Справа № 149/3330/22
Провадження № 33/801/678/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Вергелес В. О.
Доповідач: Ковальська І. А.
24 липня 2023 року м. Вінниця
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Вінницького апеляційного суду Ковальська І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.06.2023 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.06.2023 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 25.11.2022 о 23.11 годині, в с. Уланів Хмільницького району по вул. Миру, керував т/з марки Renault Grand Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки та в найближчому медичному закладі охорони здоров'я КНП "Хмільницька ЦЛ" відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Постанову суду вважає незаконною, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи. Вказує на відсутність доказів керування ним транспортним засобом. Також стверджує, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою прилад Драгер.
Апеляційний розгляд справи здійснено без участі ОСОБА_1 , який не з'явився до суду з невідомих причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки судді місцевого суду про винність ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння стверджуються наступними доказами:
-протоколом серії ААД №135720 від 25.11.2022 року в якому відображено обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-направленням ОСОБА_1 до КНП "Хмільницька ЦЛ" від 25.11.2022 року для проведення медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Також у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння -різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення координації рухів;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобі відмовився;
-відеозаписом з відеокамери працівника поліції № 1113032594/17, з якого вбачається, що працівники поліції на службовому автомобілі з включеними проблисковими маячками переслідують автомобіль Renault Grand Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 . Автомобіль повертає направо і зупиняється на автобусній зупинці. Службовий автомобіль поліції відразу ж також зупиняється біля вже стоячого автомобіля Renault Grand Scenic, державний номерний знак НОМЕР_1 . Працівники поліції підходять до стоячого автомобіля, на передньому пасажирському сидіння якого знаходився ОСОБА_1 . Він заперечує факт керування вказаним транспортним засобом і стверджує, що автомобілем керував його знайомий.
Суд першої інстанції обґрунтовано відкинув заперечення ОСОБА_1 щодо керування ним транспортним засобом. При цьому пославшись на відеозапис з камер працівників поліції, з якого чітко та однозначно вбачається, що саме ОСОБА_1 був за кермом транспортного засобу, який переслідував патруль. Після того як автомобіля Renault Grand Scenic з'їхав з проїзної частини та припаркувався біля магазину, автомобіль патрульної поліції одразу під'їхав до нього. З відеозапису вбачається, що з автомобіля Renault ніхто не виходив і твердження ОСОБА_1 , що за кермом була інша людина, яка вийшла з машини і зникла є надуманими.
Також повністю спростовуються твердження ОСОБА_1 , що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , він зі своїм знайомим ОСОБА_2 сиділи в автомобілі Рено, до них під'їхав екіпаж поліції і його товариш пішов в невідомому напрямку. Він не керував транспортним засобом.
Дані твердження абсолютно протирічать подіям зафіксованим відеокамерою.
Мотивуючи причину відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 вказував, що він не керував транспортним засобом, а тому і відсутні підстави для проходження ним огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши вказані докази та давши їм належну юридичну оцінку суддя дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладенні на нього стягнення та на законних підставах наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Матеріали справи містять докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Свою позицію про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння останній чітко та неодноразово підтвердив працівнику поліції, що зафіксовано відеореєстратором. Працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що в разі відмови від проходження огляду щодо нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, розгляд справи був проведений повно та об'єктивно, а висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються доказами, зібраними у порядку, передбаченому КУпАП.
На думку суду, у ході розгляду справи у суді першої інстанції суддею обґрунтовано відхилено доводи ОСОБА_3 та його знайомого ОСОБА_4 , що нібито ОСОБА_1 не керував автомобілем.
Доказів на спростування викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду обставин скаржником не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи наведе, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_3 в порушенні ним п. 2.5 ПДР України та відповідно вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.06.2023 про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Ковальська