24 липня 2023 року
Київ
справа № 500/8951/21
адміністративне провадження № К/990/21020/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №500/8951/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
12.06.2023 до суду втретє надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (далі - скаржник, ОСОБА_1 ), направлена засобами поштового зв'язку 07.06.2023.
Одночасно ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке було вмотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення. Просив звернути увагу, що жоден з адвокатів, до яких він звертався за юридичною допомогою, не погодився її надати з огляду на незначну ціну позову.
Проаналізувавши зміст клопотання, Верховний Суд дійшов висновку про неможливість його вирішення, у зв'язку з чим касаційну скаргу ухвалою від 14.06.2023 залишив без руху. Суд зазначив, що заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ОСОБА_1 не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги втретє становить більше восьми місяців, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, втретє подана касаційна скарга їм так і не відповідає.
Верховний Суд запропонував скаржникові у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій вказати поважні причини його пропуску, а також надати докази отримання копії постанови апеляційного суду. Також у зв'язку із невідповідністю касаційної скарги іншим вимогам КАС України запропонував у цей же строк надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги, а також уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Копію цієї ухвали суду скаржник отримав19.06.2023.
10.07.2023 від ОСОБА_1 надійшла уточнена касаційна скарга і заява про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Заява скаржника вмотивована тим, що процедура касаційного оскарження, форма звернення до касаційного суду є надто складною для нього, у зв'язку з чим він звернувся за допомогою до адвокатів. Останні деякий час аналізували надані документи, а потім повертали йому, відмовившись від надання правової допомоги в оформленні касаційної скарги. У зв'язку з цим скаржник був вимушений самостійно оформлювати касаційну скаргу і подавати її втретє. Звертає увагу, що окрім питання оформлення касаційної скарги у цій справі, він вимушений був займатися і іншою, пов'язаною із господарською, діяльністю, що також вплинуло на пропуск строку. Вважає, що недопустимо обмежувати у праві на касаційне оскарження судових рішень через недосконалість касаційної скарги, поданої від особи, діяльність якої не пов'язана із правовою. Порушене право, на переконання скаржника, має бути поновлено судом за будь-яких обставин.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними, виходячи з такого.
Суд повторно зазначає, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Законом України 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08.02.2020, внесено зміни, зокрема, до частини четвертої статті 328 пункт 4 частини другої статті 330 КАС України.
Запроваджені зміни установили можливість здійснення касаційного перегляду судових рішень за наявності чітко визначених підстав, які мають бути в обов'язковому порядку викладені у касаційній скарзі і належним чином обґрунтовані. Така вимога є вимогою закону, а не суду, у зв'язку з чим доводи заявника касаційної скарги про недопустимість обмеження права на касаційне оскарження судових рішень через недосконалість касаційної скарги і наявність складнощів у розумінні процесуальних вимог законодавства, фактично, свідчить про незгоду із запровадженими законодавцем змінами.
Такі доводи не можуть бути єдиною і абсолютною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, тим більш, що як вже зазначалося, повертаючи попередні касаційні скарги, Верховний Суд надавав скаржникові роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга. Однак, цих роз'яснень, а так само тих, що викладені в ухвалі від 14.06.2023, скаржник не врахував (втретє подана касаційна скарга, а так само її уточнення не виправляють виявлених недоліків).
Посилаючись на те, що адвокати відмовили у наданні правової допомоги з оформлення касаційної скарги, ОСОБА_1 відповідних доказів не надає, як і не зазначає причин, з яких він не звернувся за безоплатною правовою допомогою, право на яку закріплює Закон України «Про безоплатну правову допомогу».
Інші наведені скаржником причини, пов'язані із необхідністю здійснення ним і іншої діяльності, окрім оформлення касаційної скарги, колегія суддів вважає суб'єктивними, адже такі не пов'язані саме з неможливістю належного оформлення касаційної скарги у розумні строки.
Колегія суддів повторно наголошує, що загальний строк, що минув з дати ухвалення постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги втретє становить більше восьми місяців, а третє звернення з касаційною скаргою відбулося майже через п'ять місяців з дня отримання копії ухвали суду від 18.01.2023. Такі строки неможна визнати розумними, а скаржник так і не обґрунтував наявність об'єктивних причин, тобто тих, що не залежали від його волі, які б унеможливлювати звернення до суду із належним чином оформленою касаційною скаргою у більш стислий строк.
Скаржникові вже роз'яснювалося, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Однак, звертаючись до суду втретє, скаржник так і не усунув виявленого недоліку, які і не усунув їх на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2023: судовий збір не доплачено, а в уточненій касаційній скарзі окрім посилання на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України та пункти 1, 2, 3 частини другої статті 353 КАС України відсутнє їх правове обґрунтування.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Отже, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №500/8951/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко