03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/2256/2023
Справа № 752/16475/22
07 липня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно з постановою суду, 29.10.2022 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Бродівська, 79-А, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив дії передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування всіх фактичних обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не знає процедуру огляду на сп'яніння. На відео, з самого початку, поліцейські ввели його оману, що він має право відмовитися від огляду. Стверджує, що він погодився пройти огляд, йому сказали чекати алкотестер. Потім, відео починає показувати або статичні види, салон авто полісменів, шосе та інше. Тобто, увага кадру від нього відводиться часом від часу. Це тому, що його усіляко намагалися схилити до відмови від проходження огляду. Питали одне і те ж, говорили, що він зробить собі тільки гірше. Оскільки у нього з собою не було свідоцтва про державну реєстрацію авто, водійського посвідчення (зафіксовано на відео і відповідна постанова у справі), йому прямо погрожували забрати авто на потреби ЗСУ.
На відео є висловлювання поліцейських про те, що машина поїде на евакуаторі. Але, йому зробили пропозицію, що якщо він відмовиться від алкотестеру на місці - його відпустять їхати далі, навіть без свідоцтва про державну реєстрацію авто та водійського посвідчення. Однак, він не відмовлявся від огляду у встановленому закономпорядку. Він відмовився тільки від огляду на місці, алкотестером, що не є складом порушення за статтею 130 КУпАП, оскільки інший огляд йому не пропонували. А фраза поліцейських «поїдете до нарколога» - не є пропозицією огляду на стан сп'яніння, тому він відмовився, адже не є наркоманом і навіщо йому їхати до нарколога.
Посилаючись на ст. 266 КУпАП, вказує, що якщо він не дає згоду на проходження огляду за допомогою з алкотестера, то його зобов'язані були потягом двох годин доставити в медичний заклад для огляду і запропонувати пройти огляд в медичному закладі та отримати відмову чи згоду. Однак, така пропозиція від працівників поліції йому не надходила. А пропозиція «поїдете до нарколога»- це не є пропозицією огляду, а є питанням до наркомана про його проблеми. Стверджує, що він відмовився від огляду тільки алкотестером на місці зупинки і його відпустили їхати далі, не відсторонювали від керування, що підтверджується матеріалами справи. В матеріалах справи будь-яких документів, що це спростовують немає. Крім того, підстав для його огляду не було взагалі. Поліцейським автоматично було названо декілька ознак сп'яніння. Однак, він поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення.
Вказує, що при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння та при складанні протоколу, не було належно роз'яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням права на правовий захист.
Одночасно в апеляційній скарзі поставлено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку, ОСОБА_1 посилається на те, що жодної повістки про виклик до суду він не отримував. Судові повістки надсилались на неіснуючий адрес,номер телефону в протоколі поліції також не його. Таки хибні дані про себе він не підписував в протоколі, підпис не його. Тому в засіданні суду присутнім не був. Жодним іншим чином про рішення суду повідомлений не був. Тобто немає жодних даних, що він був обізнаний не тільки про дату засідання, а і про існування оскаржуваної постанови.
Відповідно до положень ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об'єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову було винесено Голосіївським районним судом м. Києва 16 січня 2023 року за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З матеріалами справи ознайомився, отримав диск відеозапису та копію постанови суду ОСОБА_1 03 квітня 2023 року, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
Отже, доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, матеріалами справи не спростовуються.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 з метою забезпечення права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на апеляційне оскарження судового рішення, вважаю за можливе клопотання про поновлення строку задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги та переглянувши відеоматеріали досліджуваних подій за участю водія ОСОБА_1 , вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - відмова від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 376074 від 29.10.2022 року, 29.10.2022 року о 22 год. 50 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. Бродівська, 79-А, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, у встановленому законом порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП уповноваженою на те особою - інспектором взводу № 1, роти № 7, батальйону № 3 , полку № 1 УПП в м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Щербина М.С.
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, що засвідчено його підписом. В графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення», пояснення ОСОБА_1 відсутні.
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.
В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.10.2022 року о 23:05 год.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАП № 60955488 від 29.10.2022 року встановлено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не мав при собі реєстраційних документів на транспортний засіб, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим прийнято рішення застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Судом апеляційної інстанції переглянуто відеозапис відеокамери № 470186 та № 472102 з нагрудної камери працівників поліції щодо досліджуваних подій.
Так, з відеозаписів вбачається, що працівники поліції о 22 год. 42 хв. зупинили автомобіль «Lexus», представишсь, запропонували водію надати посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль та, через додаток Дія, встановили, що за кермом перебуває водій ОСОБА_1 . Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої, на що ОСОБА_1 відповів, що вживав.
Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 відповів, що «давайте не будемо», що він вживав алкоголь трошки. Працівники поліції пояснили, що чують запах алкоголю, а тому пропонують пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 надав свою згоду. Потім ОСОБА_1 запитав, чи може він не проходити огляд. Працівники поліції відповіли, що змушувати проходити огляд на стан сп'яніння вони не можуть, а лише пропонують його пройти та пояснили ОСОБА_1 , що його право відмовитись від проходження огляду, однак буде складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.5 ПДР України за відмову від проходження огляду.
Працівники поліції уточнили у ОСОБА_1 , чи він згоден пройти огляд за допомогою алкотестера чи у лікаря нарколога. ОСОБА_1 відповів, що на алкотестері. Працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що треба почекати 10 хвилин і привезуть Драгер.
Працівники поліції виявили, що на автомобілі не підсвічується номерний знак, лампочка знаходиться за номерним знаком. Потім, працівники поліції попросили ОСОБА_1 надати реєстраційні документи на автомобіль «Lexus», однак реєстраційних документів на вказаний автомобіль у ОСОБА_1 не виявилось. Після чого, ОСОБА_1 попросив працівників поліції довезти його додому. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що завести додому не можуть, адже не мають право покидати місце несення служби і якщо водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння, він паркується та чекає до 5 ранку, коли закінчиться комендантська година, а потім викликає драйвера (тверезого водія), який відвезе його за місцем призначення.
Працівники поліції пояснили, що на ОСОБА_1 буде складено постанову за ст. 126 КУпАП, оскільки у нього при собі не має реєстраційних документів на транспортний засіб та роз'яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, право на адвоката та право на оскарження постанови. Потім працівник поліції пояснив ОСОБА_1 , що зараз привезуть Драгер. ОСОБА_1 відповів, щоб працівники поліції викликали (забезпечили) йому адвоката. Працівники поліції зазначили, що він має право користуватись послугами адвоката, якого забезпечити собі має він.
В подальшому працівники поліції на іншому службовому автомобілі привезли прилад «Драгер» та, представившись, пояснили ОСОБА_1 , що він погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відповів, що - ні. Працівники поліції запитали у ОСОБА_1 «ви відмовляєтесь?», на що ОСОБА_1 відповів, що «так, відмовляюсь».
Працівники поліції роз'яснили, що відбувається відеофіксація, на якій зафіксовано факт відмови від проходження огляду, що є підтвердженням його вини. Потім працівники поліції запропонували проїхати до лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 ПДР України. Працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення, уточнивши місце проживання ОСОБА_1 .
Після чого ОСОБА_1 запитав у працівників поліції, чи може він їхати, на що працівники поліції відповіли, «ні, ви не може їхати, адже перебуваєте у стані алкогольного сп'яніння», потім ОСОБА_1 знову запитав, чи можуть його довезти, на що працівники поліції, відповіли, «ні, не можемо» та пояснили, що він має почекати до кінця комендантської години та може поспати та автомобілі, ніхто його не відпустить, оскільки він не може їхати за кермом.
Працівники поліції підішли до ОСОБА_1 та на їх запитання ОСОБА_1 повідомив номер телефону, який вказано в протоколі про адміністративне правопорушення, місце роботи та посаду.
Після чого, ОСОБА_1 оголошено повний зміст протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України. ОСОБА_1 почав заперечувати факт пропонування йому пройти огляд, наполягав на виклику адвоката. Потім, погодившись, підписав протокол про адміністративне правопорушення.
Дослідивши відеозапис, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано вимог щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735 та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п 2,6,7 Розділу І Інструкції №1452/735 від 9 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від
огляду.
Враховуючи вище наведене, в сукупності досліджених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Відеозаписом подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівники поліції протягом тривалого часу неодноразово пропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або у лікаря нарколога, який проводить огляд на стан алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_1 спочатку погодився пройти тест за допомогою приладу «Драгер», у зв'язку з чим такий прилад було доставлено іншими працівниками поліції на місце зупинки транспортного засобу. Однак, після доставки приладу «Драгер» працівниками поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - як за допомогою приладу «Драгер», так і закладі охорони здоров'я у лікаря - нарколога, що і стало підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, відеозаписом подій, наявним в матеріалах справи, чітко зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що відповідає положенням ст. 266 КУпАП та є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
З аналізу диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП убачається, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння, вже сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, є належним та допустимим доказом, оскільки на відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні, а тому доводи в цій частині також є необґрунтованими.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, ОСОБА_1 особисто відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У даному випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
З огляду на викладене, порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду та повністю спростовуються встановленими судом обставинами справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, а лише відмовився на місці зупинки автомобіля за допомогою алкотестера та його відпустили їхати далі, не відсторонювали від керування, є безпідставними і необґрунтованими та спростовуються відеозаписом подій, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря - нарколога та неодноразовим роз'ясненням працівника поліції, який ОСОБА_1 пояснював, що ОСОБА_1 не може їхати додому, він має почекати до кінця комендантської години, може поспати та автомобілі, а потім викликати тверезого водія, оскільки він не може їхати за кермом.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час процедури проходження огляду на стан сп'яніння та при складанні протоколу, не було належно роз'яснено і забезпечено реальне право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням права на правовий захист, також спростовуються відеозаписом подій, на якому зафіксовано факт роз'яснення працівниками поліції право на адвоката.
Згідно зі ст. 271 КУпАП, у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Якщо особа є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.
Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Таким чином, адвокат приймає участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, який має відповідні повноваження адвоката, а не під час складення протоколу про адміністративне правопорушення і забезпечення участі адвоката у такому розгляді покладається на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Отже, наявні в матеріалах справи докази вказують на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а отже і на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, доводи правопорушника спростовуються матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 376074 від 29.10.2022 року, відеозаписом відеокамери № 470186, 472102, та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.10.2022 року о 23:05 год., що є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, всупереч п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, висновків суду не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постанови суду.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук