461/4497/23
1-кп/461/517/23
25.07.2023 м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 461/4497/23 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч. 2 ст. 260 КК України, -
ОСОБА_5 , будучи громадянином України, всупереч конституційному обов'язку захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, не сприймаючи державну владу України, з часу тимчасової окупації у 2014 році територій Донецької та Луганської областей підтримував ідеї та погляди терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»).
ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше 23.02.2022, перебуваючи на робочому місці у ТОВ "Текстильник 2015", що у м. Донецьку Донецької області, добровільно отримав від невстановленого працівника вказаного підприємства, повістку про виклик до одного з пунктів збору мобілізованих «ДНР».
23.02.2022, ОСОБА_5 , маючи повістку про виклик, будучи обізнаним про оголошену мобілізацію чоловіків призовного віку від 18 до 55 років до складу терористичної організації «ДНР», діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, добровільно прибув до пункту збору мобілізованих «ДНР», а саме до комунального підприємства "Палац культури ім. І. Франка міста Донецька», що у м. Донецьку, де надав невстановленим працівникам вказаної установи свої особисті документи, що підтверджують особу, для подальшого зарахування на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого російською федерацією, чим надав згоду на проходження такої служби.
Після перевірки добровільно наданих ОСОБА_5 документів, останньому, з метою забезпечення належного виконання бойових завдань рф проти України, невстановленими особами з числа військовослужбовців незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР» видано військову форму російського зразка та інше військове майно (речовий мішок, каску, флягу, казанок, плащ-намет, протигаз).
24.02.2022 ОСОБА_5 , спільно з іншими мобілізованими військовослужбовцями, доставлено до одного з пунктів збору мобілізованих у м. Макіївці Донецької області, а саме на вугледобувне підприємство "Шахта №21", де за рішенням невстановлених осіб з числа військово-службовців терористичної організації «ДНР», за невстановлених обставин зараховано до списків особового складу 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», на посаду гранатометника.
Перебуваючи на вказаному підприємстві до 01.03.2022, ОСОБА_5 , з метою реалізації злочинного плану, спрямованого на здійснення протиправних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений час, отримав стрілецьку зброю автомат Калашникова (АК-74) та гранатомет.
Отримавши боєкомплект, 01.03.2022 ОСОБА_5 , спільно з іншими військовослужбовцями з числа мобілізованих, доставлено до с. Стила Старобешівського району Донецької області, перебуваючи у якому до 08.03.2022, ОСОБА_5 , видано набої до попередньо виданої йому вогнепальної зброї.
Крім того, за час перебування у вказаному населеному пункті, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи вказівки та вимоги інструкторів з числа військових незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ДНР», пройшов повноцінну військову підготовку, яка супроводжувалась збиранням та розбиранням вогнепальної зброї, в тому числі АК-74, тактичним веденням бою, здійсненням штурму, наступу та відступу, з метою забезпечення бойових дій рф проти України. Під час проходження вищевказаного військового навчання, ОСОБА_5 набув навичок стрільби зі стрілецької зброї - автомата Калашникова (АК-74) та гранатомета.
10.03.2022 ОСОБА_5 , спільно з іншими військовослужбовцями 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», за наказом військового керівництва був передислокований на територію фільтраційної станції неподалік АДРЕСА_2 , де до кінця квітня 2022 року, точний час не встановлено, будучи озброєним стрілецькою зброєю - автомат Калашникова(АК-47), виконував обов'язки караульної служби по охороні території та особового складу 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР».
На початку квітня 2023 року, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , продовжуючи діяти на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній безпеці України, спільно з іншими військовослужбовцями 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР» прибув до м. Маріуполя Донецької області, де на виконання свого злочинного умислу, до 23.05.2022, сумлінно виконував накази та розпорядження військового керівництва, спрямовані на забезпечення виконання обов'язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації, які полягали в облаштуванні та укріпленні вогневих позицій за рф для ведення бою, а також облаштуванню окопів та будівництві бліндажів.
У середині червня 2022 року ОСОБА_5 , після проходження лікування, не пов'язаного з отриманням тілесних ушкоджень під час бойових дій, продовжуючи діяти на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, свідомо виконуючи вимоги військового керівництва незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», спільно з іншими військовослужбовцями 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», прибув до м. Попасна Луганської області, де до середини липня 2022 року, точний час не встановлено, спільно з іншими мобілізованими, будучи озброєним стрілецькою зброєю - автоматом Калашникова (АК-47) та гранатометом, виконував обов'язки на посаді стрільця - помічника гранатометника.
У другій половині липня 2022 року, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , спільно з іншими військовослужбовцями з числа мобілізовних, переміщено до м. Новоазовська Кальміуського району Донецької області, перебуваючи у якому протягом наступних 10 днів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виконуючи вказівки та вимоги інструкторів з числа військових незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «ДНР», ОСОБА_5 пройшов повноцінну військову підготовку, яка супроводжувалась тактичним веденням бою, здійсненням штурму, наступу та відступу, з метою забезпечення бойових дій рф проти України.
У серпні 2022 року, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , спільно з іншими військовослужбовцями 107 стрілецького полку незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», доставлено в одну з неподалік розташованих лісопосадок, де ОСОБА_5 за рішенням невстановлених осіб з числа військовослужбовців терористичної організації «ДНР», за невстановлених обставин зараховано до списків особового складу 1 відділення 1 взводу 7 роти 9 полку морської піхоти незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР» на посаду оператора-навідника БМП-1.
В подальшому, пройшовши чергові військові навчання, спрямовані на набуття навичок ведення бойових дій проти Збройних сил України, ОСОБА_5 , на автомобільній техніці вказаного формування, спільно з іншими мобілізованими військовослужбовцями, прибув до м. Ясинувата Донецької області, де усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, до 25.11.2022 виконував обов'язки по облаштуванню та укріпленню вогневих позицій зс рф для ведення бою, облаштуванню окопів, будівництві бліндажів, караульної служби по охороні території, а також спостереження за військовослужбовцями та військовою технікою ЗС України, з подальшою доповіддю про їхнє місце дислокації безпосередньому військовому керівництву.
У період з 23.02.2022 по 25.11.2022 ОСОБА_5 забезпечував виконання обов'язків військової служби у незаконних збройних формуваннях окупаційної адміністрації російської федерації, в тому числі:
- служити псевдодержаві, дотримуватися конституції і законів ДНР;
-з честю нести високе звання військовослужбовця, дорожити честю і бойовою славою ДНР;
-строго і точно виконувати вимоги загальновійськових статутів;
-в період проходження військової служби добросовісно виконувати всі загальні, посадові і спеціальні завдання військовослужбовців установлених законодавством та іншими нормативно-правовими актами ДНР;
-дотримуватися військової дисципліни, виконувати накази, розпорядження і вимоги командира (начальника);
-дотримуватися установленого порядку користування військовою технікою (апаратурою), берегти в таємниці відомості, отримані в ході проходження військової служби.
Відтак, громадянин України ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у складах 107 стрілецького полку та 1 відділення 1 взводу 7 роти 9 полку морської піхоти незаконного збройного формування «Народної міліції» терористичної організації «ДНР», у період з 23.02.2022 до 25.11.2022, з метою виконання загального плану захоплення території України у складі збройних сил російської федерації, із закріпленою стрілецькою зброю - авктоматом Калашникова (АК-74), гарантометом та боєкомплектом, керуючись статутами збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР», виконував обов'язки «гранатометника» та «оператора-навідника БМП-1» у різних видах бою та формах його забезпечення, а також забезпечував безпеку місць перебування збройних сил російської федерації та терористичної організації «ДНР» в населених пунктах Донецької та Луганської областей, які ними захоплені та окуповані під час збройного конфлікту.
Злочинна діяльність ОСОБА_5 припинена 25.11.2022 військовослужбовцями Збройних Сил України під час бойових дій неподалік смт. Красногорівка Покровського району Донецької області, де останній захоплений у полон.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 18.05.2023 року кримінальне провадження №22023140000000111 від 13.04.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 2 ст. 260 КК України надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування.
Відповідно до ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави. Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Відповідно з вищевказаним виклик в судові засідання ОСОБА_5 здійснювався шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр».
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.
Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч.3 ст. 323 КПК України) суд зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
Відповідно до ст.ст. 84-85 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Винуватість ОСОБА_5 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
-протоколом про проведення пред'явлення для впізнання від 09.03.2023 р., яким зафіксовано
впізнання свідком ОСОБА_6 на фотознімку № 1 ОСОБА_5 , який проходив військову службу у 107 полку незаконного збройного формування «народна міліція» терористичної організації «Донецька народна республіка»;
-протоколом про проведення пред'явлення для впізнання від 09.03.2023 р., яким зафіксовано
впізнання свідком ОСОБА_7 на фотознімку № 1 ОСОБА_5 , який разом із ним проходив військову службу у 107 полку незаконного збройного формування «Народна міліція» терористичної організації «Донецька народна республіка»;
-виконаним дорученням № 62/6/1/2/22/14/198/16 від 27.09.2022 р. начальника ГВ КР УСБУ у
Львівській області полковника ОСОБА_8 , з якого вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняв діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перейшов на бік ворога в період збройного конфлікту, брав участь у терористичних організаціях «ЛНР» та «ДНР», а також в діяльності не передбачених законом збройних формуваннях - терористичних організаціях «ЛНР» та «ДНР». Мобілізований 23.02.2022 р., отримав вогнепальну зброю автомат АК-74 та БК до АК в кількості 120 набоїв 5.45 та 4 магазини до них, підсумки під магазини та гранати, проте гранат не давали, був призначений у 107 полк з розташуванням у м. Донецьк. Потім проходив службу в 9 полку 7 рота 1 взводу 1 відділення. За період служби здійснював візуальне спостереження за населеним пунктом Сартана поблизу м. Маріуполь, де охороняли територію, на якій проживав 107 полк. В складі 107 полку в АДРЕСА_2 здійснював облаштування фортифікаційних споруд та окопів. Приблизно в серпні 2022 року після проведення навчань направлений в АДРЕСА_3 , де базувався 9 полк. Періодично виїжджав з цього населеного пункту з метою несення бойового чергування, облаштування фортифікаційних споруд, спостереження. 25.11.2022 р., виїхавши на БМП в кількості 12 чоловік під населеним пунктом Красногорівка Донецької області попав під обстріл. Був поранений та знайдений військовослужбовцями ЗСУ.
-окремою справою військовополоненого ОСОБА_5 , з якої вбачається список військовополонених (затриманих), які потрапили у полон у ході бойових дій з підрозділами Збройних Сил Російської Федерації та інших іноземних держав, серед яких ОСОБА_5 (дата потрапляння у полон: 25.11.2022 року, смт. Красногорівка Покровського району Донецької області);
-показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні пояснив, що він працює оперуповноваженим СБУ України у Львівській області, оперативним шляхом встановив наступну інформацію. ОСОБА_5 був мобілізований, не уникав мобілізації. Призначений на посаду стрільця, проходив службу у «Народній поліції» терористичної організації «Донецька народна республіка».
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі зазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Вони узгоджуються між собою.
В той же час, досліджені в суді докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст.258-3 КК України, ч.2 ст.260 КК України. У суду відсутні підстави для сумніву у допустимості цих доказів, які зібрані в порядку, що передбачений КПК України.
Таким чином, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст.258-3 КК України, ч.2 ст.260 КК України доведена повністю.
Статтею 17 Закону України від 23.03.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) Європейський Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) Європейський Суд встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».
Конвенцією Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року зобов'язано держави-учасниці криміналізувати участь в організованій злочинній групі. При цьому відповідно до пункту «а» ст. 2 цієї Конвенції організована злочинна група означає структурно оформлену групу в складі трьох або більше осіб, що існує протягом визначеного періоду часу і діє узгоджено з метою здійснення одного або декількох серйозних злочинів або злочинів, визнаних такими відповідно до цієї Конвенції, для того, щоб одержати, прямо або посередньо, фінансову або іншу матеріальну вигоду.
Поняття терористичної організації визначено в ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року і це є стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Визначальним для визнання організації терористичною є те, що хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.
Також, відповідно до ст.1 вищезазначеного закону, терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.
Тобто, терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст.258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, спрямованих на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому саме фактором цілеспрямованого залякування населення як засобу досягнення поставленої мети злочини терористичної спрямованості відрізняються від інших споріднених злочинів.
При цьому, суд враховує також Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затверджене Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII, в якому «ДНР» та «ЛНР» визначено терористичними організаціями.
Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями» від 23 грудня 2005 року №13 роз'яснив, що утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. В частині ж участі у злочинній чи терористичній організації - то відповідно до п.13 даної постанови, вступ особи до організованої групи чи злочинної організації (участь у ній) означає надання цією особою згоди на участь у такому об'єднанні за умови, що вона усвідомлювала факт його існування і підтвердила певними діями реальність своїх намірів.
При цьому, під час судового розгляду справи, суд враховує, що державним обвинуваченням було доведено, що ОСОБА_5 усвідомлював, що «ЛНР», «ДНР» та інші незаконні збройні формування, які структурно входить до силового блоку терористичних організацій «ЛНР», «ДНР» діють на території України саме як терористичні організації, діють на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії, які створюють небезпеку для життя та здоров'я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також чинять збройний опір, незаконну протидію та перешкоджають виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів України й військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції, і обвинувачений сприяв у діяльності вказаних терористичних організаціях.
Суд також враховує правові позиції, викладені в рішенні ЄСПЛ у справі «Броуґан та інші проти Сполученого Королівства», відповідно до яких розслідування терористичних правопорушень, безсумнівно, ставить перед органами влади особливі проблеми. Забезпечення справедливої рівноваги між інтересами суспільства, яке страждає від тероризму, та інтересами конкретної людини є надзвичайно складним завданням. Беручи до уваги факт посилення тероризму в сучасному світі, визнана необхідність, яка випливає із самої суті системи Конвенції, забезпечення належної рівноваги між захистом інститутів демократії в інтересах суспільства і захистом прав окремої людини. У контексті статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, саме суд має визначити значимість таких обставин, а також з'ясувати, чи було забезпечено в цій справі рівновагу між застосовними положеннями цієї статті у світлі її конкретного формулювання та її загальним предметом і метою.
Висновки суду про визнання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Так, у Рішенні ЄСПЛ від 25 липня 2017 року у справі «Хлєбік проти України» безпосередньо зазначено, що на початку квітня 2014 року збройні угрупування почали захоплювати офіційні будівлі в Донецькій та Луганській областях й заявляти про створення самопроголошених утворень, відомих як «ДНР» і «ЛНР». У відповідь 14 квітня 2014 року Уряд України, який розглядає такі збройні формування як терористичні організації, санкціонував застосування проти них збройних сил шляхом введення в правове поле поняття «антитерористична операція».
Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, так їх сукупність у взаємозв'язку, суд вважає, що всі письмові докази по справі, які надані суду прокурором, є вагомими для того, щоб визнати обвинуваченого ОСОБА_5 винуватим по пред'явленому звинуваченню, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року.
Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.
Дане кримінальне провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя.
Судом під час судового розгляду справи вживалися всі заходи для виклику обвинуваченого ОСОБА_5 до суду та повідомлення про дату і час розгляду справи для забезпечення права на захист.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки громадянин України ОСОБА_5 , вчинив державну зраду - діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці України, а саме перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 зі змінами, внесеними згідно із Законами № 1183-VІІ від 08.04.2014, № 1689-VІІ від 07.10.2014). Також ОСОБА_5 приймав участь у терористичній організації, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, згідно із Законом № 170-V від 21.09.2006, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 1689-VII від 07.10.2014). А також приймав участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, із змінами, внесеними згідно із Законом № 1689-VII від 07.10.2014).
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 виду та міри покарання, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.260 КК України є тяжким злочином, а кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України є особливо тяжкими злочинами, а також відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується типово.
Пом'якшуючих покарання обставин судом не встановлено.
Обтяжуючими покарання обставинами відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 КК України, є вчинення злочинів з використанням умов воєнного стану.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують ОСОБА_5 , суд вважає, що для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК остаточне покарання ОСОБА_5 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Враховуючи, що за ч.1. ст. 111 КК України ОСОБА_5 вчинив злочин проти основ національної безпеки України та за ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України вчинив злочини проти громадської безпеки, cуд вирішив застосувати конфіскацію всього майна, належного ОСОБА_5 на праві власності.
Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323,368,370,374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.111 КК України, ч.1 ст. 258-3 КК України, ч.2 ст. 260 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 111 КК України у виді дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 1 ст. 258-3 КК України у виді десяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності;
Призначити ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 260 КК України у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Призначити ОСОБА_5 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом часткового складання призначених покарань, у виді тринадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня звернення вироку до виконання
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1