Справа № 461/5253/22
Провадження № 1-кс/461/3787/23
14.07.2023 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до суду із заявою, в якій просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022140000000268 від 06.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на автомобіль марки «Мерседес-Спрінтер», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належний на праві власності ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 в даному кримінальному провадженні не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого, але побавлений можливості користуватися належним йому майном. Крім цього, вищезазначений автомобіль був ретельно оглянутий та деталізовано описаний органом досудового розслідування, проведено всі необхідні слідчі дії, а тому відпала необхідність в збереженні арешту. Зазначає, що подальше утримання
Адвокат ОСОБА_3 , в судове засідання не зявилась, подала клопотання в якому просила розглядати заяву про скасування арешту без її участі та просила задоволити таке.
Слідча в судове засіданні не зявилась, подала письмові заперечення проти задоволення клопотання, в яких просила відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали клопотання та клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що автомобіль марки «Мерседес-Спрінтер», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належний на праві власності ОСОБА_5 визнаний речовим доказом і ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 08.09.2022 рокуна нього накладено арешт.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно п.13 Листа Вищого Спеціалізованого суду України №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», розгляд питання щодо скасування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 174 КПК. Слідчий суддя скасовує цей захід забезпечення лише у випадку надходження від підозрюваного/обвинуваченого, його захисника, законного представника іншого власника чи володільця майна клопотання про скасування повністю або частково арешту майна, якщо зазначені особи : 1) не були присутні при розгляді питання про арешт майна; 2)доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба; 3)доведуть, що арешт накладено необґрунтовано. Рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п. 9 ч.1 ст.309 КПК), оскарженню не підлягає.
Мотивами накладення арешту на вказане у клопотанні майно є те, що зазначений автомобіль може бути знаряддям злочину, зберіг на собі його сліди, або інші відомості, які можуть бути використані як доказ.
Водночас, органом досудового розслідування не надано доказів щодо здійснення у даному кримінальному провадженні слідчих дій з даним автомобілем. Тому суд вважає, що на даний момент відпали обставини які стали підставою для накладення арешту на майно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що в органу досудового розслідування було достатньо часу, способів, засобів для проведення всіх слідчих дій з данимавтомобілем, а відтак слідчий суддя вбачає наявність правових підстав для скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.09.2022 р.на даному етапі досудового розслідування, адже накладення арешту на майно суперечить загальним засадам кримінального провадження та застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як накладення арешту на майно є недоцільним,
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, -
Задоволити клопотання адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 08.09.2022 р. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022140000000268 від 06.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України, на автомобіль марки «Мерседес-Спрінтер», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належний на праві власності ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1