24 липня 2023 року
м. Київ
справа № 340/182/21
адміністративне провадження № К/990/20246/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року
у справі №340/182/21
за позовом ОСОБА_1
до Кіровоградської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури № 397к від 23.12.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 грудня 2020 року;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури або на рівнозначній посаді в Кіровоградській окружній прокуратурі з 31 грудня 2020 року;
- стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 31.12.2020 по день винесення судом рішення про поновлення.
28 травня 2021 року рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Кіровоградської обласної прокуратури №397к від 23 грудня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 грудня 2020 року.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури з 01.01.2021.
Стягнуто з Кіровоградської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.01.2021 по 28.05.2021 в розмірі 97021 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 20374,41 грн. звернуто до негайного виконання.
12 серпня 2021 року постановою Третього апеляційного адміністративного суду скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року в адміністративній справі №340/182/21.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кіровоградської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
05 червня 2022 року до Верховного Суду всьоме надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №340/182/21.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, а касаційну скаргу залишено без руху та необхідністю подати клопотання із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Запропоновано скаржнику у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали усунути недоліків касаційної скарги, які зазначені в мотивувальній частині ухвали.
26 червня 2023 року до Верховного Суду від скаржника надійшла заява, в якій скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням причин пропуску цього строку.
Обґрунтовуючи поважність пропуску строку на касаційне оскарження, позивач зазначає, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку на можливість поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення у разі звернення учасника справи до Верховного Суду з касаційною скаргою на підставі частини першої статті 329 КАС України.
Крім того скаржник наголошує про вжиття ним заходів щодо усунення недоліків касаційної скарги, що слугували підставою для її повернення. Скаржник зазначає, що вже 6 разів звертався до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, проте ухвалами Верховного Суду від 24 вересня 2021 року, 21 жовтня 2021 року, 18 листопада 2021 року, 24 січня 2022 року, 09 червня 2022 року та 08 вересня 2022 року касаційні скарги було повернуто скаржнику та роз'яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Перевіряючи доводи, якими скаржник обґрунтовує поважність пропуску строку на касаційне оскарження в заяві, яка надійшла до Верховного Суду 26 березня 2023 року, Судом з'ясовано наступне.
Відповідно до вимог частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Суд звертає увагу скаржника, що приписами статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
При цьому Верховний Суд окремо наголошує, що при вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження Суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу, а саме з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше та з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою.
Разом з цим, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність до статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Також суд касаційної інстанції зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об'єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою до Верховного Суду в найкоротші строки.
Крім цього Судом з'ясовано, що в поданні касаційної скарги всьоме лише 31 траня 2023 року, тобто через більше ніж 8 місяців з останнього повернення судом поданою ним касаційної скарги, Суд не вбачає наміру добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.
Крім цього, слід зазначити, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами, що відповідає вимогам статті 44 КАС України.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 не наведено поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з повторним поданням касаційної скарги.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, позивачем не наведено.
Тому, є всі підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.
Згідно пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 3, 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. В задоволені заяви ОСОБА_1 від 26 червня 2023 року про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року у справі №340/182/21.
3. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддіА.В. Жук Ж.М. Мельник-Томенко Н.М. Мартинюк