Справа №461/7179/22
18 липня 2023 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі Бобик Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок,1, ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги мотивує наступним. 09.12.2022 р. позивачем на лобовому склі автомобіля «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований за адресою: м. Львів, вул. Листопадового чину, 8, було виявлено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ЛВ № 00241353 від 13 год. 21 хв. 09.12.2022 р. У повідомленні було вказано, що інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Борзовим О.Ю. в режимі фото/відео зйомки зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 о 13 год. 21 хв. 09.12.2022 р. на вул. Листопадового чину, 8, у м. Львові. У повідомленні було вказано також те, що мала місце стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів (п. 15.10 (в) Правил дорожнього руху), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП. 12.12.2022 р. позивачем було скеровано адвокатський запит № 01/12/12/22 до відповідача щодо надання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та копії документів, які стали підставою для її винесення. 22.12.2023 р. рекомендованим відправленням № 7900604050711 позивачем отримано лист № 3701-вих.-111466 від 15.12.2022 р. від Управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, який містив роз'яснення чинного законодавства і до якого додано постанову, винесену спеціалістом 1 категорії - інспектором з паркування сектору контролю за дотриманням правил паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Борзовим О.Ю. серії РАП № 925790900 від 13.12.2022 р. до повідомлення серії ЛВ № 00241353 від 09.12.2022 р. про накладення адміністративного стягнення. Дану постанову вважає незаконною, такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не міститься відомостей, які б вказували на те, що автомобіль «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , стояв з порушенням будь-яких вимог Правил дорожнього руху. Вважає, що даний автомобіль припаркований на максимально крайньому місці на тротуарі, оскільки металеві, обмежувальні стовпці унеможливлюють паркування у більш крайньому місці на тротуарі.
Тому просить позов задовольнити у повному обсязі, постанову серії РАП № 925790900 від 13.12.2022 р. скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити. Також просить стягнути на свою користь понесені судові витрати.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03.01.2023 року відкрито провадження по справі.
14.02.2023 р. на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог та проводити розгляд справи у їхній відсутності.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилався на те, що пп. «в» п. 15.10 Правил дорожнього руху передбачено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху , тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Відповідно до цього, задля забезпечення належного руху пішоходів тротуаром, при здійсненні стоянки водій повинен залишити транспортний засіб на краю тротуару.
Відповідно до п.11.13 Правил дорожнього руху, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
За диспозицією п.п. «в» п. 15.10 Правил дорожнього руху краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. При цьому, паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.
Так, наявні подія і склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, окільки на транспортному засобі «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , який, на дату встановлення відповідальної особи, визначеної ст. 14-2 КУпАП, згідно з Єдиним держаним реєстром транспортних засобів зареєстровано за позивачем, - було здійснено стоянку за адресою: м. Львів, вул. Листопадового чину, 8. Вказаний транспортний засіб знаходився на тротуарі, при цьому не на краю тротуару, чим порушив п. 15.10 «в» Правил дорожнього руху .
Як вбачається із матеріалів фотофіксації, транспортний засіб «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , розташований в межах тротуару. При цьому, на ділянці тротуару, де розташовано транспортний засіб позивача, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару.
Окрім цього, на краю тротуару, в межах ділянки, де розташований транспортний засіб «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлено обмежувальні стовпці, які перешкоджають заїзду автомобілів на тротуар.
Тому, для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару, заїхавши при цьому імовірно через пішохідний перехід, що розміщений поруч та позначений пішохідним світлофором, що мало на меті об'їзд вищевказаних обмежувальних стовпців, створивши загрозу безпеці руху пішоходів, які рухались вздовж тротуару.
Крім того, транспортний засіб позивача, який розташований на тротуарі, являє собою перешкоду для руху пішоходів по тротуару.
Позивач в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи телефонограмою. До суду подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 07.07.2023 року.
Суд постановив проводити розгляд справи у відсутності представника позивача та представника відповідача, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.12.2022 р. інспектором з паркування управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Борзовим О.Ю. винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 925790900, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 09.12.2022 р. о 13 год. 21 хв. водієм транспортного засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснено стоянку за адресою м. Львів, вул. Листопадового Чину, 8, чим порушено вимоги п.п. в) п. 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, стоянка на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуару, чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 1 ст. 9, ст. 10 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року зазначено, що будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Належним користувачем транспортного засобу «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , є позивач.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2-4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення складена відповідно до вимог законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб'єкта цього правопорушення.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР).
Згідно п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо не необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).
Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватися у спеціально відведених місцях чи на узбіччі (п. 15.1 ПДР України).
Відповідно до п. 15.2 ПДР України, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
Згідно з п.п. б), в) п. 15.10 ПДР України, стоянка забороняється: на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками); на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що водій наділяється правом на здійснення стоянки автомобіля на тротуарі за умови одночасного дотримання трьох умов, а саме: стоянка здійсниться легковим автомобілем та мотоциклом; стоянка здійснюється на краю тротуару; стоянка здійснюється таким чином, що для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
Суд звертає увагу на те, що зі змісту п.п. «в» п. 15.10 ПДР України слідує, що краєм тротуару є зовнішній бік тротуару, що знаходиться біля дорожньої полоси для руху транспортних засобів. Паркування автомобілів на краю тротуару із залишенням по внутрішній його стороні 2 метри для вільного руху пішоходів передбачає уникнення руху транспортного засобу джерела підвищеної небезпеки по тротуару та убезпечення тим самим пішоходів, забезпечення вільного руху тротуаром.
Відтак, твердження позивача щодо правомірності здійснення стоянки на тротуарі з посиланням на п.п. «в» п, 15.10 ПДР України, де зазначено, що стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м, є хибними.
Як вбачається із матеріалів фотофіксації, на ділянці тротуару, де розташовано транспортний засіб позивача, не встановлено дорожніх знаків із табличками, які б позначали місця для паркування із використанням тротуару.
Окрім цього, на краю тротуару, в межах ділянки, де розташований транспортний засіб «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 , встановлено обмежувальний стовпці, які перешкоджають заїзду автомобілів на тротуар.
Тому, для здійснення паркування позивач здійснив рух безпосередньо по тротуару, заїхавши при цьому імовірно через пішохідний перехід, що розміщений поруч та позначений пішохідним світлофором, що мало на меті об'їзд вищевказаних обмежувальних стовпців, створивши загрозу безпеці руху пішоходів, які рухались вздовж тротуару.
Крім того, транспортний засіб позивача, який розташований на тротуарі, являє собою перешкоду для руху пішоходів по тротуару.
Так, судом встановлено, що транспортний засіб позивача знаходився на тротуарі, при цьому не на краю тротуару.
Отже, пп. «б» п.15.10 ПДР встановлено загальну заборону стоянки на тротуарі, а пп. «в» п.15.10 ПДР передбачено умови, з дотриманням яких водій транспортного засобу має право його розмістити в межах тротуару; п.п. «в» п.15.10 ПДР України застосовується лише у разі розташування транспортного засобу на краю тротуару, що примикає до проїзної частини.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 750/3679/17 транспортний засіб має бути припаркований на краю тротуару, що примикає до проїзної частини та розташований таким чином, щоб він не створював перешкоди для руху пішоходів та інших учасників руху. Отже, однією з умов для застосування винятку щодо заборони стоянки на тротуарі для легкових автомобілів (якщо такі поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2м), є припаркування автомобілю на краю тротуару, який примикає до проїзної частини.
Тобто, край тротуару, визначений однією з умов пп. «в» п. 15.10 ПДРУкраїни для стоянки легкових автомобілів та мотоциклів, це зовнішній край тротуару, який примикає до проїзної частини.
Відтак, транспортний засіб «TOYOTA AVENSIS», державний номерний знак НОМЕР_2 був розміщений без дотримання вимог пп. «в» п.15.10 ПДР, оскільки був розміщений не на краю тротуару, а тому твердження позивача про те, що ним не було порушено вимоги ПДР, є безпідставними.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, надав суду належні і допустимі докази, що свідчать про правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосувати адміністративне стягнення за вищевказане правопорушення, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено.
У зв'язку із відмовою в позові судові витрати зі сплати судового збору до відшкодування позивачу не підлягають (ст.139 КАС України).
Керуючись ст.ст. 77, 78, 268-269, 271, 286 КАС України, ст.ст. 122, 251, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл. Ринок,1, ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко