24 липня 2023 року м.Київ № 320/22315/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, виклик свідків та поновлення строку у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві та просить суд:
визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві № 328-0 від 23 березня 2023 р. “Про звільнення ОСОБА_1 ”;
поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління - начальника відділу контролю за готівковими операціями управління фактичних перевірок Головного управління ДПС у м. Києві з 24.03.2023;
стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;
стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 100000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) моральної шкоди.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).
18.07.2023 від представника позивача надішло клопотання щодо призначення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик свідків, а також поновлення процесуального строку.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, є зокрема, скасування наказу та поновлення на роботі.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання, а також виклик свідків.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідків.
Щодо клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, то суд звертає увагу позивача, що дане клопотання розглянуто, як наслідок провадження у справі відкрито.
Керуючись ст. 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та виклик свідків - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.