Єдиний унікальний номер 755/7301/23
Апеляційне провадження № 33/824/3761/2023
24 липня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ковбаси Олега Станіславовича на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536, 80 грн.
Не погоджуючись з постановою суду, 14.07.2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ковбаса О.С. направив апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного.
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Апеляційний суд виходить з того, що про поважність причини на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом в кожному конкретному випадку з урахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Так, із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена Дніпровським районним судом міста Києва 22 червня 2023 року, а апеляційна скарга була направлена до суду першої інстанції 14.07.2023 року.
В якості підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження представник ОСОБА_1 - адвокат Ковбаса О.С. зазначав проте те, що апеляційна скарга не була подана до суду у строк, визначений законом, у зв'язку перешкодами в комунікації з ОСОБА_1 . При цьому, заявляючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року, представник апелянта не надав належних та допустимих доказів існування таких перешкод.
Крім того, представник апелянта також посилався на перебування у відрядженні в зазначений період, на підтвердження чого надав копію відповідного наказу. Як вже зазначалося вище, об'єктивні перешкоди, що дійсно унеможливлюють дотримання строку на апеляційне оскарження характеризуються раптовістю, несподіваним характером і неможливістю контролю з боку апелянта. За таких умов ситуація, коли особа своїм наказом відправляє саму себе у відрядження не характеризується вищевказаними ознаками.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, справа «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України». При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, а також те, що наведені апелянтами доводи в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови не були належним чином підтверджені, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала, як така, що подана після закінчення строку, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП, а апеляційний суд не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Ковбасі Олегу Станіславовичу в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба