанції при вирішення спору в частині визнання додаткової годи недійсною, не враховано, що на час оголошення про здійснення закупівлі -04.01.2022, прийняття рішення про визнання ФОП Шапарного С.Д. переможцем - 24.01.2022, укладення договору №26 від 04.02.2022 та додаткової угоди №1 від 14.02.2022, діяв Закон України «Про публічні закупівлі» саме у редакції від 19.09.2019 (з відповідними змінами), який не пов'язував нікчемність договору зі зміною істотних умов договору про закупівлю з порушенням ч.5 ст.41 цього Закону.
Стосовно доводів апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи при відмові у визнанні додаткової угоди недійсною, то колегія суддів зазначає, що в даному випадку наявні підстави для визнання додаткової угоди №1 від 14.02.2022 недійсною враховуючи аналіз положень означених статей Закону України “Про публічні закупівлі» у редакції від 19.09.2019.
Щодо вимоги про стягнення з ФОП Шапарного С.Д. надмірно сплачених коштів судова колегія зазначає таке.
За приписами ч.1 ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Недійсність додаткової угоди означає, що зобов'язання сторін регулюються договором.
Згідно з ч.2 ст.712 ЦК передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст.669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК. Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 11.435,00 грн за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з відповідача на підставі ч.1 ст.670 ЦК України.
Стосовно доводів прокурора про нездійснення відповідачем поставок товару за спірною закупівлею, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до відомостей веб-порталу «Prozorro» (https://prozorro.gov.ua) встановлено, що між Управлінням освіти та ФОП Шапарним С.Д. договори закупівлі молока, крім як за закупівлею UA-2022-01-04-000361-c, не укладались.
Прокурор посилається на лист №223 від 28.09.2022 Управління освіти Великоновосілківської селищної ради, яким Управління освіти повідомило про те, що заклади освіти працювали до 24.02.2022 поставки продуктів харчування здійснювались до 23.02.2022, а також на лист Департаменту освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації №1271/0/161-22/01-27 від 03.08.2022, згідно з яким освітні заклади Донецької області після 24.02.2022 освітню діяльність не здійснювали. Вказані листи за твердженням прокурора свідчать про те, що продавець не здійснював поставка товару за відповідною закупівлею по договору №26 від 04.02.2022, в наслідок чого у Управління освіти не було законних підстав для перерахування коштів ФОП Шапарному С.Д. на виконання вказаної угоди.
В свою чергу, відповідач ФОП Шапарний С.Д. зазначає, що твердження прокурора про непоставку продукції є лише припущенням, на підтвердження чого не було надано жодного доказу, адже посадові особи закладів освіти, зокрема завідуючі та завгоспи шкіл і дитячих садків працювали та отримували товар, що засвідчували своїм підписом на накладних. зазначене на думку відповідача спростовує припущення прокурора. В той же час, відповідач протягом розгляду даної справи вказує, що не має можливості надати копії накладних, в силу того, що згадані документи знаходяться у смт.Велика Новосілка - в місці проживання відповідача, на території громади якого ведуться бойові дій.
Статтею 49 Бюджетного Кодексу України встановлено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейської служби України.
Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 №938, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за №1569/21881. У відповідності до пункту 2.6. цього Порядку, у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів може застосовуватися система дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" з використанням засобів криптографічного захисту інформації Державної казначейської служби України".
Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за №419/20732.
Згідно до пункту 1.2 вказаного Порядку, у процесі реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників і одержувачів коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, відповідно до законодавства може застосовуватися система дистанційного обслуговування "Клієнт казначейства - Казначейство" (далі - система Казначейства) з використанням засобів криптографічного захисту інформації (далі - КЗІ) Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України)".
Матеріали справи містять копії документів з програми бухгалтерського обліку «АІС «Місцеві бюджети рівня розпорядника бюджетних коштів» та взаємодії із казначейством СДО «Клієнт казначейства - Казначейство», з яких вбачається, що Управління освіти отримало від ФОП Шапарного С.Д. товар за договором №26 на загальну суму 121.934,79 грн по наступними видатковими документами:
- накладна №5 від 16.03.2022 - 290 л молока за ціною 28,00 грн за 1 літр на 8.128,00 грн.;
- накладна №6 від 16.03.2022 - 985 літрів молока за ціною 27,67 грн за 1л на 27.254,00 грн.;
- накладна №14 від 16.03.2022 - 228 л молока за ціною 28,00 грн за 1л на 6.384,00 грн;
- накладна №16 від 16.03.2022 - 234,91 л молока за ціною 27,67 грн за 1л на суму 6.500,00 грн;
- накладна №17 від 16.03.2022 - 1470 л молока за ціною 27,67 грн за 1л на суму 41.101,00 грн;
- накладна №18 від 16.03.2022 - 1177 л молока за ціною 27,67 грн за 1 літр на 32.567,87 грн.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що прокурором ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не долучено жодного доказу, який би свідчив що ФОП Шапарний С.Д. 16.03.2022 не поставляв до підзвітних Управлінню закладів товар вказаний у наявних в матеріалах справи видаткових накладних, що товар не отримувався уповноваженими особами цих закладів, а видаткові накладні №№5,6,14,16,17,18 є завідомо неправдивими офіційними документами.
Інші доводи, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.
Частиною 1 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог. Разом з тим, враховуючи неповне з'ясування обставин справи дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим таке рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в частині з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. (ст. 276 ГПК України).
В даному випадку, доводи апеляційної скарги прокурора частково знайшли своє підтвердження в матеріалах справи у зв'язку з чим рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення у відповідній частині.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, судові витрати, понесені прокурором підлягають частковому відшкодування за рахунок відповідача.
Крім того, cуд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 18.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів, - оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням та продовженням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд апеляційної інстанції був вимушений вийти за межі строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ч.1 ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, п.2, ч.1 ст.275, п.1, 3 ст. 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 у справі №905/993/22 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 14.02.2022 до договору №26 від 04.02.2022.
Прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 14.02.2022 до договору №26 від 04.02.2022 укладену Управлінням освіти Великоновосілківської селищної ради Волноваського району Донецької області та ФОП Шапарним С.Д. за закупівлею ID: UA-2022-01- 04-000361-c.
В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 22.03.2023 у справі №905/993/22 залишити без змін.
Стягнути з ФОП Шапарного С.Д. (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м .Маріуполь, Донецька область, 87500, розрахунковий рахунок UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, отримувач - Донецька обласна прокуратура) кошти, витрачені на сплату судового збору в сумі 3721,50 грн.
Доручити Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 26.07.2023
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка