ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/27307.09.10
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»в особі Печерської філії
до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мар'яж»
про стягнення 16 672,64 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Хитрова Л.В. -представник за довіреністю № 52 від 22.01.2010 року;
від відповідача: Мороз Н.М. - представник за довіреністю № б/н від 08.07.2010 року;
Тарабанько Д.М. - представник за довіреністю № б/н від 08.07.2010 року
встановив:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»в особі Печерської філії звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Мар'яж»про стягнення 16 672,64 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Мар'яж»(відповідачем) був укладений попередній договір від 22.01.2008 року, згідно п.1.1. якого по даному попередньому договору сторони зобов'язуються у встановлений строк підписати договір оренди нерухомого майна (далі -основний договір), після закінчення ремонту нежилого приміщення, що являє собою договір оренди нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, що складається із 1 кімнати, місць загального користування, загальною площею 71 м.кв., (поверх/поверховість) 2 поверх 4 поверхового будинку, (далі об'єкт нерухомості). Право власності (користування) орендодавця на вказаний об'єкт нерухомості підтверджується договором купівлі-продажу приміщення: серія АЕК № 833425 від 15.06.2002 р., посвідчений приватним нотаріусом 15-ої Київської державної нотаріальної контори Демчик В.В.
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», який набув чинності з 30.04.2009 року, назва позивача була змінена в частині організаційно-правової форми, а саме, з закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»на публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчать зміни до статуту публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», погоджені НБУ 09.10.2009 року та зареєстровані державним реєстратором 14.10.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 054809.
Відповідно до п. 1.3. договору сторони зобов'язуються до 01 травня 2008 року підписати основний договір на умовах, передбачених в цьому договорі.
Відповідно до абз. 1 п. 2.1. договору сторони визначають, що незалежно від результатів господарської діяльності орендаря, щомісячна плата за користування об'єктом нерухомості (орендна плата), по якій орендодавець зобов'язується здати в оренду об'єкт нерухомості, а орендар прийняти та використовувати по призначенню, складає: всього за приміщення 2 485,00 доларів США або 35 доларів США за 1 м. кв., що на момент підписання цього договору складає суму еквіваленту 186,75 грн. за 1 м. кв. або 12 549,25 грн. по поточному курсу долара США.
Відповідно до п. 2.3. договору гарантійна сума, яка перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця орендарем по цьому договору, як гарантія підписання та виконання основного договору складає 2 485,00 доларів США, по курсу Національного Банку України на день здійснення оплати. Дана сума зараховується як орендна плата за останній місяць оренди. Орендар зобов'язується на протязі 10 робочих днів з моменту підписання цього договір зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця гарантійну суму в розмірі, вказаному в п. 2.1. договору.
Відповідно до п. 2.4. договору випадку не підписання основного договору у встановлений строк згідно п. 1.3. цього попереднього договору орендодавець зобов'язується повернути орендарю гарантійну суму в розмірі 2 485,00 доларів США в строк до 15.05.2008 року.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві гарантійну суму у розмірі 12 549,25 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 12.02.2008 року.
Основний договір оренди нерухомого майна між позивачем та відповідачем не було укладено.
З метою досудового врегулювання спору, 18.12.2008 року позивач направив відповідачу лист за вих. № 18/12-01 з проханням повернути гаранійний платіж в сумі 12 549,25 грн., проте даний лист був залишений без відповіді та без задоволення.
16.04.2009 року позивач повторно направив відповідачу лист за вих. № 06-10/859 з проханням повернути безпідставно збережену суму платежу, сплачену по попередньому договору до моменту укладення основного договору оренди в розмірі 12 549,25 грн., проте даний лист був залишений без відповіді та без задоволення.
Станом на день подання позовної заяви, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 549,25 гривень.
Керуючись ч.2 статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачеві три проценти річних за період з травня 2008 року по квітень 2010 року у сумі 720,04 гривень, та індекс інфляції за період з травня 2008 року по квітень 2010 року у сумі 3 403,35 гривень.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.05.2010 року порушено провадження у справі № 33/273 і призначено до розгляду на 12.07.2010 року.
У судове засідання 12.07.2010 року представник позивача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/273 від 31.05.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представники відповідача з'явилися, подали відзив на позовну заяву, відповідно доякого позов не визнав в повному обсязі, а також заяву про продовження строку розгляду справи.
Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника позивача, суд відклав розгляд справи на 07.09.2010 р.
У судове засідання 07.09.2010 року представник позивача з'явився, надав пояснення та просив суд позов задовольнити у повному обсязі, стягнути з відповідача безпідставно отриману суму грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних в загальному розмірі 16 672,64 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 166,73 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
Представники відповідача надали пояснення по справі, позов не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Між закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Мар'яж»(відповідачем) був укладений попередній договір від 22.01.2008 року, згідно п.1.1. якого по даному попередньому договору сторони зобов'язуються у встановлений строк підписати договір оренди нерухомого майна (далі -основний договір), після закінчення ремонту нежилого приміщення, що являє собою договір оренди нежилого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, що складається із 1 кімнати, місць загального користування, загальною площею 71 м.кв., (поверх/поверховість) 2 поверх 4 поверхового будинку, (далі об'єкт нерухомості). Право власності (користування) орендодавця на вказаний об'єкт нерухомості підтверджується договором купівлі-продажу приміщення: серія АЕК № 833425 від 15.06.2002 р., посвідчений приватним нотаріусом 15-ої Київської державної нотаріальної контори Демчик В.В.
На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства», який набув чинності з 30.04.2009 року, назва позивача була змінена в частині організаційно-правової форми, а саме, з закритого акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»на публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про що свідчать зміни до статуту публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», погоджені НБУ 09.10.2009 року та зареєстровані державним реєстратором 14.10.2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 054809.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Відповідно до п. 1.3. договору сторони зобов'язуються до 01 травня 2008 року підписати основний договір на умовах, передбачених в цьому договорі.
Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч.1 статті 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до абз. 1 п. 2.1. договору сторони визначають, що незалежно від результатів господарської діяльності орендаря, щомісячна плата за користування об'єктом нерухомості (орендна плата), по якій орендодавець зобов'язується здати в оренду об'єкт нерухомості, а орендар прийняти та використовувати по призначенню, складає: всього за приміщення 2 485,00 доларів США або 35 доларів США за 1 м. кв., що на момент підписання цього договору складає суму еквіваленту 186,75 грн. за 1 м. кв. або 12 549,25 грн. по поточному курсу долара США.
Відповідно до п. 2.3. договору гарантійна сума, яка перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця орендарем по цьому договору, як гарантія підписання та виконання основного договору складає 2 485,00 доларів США, по курсу Національного Банку України на день здійснення оплати. Дана сума зараховується як орендна плата за останній місяць оренди. Орендар зобов'язується на протязі 10 робочих днів з моменту підписання цього договір зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок орендодавця гарантійну суму в розмірі, вказаному в п. 2.1. договору.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві гарантійну суму у розмірі 12 549,25 грн., що підтверджується меморіальним ордером від 12.02.2008 року, який знаходиться в матеріалах справи.
Основний договір оренди нерухомого майна між позивачем та відповідачем не було укладено, що не заперечується сторонами.
Відповідно до п. 2.4. договору випадку не підписання основного договору у встановлений строк згідно п. 1.3. цього попереднього договору орендодавець зобов'язується повернути орендарю гарантійну суму в розмірі 2 485,00 доларів США в строк до 15.05.2008 року.
Згідно ч.1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З метою досудового врегулювання спору, 18.12.2008 року позивач направив відповідачу лист за вих. № 18/12-01 з проханням повернути гаранійний платіж в сумі 12 549,25 грн., проте даний лист був залишений без відповіді та без задоволення.
16.04.2009 року позивач повторно направив відповідачу лист за вих. № 06-10/859 з проханням повернути безпідставно збережену суму платежу, сплачену по попередньому договору до моменту укладення основного договору оренди в розмірі 12 549,25 грн., проте даний лист був залишений без відповіді та без задоволення.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що не визнає позов, оскільки позивач, відповідно до п. 8.1.2. договору, повинен сплатити відповідачеві штраф у розмірі еквівалентному 1 000,00 доларів США. В процесі розгляду справи представники відповідача подали лист до позивача за вих. № 93 від 25.12.2008 року в якому просили перерахувати штраф на їхній рахунок.
Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки він не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів в загальному порядку.
Представник позивача подав довідку за вих. № 7 від 07.089.2010 року, відповідно до якої станом на 07.089.2010 року заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'яж»перед ПАТ КБ «ПриватБанк»за попереднім договором оренди від 22.01.2008 року становить: 15 952,60 грн. - гарантійний платіж за останній місяць оренди з урахуванням індексу інфляції, 720,04 грн. - сума 3% нарахувань на суму боргу.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 12 549,25 гривень належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачеві три проценти річних за період з травня 2008 року по квітень 2010 року у сумі 720,04 гривень, та індекс інфляції за період з травня 2008 року по квітень 2010 року у сумі 3 403,35 гривень.
Оскільки, відповідно до умов договору, основний договір не був укладений до 01.05.2008 року, відповідач повинен був повернути позивачеві гарантійний платіж в термін до 15.05.2008 року. Таким чином, нарахування індексу інфляції та трьох процентів річних починається з 16.05.2008 року.
Розмір трьох процентів річних становить:
12 549,25 грн.* 3% річних/366* 230 днів (з 16.06.2008 року по 31.12.2008 року) = 236,58 грн.
12 549,25 грн.* 3% річних/365* 455 днів (з 01.01.2009 року по 01.03.2010 року) = 469,31 грн.
Таким чином, розмір трьох процентів річних становить 236,58+469,31 = 705,89 грн.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.
Розмір індексу інфляції становить (з червня 2008 року по 31 березня 2010 року:
12 549,25грн.*100,8*99,5*99,9*101,1*101,7*101,5*102,1*102,9*101,5*101,4*100,9*100,5*101,1*99,9*99,8*100,8*100,9*101,1*100,9*101,8*101,9*100,9 (%) = 15 749,32 грн.
15 749,32 - 12 549,25 = 3 200,07 грн.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних у сумі 705,89 грн. та індексу інфляції у сумі 3 200,07 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних у сумі 14,15 грн. та індексу інфляції у сумі 203,28 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
- при задоволенні позову - на відповідача;
- при відмові в позові - на позивача;
- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 2,18 грн., на відповідача -164,55 грн.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 3,09 грн., на відповідача -232,91 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Мар'яж»(02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 29-А,; п/р 260003010026 в Деснянському відділені Ощадбанку м. Києва, МФО 320230, код ЄДРПОУ 21607443) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»в особі Печерської філії (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; р/р 32009100400 в Обласному управління НБУ м. Дніпропетровська, МФО 605299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 12 549 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять) грн. 25 коп., трьох процентів річних в розмірі 705 (сімсот п'ять) грн. 89 коп., індекс інфляції в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 07 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 164 сто шістдесят чотири) грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 232 (двісті тридцять дві) грн. 91 коп.
3. В частині стягнення трьох процентів річних у сумі 14,15 грн. та індексу інфляції у сумі 203,28 грн. відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання рішення:14.09.2010 року.