м. Вінниця
10 липня 2023 р. Справа № 120/5471/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Альчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання: Боринської Р.Р.
представника позивача: Міщенко А.Г.
представників відповідача: Кривонос О.Ф., Чайки В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: фізичної-особи підприємця ОСОБА_1
до: головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю прийнятих рішень за результатами фактичної перевірки. Так, представник позивача вказує на те, що діяльність позивача ведеться із дотриманням норм діючого законодавства на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним. Зокрема, акцентує увагу на тому, що рівномери-лічильники рівня пального у резервуарі було демонтовано у зв'язку з технічними несправностями. Окрім того зазначає, що усі висновки відповідача базуються виключно на припущеннях.
Відповідачем було подано відзив, у якому заперечується проти задоволення позовних вимог. Так, представник відповідача вказує на те, що під час фактичної перевірки виявлено, що позивач здійснював реалізацію та зберігання пального без рівномерів-лічильників, окрім того представниками ГУ ДПС у Вінницькій області виявлено відсутність повірки на витратомірах-лічильниках.
Також до відзиву подано клопотання щодо строку подання відзиву на позовну заяву, у якому зазначено, що фактично ухвалу було отримано 05.05.2023 року та направлено позивачу та до суду 22.05.2023 року. Вказане підтверджується оригіналами чеків, наданими на вимогу суду у судовому засіданні, яке відбулося 25.05.2023 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач здійснює діяльність із роздрібного продажу пального на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ГУ ДПС у Вінницькій області за № 02200314201900283 від 25.07.2019 року з терміном дії з 25.07.2019 року до 25.07.2024 року.
Відповідно до наказу головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.02.2023 року № 281к та направлення від 01.02.2023 року № 442, № 443 проведено фактичну перевірку з 03.02.2023 року, терміном 10 діб, ФОП ОСОБА_1 за адресою місця здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , з питань обігу пального за період з 01.07.2020 року по 10.02.2023 року.
За результатами перевірки контролюючими органами складено акт № 1660/02-32-09-01/ НОМЕР_1 від 13.02.2023 та, відповідно, встановлено порушення норм п.п. 230.1.2 п. 230.1 ПК України, а саме, не обладнано рівномерами-лічильниками рівня пального чотирьох введених в експлуатацію резервуарів, та здійснення реалізації пального в період з 01.07.2020 року по 29.08.2020 року та з 01.07.2020 року по 30.08.2020 року через витратоміри-лічильники в кількості три одиниці без позитивного результату повірки. Окрім того встановлено порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме неподання до центрального органу виконавчої влади "Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" за період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року в кількості двох електронних документів за дві звітні доби.
Також під час перевірки встановлено розбіжності між обліковими та фактичними залишками пального на АЗС, а саме, встановлений наявний фактичний надлишок: бензину А-95 стандарт (резервуар № 2) у кількості 1049,77 л по ціні 45 грн/л на загальну суму 47239,65 грн та дизельного пального (резервуар № 3) у кількості 2948,52 по ціні 49 грн/л по на загальну суму 144477,48 грн.
Старший оператор АЗС ОСОБА_2 відмовилася від підписання матеріалів перевірки та отримання примірки акту, про що представниками контролюючого органу було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки та, відповідно, направлено рекомендованим повідомленням про врученням позивачу.
Позивачем подано заперечення від 24.02.2023 року на акт фактичної перевірки. Так, позивачем зазначено, що висновки контролюючого органу базуються на суб'єктивних припущеннях та не мають належних доказів. Позивач акцентує увагу на тому, що ним постійно подавалися щоденні довідки про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (крім двох електронних документів за дві доби). Надалі, 03.02.2023 року у зв'язку із пошкодженням центрального блоку обладнання, спричиненим перебоями світла, рівномери лічильники DELPHI 485/Exd з серійними номерами № 0423337, № 042338, № 042339, № 042340 були демонтовані з резервуарів.
Вказане заперечення було розглянуто головним управлінням ДПС України у Вінницькій області та залишено без задоволення, що відображено у висновку № 35/02-32-09-01/1868729412 від 06.03.2023 року.
Надалі, ГУ ДПС України у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412, № 2489/02-32-09-01/1868729412.
На підставі вказаних повідомлень-рішень відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232, із зазначенням у ній суми податкового боргу у розмірі 140000 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано в ст. 85 ПК України.
Підставою проведення фактичної перевірки, визначеної п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, тобто інформації про конкретний факт недотримання платником податків вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
У судовому засідання судом з'ясовано, що фактичною підставою для проведення перевірки стало неподання до центрального органу виконавчої влади "Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" за період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року в кількості двох електронних документів за дві звітні доби. Вказане порушення представником позивача не заперечується.
Щодо оскаржуваних повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.
Пунктом 1281.-1. статті 128.1. встановлено що, обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір.
Відповідно до пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Суд акцентує увагу на тому, що паливороздавальні колонки фактично прирівняні до витратомір-лічильників.
Окрім того, вказаним пунктом ПК України регламентовано, що, зокрема платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри - лічильники та рівнеміри - лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 року № 944 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі" (далі - Наказ № 944).
Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - лічильників рівня пального у резервуарі - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів.
Згідно з п.1 розділу II цього наказу Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм:
- довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри;
- довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального.
Окрім того, п. 2 Наказу № 944 серед іншого встановлено, що Реєстр містить інформацію щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, зокрема щодо типу події: введення в експлуатацію витратоміра / виведення з експлуатації витратоміра/ опломбування витратоміра / технічне обслуговування витратоміра / ремонт витратоміра / повірка витратоміра.
Тобто, суд акцентує увагу на тому, що аналіз вказаних норм свідчить про те, що відомості про повірку витратоміра-лічильника або паливороздавальних колонок, що, відповідно, діють як витратомір-лічильник, містяться в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального.
Згідно з п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891, інформація, що міститься в електронних документах для наповнення Реєстру та в Реєстрі, використовується посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функцій, передбачених підпунктом 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 та абзацом першим пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України.
Відповідно до відомостей, що містяться у матеріалах справи, зокрема з посиланням на Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального, ФОП Брацлавським було подано довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівномери (форма J0210301) № 9148781369 від 26.06.2020 року (основна) по акцизному складу № 1007271 для відпуску пального споживачам використовувало витратоміри-лічильники в кількості чотирьох одиниць, а саме: три паливороздавальні колонки типу Геркон 01-01 КЕД-50 з серійними номерами: 1088, 1090, 1089; одна Шельф LPG X-X з серійним номером 12846.
Таким чином, з приводу доводів представника відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву, про те, що надані формуляру ПРК не містять інформації про наявність результату повірки за 01.07.2020 року по 29.08.2020 року та з 01.07.2020 року по 30.08.2020 року, за що до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 60000 грн, суд зазначає наступне.
Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства. Зокрема таку повірку здійснює Науковий метрологічний центр - Національний науковий центр Інститут метрології.
Вимогами Закону України від 05.06.2014 № 1314-VII "Про метрологію та метрологічну діяльність щодо сфери законодавчо регульованої метрології" визначені види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки з обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль.
Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУ від 13.01.2016 року № 94 (далі - Технічний регламент), встановлено вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями.
Засоби вимірювання витратоміри/рівнеміри проходять процедуру оцінки відповідності по своїм модулям (B та F) згідно з Технічним регламентом.
Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП Укрметртестстандарт.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 08.02.2016 року № 193 затверджено Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (далі - Порядок № 193).
Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки (п.1 Розділу IV Порядку №193).
Результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та технічних регламентів щодо ЗВТ.
Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється, зокрема таким чином: свідоцтво про повірку ЗВТ може бути оформлене: на паперовому носії; в електронній формі - у разі дотримання вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та цього Порядку.
Таким чином, доводи відповідача про відсутність під час здійснення фактичної перевірки документів, що підтверджували б відомості про повірки паливо-роздавальних колонок, що зареєстровані як витратоміри-лічильники, у вказаний період часу судом не приймаються, оскільки інформація щодо витратомірів-лічильників міститься у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та може бути використана контролюючим органом при здійсненні відповідної перевірки.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про відсутність інформації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі стосовно витратомірів-лічильників за серійними номерами: 1088, 1090, 1089 що використовуються на акцизному складі позивача № 1007271, або неможливості її використання під час здійснення фактичної перевірки.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 2489/02-32-09-01/1868729412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60000 грн підлягає скасуванню.
Окремо суд визначається щодо податкового-повідомлення рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412.
Так, у судовому засідання встановлено, що підставою для винесення вказаного повідомлення стало те, що наявні на АЗС рівномери-лічильники були не виведені та не встановлені до консолі управління.
Відповідно до матеріалів справи, 26.06.2020 року ФОП ОСОБА_1 було подано довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівномери по акцизному складу № 1007271 щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального у резервуарі чотирьох рівномерів-лічильників типу DELPHI 485/Exd з серійними номерами: № 042337, № 042338, № 042339, № 042340.
Як встановлено судом під час судового засідання, позивачем регулярно подавалися щоденні довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за показниками вказаних вище рівномерів-лічильніків з 01.07.2020 року по 03.02.2023 року (окрім даних за дві звітні добу у період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року).
Матеріали справи, зокрема акт демонтажу обладнання свідчить про те, що 03.02.2023 року постачальником ТОВ "Глобал-Енерджі" було демонтовано зазначені рівномери о 09:00, у зв'язку з тим, що внаслідок частих перебоїв світла відбулося пошкодження центрального блоку обладнання. Більше того, представникам ГУ ДПС у Вінницькій області було надано коригуючу довідку, зареєстровану за № 9014690497, про проведення робіт.
Відповідач вказує на те, що лічильники були встановлені в резервуари, було присутнє фланцеве з'єднання, що являє собою технологічне приєднання рівномера до резервуарів, обмотані проводом, але нікуди не виведені та не підключенні.
Суд акцентує увагу на тому, що позбавлений можливості оцінити технічні характеристик приладу та частини, які підлягають демонтуванню під час пошкодження центрального блоку рівномера.
Разом з тим, у судовому засіданні, з метою визначення технічних характеристик рівномерів-лічильників, що забезпечують функціональне призначення приладу та, відповідно, мають бути демонтовані і від'єднанні від системи живлення у випадку несправностей, отримано пояснення працівниці ГУ ДПС у Вінницькій області, що здійснювала фактичну перевірку на АЗС. Так, відповідно до її пояснень встановлено, що додані до матеріалів відзиву фото рівномерів-лічильників не є матеріалами фотофіксації, зробленими під час перевірки СГ ФОП ОСОБА_1 , а додані лише для прикладу.
Окрім того, суд наголошує, що у відзиві представник відповідача вказуючи на те, що рівномери-лічильники встановлені, однак не виведені, посилається на вищезазначені фото, що, як з'ясовано, є прикладом не підключення рівномера-лічильника.
Відтак, суд зазначає, що надання до суду матеріалів, що не мають відношення до справи, призводить до можливих припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Разом з тим, працівника ГУ ДПС у Вінницькій області не було взято до увагу акт демонтажу, пояснення представника АЗС щодо несправності чотирьох рівномерів лічильників та коригуючу довідку, зареєстровану № 9014690497про проведення робіт.
Також суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи, позивачем подано до розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального та розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 09.02.2023 року за реєстраційним номером № 9018707333 щодо реєстрації чотирьох нових рівномерів-лічильників рівня пального типу Navotrack MLS № 00000827, № 00000826, № 00000828 та типу ALISONIC 046237 DELPHI. Вказані лічильники були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі 09.02.2023 року за № 9018707333.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що вказані лічильники були встановлені 07.02.2023 року, оскільки вказане грнутується виключно на припущеннях.
Здійснення реалізації пального та реалізація пального без зареєстрованих рівномерів-лічильників має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання відповідача на відомості із системи "СОД РРО" не можуть слугувати доказом реалізації палива без вказаних рівномерів-лічильників, оскільки чеки не містять відомостей щодо конкретних відомостей про паливо-роздавальні колонки та/або рівномери-лічильники. Крім того, РРО та рівномер-лічильник є окремими технічними пристроями, виготовленими різними виробниками та мають різне функціональне призначення.
Принагідно суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, вказує, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність скасування податкового-повідомлення рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412.
Також, відповідно до матеріалів справи, відповідачем було сформовано та направлено податкову вимогу від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232.
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За вимогами п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених вказаним Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Водночас, за приписами п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 вказаного Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
При цьому, за вимогами п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України лише узгоджене грошове зобов'язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що наявність податкового боргу залежить від факту узгодження грошових зобов'язань, що, в свою чергу, пов'язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов'язань.
Таким чином, враховуючи зміст наведених норм, суд зазначає, що у зв'язку з визнання неправомірними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, - податкова вимога від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232 підлягає скасуванню.
Окремо суд визначається щодо вимоги про стягнення судових витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також документи що підтверджують оплату наданих послуг.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Матеріалами справи, зокрема договором № 20-02-2023/1 про надання правової допомоги та актом надання послуг № 14-04-2023/1 від 14.04.2023 року підтверджується факт отримання позивачем конретних юридичних послуг на загальну вартість 3000 грн.
Окрім того, матеріали справи містять підтвердження сплати витрат на правничу допомогу, а саме платіжну інструкцію № 2158 від 14.04.2023 року.
Суд також враховує положення ч. 7 ст. 134 КАС, за якими обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, суд дійшов висновку, що в цій справі витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи
Відтак, з огляду на неповноту перевірки працівниками головним управлінням ДПС України, що призвело до винесення податкових повідомлень-рішень на підставі припущень, суд резюмує, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ) до головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 44069150) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412, № 2489/02-32-09-01/1868729412, та податкову вимогу від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232.
Стягнути на користь фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 понесенні судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1400 грн. та 3000 грн. витрат на правову допомогу, за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович