єдиний унікальний номер справи: №758/10151/2020
номер провадження №22-ц/824/414/2023
14 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних прав:
судді - доповідача Білич І.М.
суддів Мостова Г.І., Слюсар Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Подільського районного суду міста Києва Гребенюка В.В.,
у цивільній справі №758/10151/20 за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» про відшкодування матеріальної шкоди,-
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Паркове місто 45» за результатами розгляду якого просив стягнути матеріальну шкоду у сумі 17 100 грн. 28 коп. та вартість оцінки матеріального збитку у сумі 1 500 грн.
В обґрунтування позову зазначаючи, що 12 травня 2020 року приблизно 09 год. 50 хв. у м. Києві по вул. Вишгородській, 45, позивач виявив, що на капот його транспортного засобу марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , впав елемент фасаду будинку, внаслідок чого автомобіль отримав пошкодження. Згідно звіту № 260-20 від 31 серпня 2020 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля та втратою його товарного вигляду становить 17 100 грн. 28 коп. Вартість оцінки становить 1 500 грн. Так, оскільки будинок біля якого було припарковано автомобіль знаходиться на балансі ОСББ «Паркове місто 45», то саме останнє є відповідальною особою за завдані позивачу матеріальні збитки.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСББ «Паркове місто 45» матеріальну шкоду в розмірі 8 550 грн. 20 коп. та витрати на оцінку вартості матеріального збитку в розмірі 1 500 грн., а всього 10 050 грн. 20 коп.
У задоволенні решти позовних вимог, відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСББ «Паркове місто 45» подало апеляційну скаргу за результатами розгляду якої, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову, відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказуючи, що матеріали справи не містять доказів неналежного виконання ними своїх обов'язків по утриманню та ремонту житлового будинку АДРЕСА_1 . Наявні в матеріалах справи фотографії, не підтверджують реальний технічний стан зазначеного будинку та наявність пошкодженого фасаду чи під'їзду будинку. Посилання на фотознімки, які суд вважає доказами, вказують на те, що шматок невстановленого матеріалу, що за бездоказовим твердженням позивача є шматком фасаду, ніяк не міг потрапити на автомобіль позивача, адже автомобіль знаходився за кутовою частиною будинку і був припаркований зовсім на іншій стороні даної споруди, іншого доведено не було. В матеріалах справи відсутні висновки трасологічної експертизи або експертного дослідження, які б доводили належність уламка знайденого на автомобілі позивача, до фасаду будинку, а відтак, пошкодження зафіксовані на автомобілі, могли бути зафіксовані за інших обставин та в іншому місці. Натомість, у матеріалах справи наявний сертифікат відповідності № 1.090.0138972-12 та протокол № 131-12, якими підтверджується факт належного утримання відповідачем будинку АДРЕСА_1 . Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню багатоповерхового будинку в належному технічному стані є помилковим, так само як і встановлення факту обвалу частини фасаду багатоповерхового будинку ЖК «Паркове місто». Будь яких обвалів фасаду будинку не було, позивач припустився хибної думки щодо отримання його автомобілем зазначених ушкоджень саме за тих обставин, про які він зазначив у своєму позові.
07 листопада 2022 року від позивача на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу з якого вбачається, що останній не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду, без змін. Зазначаючи, що скаржником не наведено в чому полягає незаконність оскаржуваного рішення. Доводи викладені скаржником у апеляційній скарзі та відзиві на позовну заяву, мають суттєві відмінності та протирічать одне одному. Посилання скаржника на сертифікат та протокол, як на підставу належного утримання будинку, є безпідставними, оскільки зазначені докази не були надані до суду першої інстанції під час розгляду даної справи.
14 листопада 2022 року від скаржника на адресу Київського апеляційного суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій останній зазначає, що докази на підтвердження вини ОСББ «Паркове місто 45» судом не досліджувались, через їх відсутність, а тому, суд виходив із власних переконань і загальних вимог законодавства, що встановлюють обов'язки для ОСББ. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що уламок невстановленого матеріалу має відношення чи є частиною фасаду будинку. Під час розгляду справи не було встановлено, яким чином та за яких обставин уламок цього матеріалу опинився на капоті транспортного засобу позивача. Вказуючи, що транспортний засіб позивача було припарковано в неналежному місці. Таким чином, позивач своїми діями, сам умисно та свідомо підвищив ризик настання негативних наслідків для нього. Крім того, транспортний засіб було припарковано на паралельній стороні будинку від пошкодженого фасаду.
Відповідно до ч. 1. ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
На час розгляду справи до суду апеляційної інстанції сторонами в справі не було надано заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом при розгляді справи встановлено, що транспортний засіб марки «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 08).
Згідно звіту № 260-20 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mazda CX-5», державний номер НОМЕР_1 від 31 серпня 2020 року, складеного оцінювачем ОСОБА_2 , вартість відновлювального ремонту з врахуванням втрати товарної вартості (з урахуванням ПДВ на запчастини та матеріали) становить 17100,28 грн. (а.с. 16-35).
За складення звіту № 260-20 від 31 серпня 2020 року ОСОБА_1 сплачено кошти у сумі 1500 грн. (а.с. 36, 37, 38).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як особа, відповідальна за належне утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , обвалення фасаду якого призвело до ушкодження належного позивачу транспортного засобу «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , повинна відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду.
Однак, погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно приписів ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Частиною 1 ст. 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем багатоквартирного будинку визнається фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 8 цього Закону, управитель багатоквартирного будинку зобов'язаний забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг.
Статтею 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Статтею 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане, зокрема, забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.
Тобто, нормами спеціального законодавства у сфері житлово-комунальних послуг встановлено обов'язок балансоутримувача будинку належним чином виконувати свої зобов'язання щодо утримання будинків і споруд та прибудинкової території для недопущення руйнації фасадів будинків і відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зобов'язаний надати таку послуги власними силами або шляхом укладення відповідного договору з юридичними особами на управління майном.
Відповідно до п.7 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають права звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян внаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на балансі ОСББ «Паркове місто 45», що сторонами не заперечується.
12 травня 2020 року транспортний засіб «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності, було припарковано поблизу 4 під'їзду будинку АДРЕСА_1 , який знаходитися на балансі ОСББ «Паркове місто 45».
Позивач звертаючись до суду вказував на те, що автомобіль було пошкоджено в результаті падіння обшивки будинку на капот. Надаючи при цьому на підтвердження заявлених позовних вимог наступні докази: лист Головного управління у м. Києві Подільського управління поліції - згідно до якого поліція повідомила позивача що його заява з приводу пошкодження автомобіля марки «Мазда СХ 5» д.н.з. НОМЕР_1 в результаті падіння обшивки будинку на капот, за адресою: АДРЕСА_1 - ретельно розглянуто. Підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено. У зв'язку з відсутністю в подіях ознак кримінального правопорушення, звернення розглянуто на підставі Закону України «Про звернення громадян» ( а.с. 10).
Та ряд фотографій, за якими на думку позивача вбачається, що отвір від уламку матеріалу, яким оброблено фасад будинку, знаходиться на фасаді стіни будинку де було припарковано автомобіль «Mazda CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 . На капоті автомобіля знаходиться уламок фасаду будинку (а.с. 39-43).
Однак, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги той факт, що фотографії які були надані позивачем на підтвердження спричинення йому шкоди саме внаслідок падіння частини фасаду будинку на припаркований автомобіль, фактично спростовують ці твердження самим розташуванням припаркованого автомобіля (на перпендикулярній стороні). Також в матеріалах справи відсутні докази того, що предмет який було виявлено позивачем на капоті його автомобіля є частиною фасадного облаштування даного будинку.
Згідно відповіді ОСББ «Паркове місто 45» від 15 травня 2020 року на лист від 14 травня 2020 року, вбачається, що 12 травня приблизно о 10 год. ранку на телефон Голови правління ОСББ надійшов дзвінок від громадянина, який повідомив, що на його автомобіль впала частина зовнішньої стіни. Прийшовши на місце так званої пригоди, представники ОСББ виявили, що автомобіль стояв на тротуарі перешкоджаючи проходу пішоходів. На капоті автомобіля лежав невеликий уламок з невідомого матеріалу. Особа, яка представилась власником автомобіля, запропонувала Голові правління ОСББ скласти акт щодо пошкодження капоту автомобіля, яка відмовилася від його складання та запропонувала викликати поліцію для фіксування вказаного інциденту (а.с. 11).
Подаючи відзив, відповідач не визнаючи вимоги позовної заяви вказував також на ті обставини, що автомобіль позивача було припарковано у невідведеному для цього місці, а саме, на тротуарі біля будинку АДРЕСА_1 . На думку відповідача, що викладена у відзиві на позовну заяву, така поведінка позивача могла викликати негативну реакцію мешканців будинку та пішоходів.
Зазначені доводи скаржником не спростовано. Слід також зазначити, що сама позовна заява не містить у собі викладення позивачем версії події потрапляння стороннього предмету на капот автомобіля, як і того, як він міг потрапити на нього (якщо це уламок облаштування будинку) при такому розташуванню автомобіля позивача як це відображено на знімках долучених до справи.
Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю відповідача та матеріальною шкодою, завданою позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу.
На вищевказані обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження за результатами апеляційного перегляду справи. Оскаржуване рішення суду не можна вважати в повній мірі законним та обґрунтованим
Пунктом 2 ч.1 ст.374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Частиною 1 ст. 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у ньому, не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим, рішення суду підлягає скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позову з зазначених вище підстав.
Згідно ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, на користь скаржника підлягає стягненню судовий збір у сум 1 261 грн. 20 коп.
Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню., крім випадків передбачених положеннями п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 369, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» задовольнити.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 серпня 2021 року року скасувати та постановити нове, за яким:
ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позовних вимог.
Стягнути із ОСОБА_1 (і номер НОМЕР_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркове місто 45» (код ЄДРПОУ 43020617) судовий збір у сумі 1 261 грн. 20 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Суддя-доповідач:
Судді: