25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 463/3194/23
провадження № 51-4421впс23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,
суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні подання Львівського апеляційного суду про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 229, частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 229 Кримінального кодексу України (далі - КК) з Личаківського районного суду м. Львова до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.
встановив:
Подання, яке надійшло до Верховного Суду в порядку частини 3 статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) обґрунтовується тим, що обвинувальний акт у цьому провадженні надійшов до Личаківського районного суду м. Львова з порушенням правил територіальної підсудності, адже ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, при цьому місцем вчинення останнього за часом, передбаченого частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 229 КК є АДРЕСА_1 .
Перевіривши наведені у поданні доводи та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що подання Львівського апеляційного суду підлягає задоволенню з огляду на таке.
Частиною 1 статті 34 КПК, передбачено, зокрема, що кримінальне провадження передається на розгляд до іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
За правилами статті 32 КПК у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення.
Зі змісту формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, вбачається, що обвинуваченим інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 229 та частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 229 КК, тобто однакових за тяжкістю.
ОСОБА_4 обвинувачується в: 1) організації незаконного використання знаків для товарів та послуг та незаконному використанні знаків для товарів та послуг, вчиненому організованою групою, повторно, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі (частина 3 статті 229 КК); 2) організації закінченого замаху на незаконне використання знаків для товарів та послуг вчиненому організованою групою, повторно, що могло завдати матеріальної шкоди у великому розмірі (частина 2 статті 15 - частина 3 статті 229 КК).
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються в: 1) незаконному використанні знаків для товарів та послуг вчиненому організованою групою, повторно, що завдало матеріальної шкоди в значному розмірі (частина 3 статті 229 КК); 2) закінченому замаху на незаконне використання знаків для товарів та послуг вчиненому організованою групою, повторно, що могло завдати матеріальної шкоди у великому розмірі (частина 2 статті 15 - частина 3 статті 229 КК)
Останнім за часом, з огляду на зміст обвинувального акта, є кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 229 КК.
Об'єктивною стороною кримінального правопорушення, передбаченого частини 3 статті 229 КК виступає, серед іншого, нанесення знаків для товарів та послуг на будь який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, у якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення).
Так, за змістом формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_4 , діючи у складі організованої групи, виконуючи роль організатора та виконавця злочинів, спільно з ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , організували цех із виготовлення підробленої (контрафактної) продукції на вул. Головна, 200 в м. Чернівці та мали намір збути підроблену продукцію з незаконним використанням знаків для товарів і послуг, що належать « The Procter & Gamble Company », однак свого умислу до кінця не довели з причин, що не залежали від їх волі.
Таким чином місце вчинення останнього за часом злочину відноситься до територіальної юрисдикції Шевченківського районного суду м. Чернівці.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що кримінальне провадження надійшло до Личаківського районного суду м. Львова з порушенням правил територіальної підсудності, а тому розгляд даного кримінального провадження повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.
Керуючись статтею 34 КПК, Суд
постановив:
Подання Львівського апеляційного суду задовольнити.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 229, частиною 2 статті 15 - частиною 3 статті 229 КК направити до Шевченківського районного суду м. Чернівці.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3