ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5150/22
провадження № 2-др/753/98/23
(ДОДАТКОВЕ)
20 липня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві
заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат,у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні, усунення перешкод у користуванні власністю
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28.06.2023 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні, усунення перешкод у користуванні власністюзадоволено частково.
Припинено право власності ОСОБА_4 на 1/6 частку двокімнатної квартири загальною площею 78,5 кв.м., жилою площею 33,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.11.2021, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченко В.Ю. та визнано право власності на дану 1/6 частку квартири за ОСОБА_3 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/6 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за рахунок коштів, внесених на депозитний рахунок суду згідно квитанцій № 0.0.3063113072.2 від 22.06.2023 на суму 399 999 грн., № 0.0.3063131519.2 від 22.06.2023 на суму 128 426,50 грн. та № 0.0.3067973824.1 від 26.06.2023 на суму 1 грн.
Зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 у користуванні квартирою адресою: АДРЕСА_1 , надати ключі від вхідних дверей та вселити ОСОБА_3 у квартиру адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
04.07.2023 від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу правову допомогу в розмірі 54 000 грн.
04.07.2023 від відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу правову допомогу в розмірі 10 000 грн. та витрати на проведення експертизи в сумі 7 550 грн. 80 коп.
Про намір подати дані заяви представники сторін зазначили в судовому засіданні, призначеному на 27.06.2023.
19.07.2023 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому просить суд відмовити в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
Виходячи з правил ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Представник позивача підтримав заяву та просив суд її задовольнити, в задоволенні заяви відповідача просив відмовити.
Представник відповідача підтримала заяву та просила суд її задовольнити, в задоволенні заяви позивача просила відмовити.
Дослідивши письмові заяви про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов до наступного висновку.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч.3 ст. 270 ЦПК України)
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
20.10.2021 між ОСОБА_3 та адвокатським об'єднанням «Штайєр, Студзінський та Ніколаєнко» укладено Договір №38 про надання правничої (правової) допомоги. (т.2 а.с.13-16)
20.10.2021 між ОСОБА_3 та адвокатським об'єднанням «Штайєр, Студзінський та Ніколаєнко» укладено Додаткову угоду №1 до Договору №38 про надання правничої (правової) допомоги від 20.10.2021 р. (т.2 а.с.17)
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 сторони домовились за виконання додаткової угоди №1 клієнт виплачує адвокату гонорар в розмірі 54 000 грн.
Вбачається, що представник позивача Муравлянік О.С., який приймав участь у справі є адвокатом, його повноваження підтверджуються ордером на надання правничої допомоги на підставі Договору №38 про надання правничої (правової) допомоги від 20.10.2021 р. (т.1 а.с.59).
На підтвердження понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору №38 про надання правничої (правової) допомоги від 20.10.2021, Додаткової угоди №1 від 20.10.2021 до Договору №38 про надання правничої (правової) допомоги від 20.10.2021; ордер на надання правничої (правової) допомоги, меморіальний ордер № @2PL217798 від 16.11.2021 р. на суму 27 000 грн. (т. 2 а.с.18).
01.09.2022 між адвокатом Цимейко Г.О. та Гордієнко О.Л. укладено Договір №01/09-2022 про надання адвокатських послуг (т.2 а.с.5-6).
Представник відповідача Цимейко Г.О., яка приймала участь у справі є адвокатом, її повноваження підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги на підставі Договору №01/09-2022 про надання адвокатських послуг від 01.09.2022 р. (т.1 а.с.78).
На підтвердження понесених відповідачем витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору №01/09-2022 про надання адвокатських послуг від 01.09.2022, ордер на надання правничої (правової) допомоги; квитанцію від 30.06.2023 р. на суму 10 000 грн. (т. 2 а.с.18).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу. (Постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/18)
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).
Розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що наявні в матеріалах справи документи, надані стороною відповідача не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному відповідачем розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
За вказаних вище обставин, враховуючи складність справи та виконану адвокатом роботу, яка підтверджена належними доказами, керуючись принципом справедливості, співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також з урахуванням заперечень сторін щодо розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та доводів щодо їх неспівмірності, суд приходить до висновку про необхідність зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу до 24 000 грн.
Частиною другою статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у розмірі 2/3 частини від заявленого, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 16 000 грн. (24 000 грн. : 3 х 2) та часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - у розмірі 3 000 грн. (10 000 грн. : 3).
Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Виходячи з наведених положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (16 000 грн. - 3 000 грн.).
За таких обставин є підстави для прийняття додаткового рішення відповідно до положень статті 270 ЦПК України.
Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача витрат на проведення експертизи в сумі 7 550 грн. 80 коп., суд дійшов до наступного висновку.
Положеннями частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов'язані із проведенням експертизи.
Ухвалою суду від 20.10.2022 р.за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 , призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу. Оплату за проведення експертизи, покладено на ОСОБА_4 .
Згідно квитанції від 21.12.2022 р. ОСОБА_4 сплатила на корить експертної установи за проведення експертизи 7 550 грн. 80 коп.
Разом з тим, вбачається, що позовні вимоги, у зв'язку із якими призначено експертизу, були задоволені, у зв'язку із чим, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України витрати на проведення експертизи покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст..ст. 133, 134, 137, 141, 246, 270 ЦПК України,
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності на частку у спільному майні, усунення перешкод у користуванні власністю.
Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА