Провадження № 2/537/382/2023
Справа № 537/443/23
17.07.2023 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневича В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., представника позивача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, де просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ФОП ОСОБА_3 на його користь: матеріальну шкоду в сумі 26050 доларів США, та 205 174 гривні в т.ч. за знищення автомобіля - 18100 доларів США, упущена вигода (дохід) - 7950 доларів США, оплата за послуги реєстрації автомобіля - 4800 грн, збільшення вартості автомобіля - 200374 грн; моральну шкоду в сумі 10000 доларів США, витрати на правові послуги розрахунок яких буде надано. Судовий збір прохає стягнути з відповідача на користь держави.
В обґрунтуванні позовних вимог вказав, що на території ТОВ «Готель «Дніпровські зорі» є платна стоянка, яка належить відповідачу ФОП ОСОБА_3
28.10.2022 року він поставив на цю стоянку свій автомобіль марки «VOLKXSWAGEN ТОVAREG», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску.
За автостоянку автомобіля ним оплачено 800 грн. по розрахунковій квитанції №002883 за жовтень 2022 pоку, яка виписана відповідачем в готелі «Дніпровські зорі».
В той же день о 21 годині йому подзвонили із готелю і попросили підійти, так як на стоянці сталася пожежа автомобілів, в тому числі і його автомобіля.
На територію стоянки прибула пожежна служба, яка гасила вогонь на його автомобілі і на другому, який стояв поряд. Також була слідча група із Крюковського відділення поліції №1 і криміналіст.
Комісія у складі провідного інспектора ВЗНС України Кременчуцького РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області, капітана Прибеги Д.В., члена комісії ОСОБА_5 , з його участю, склали акт від 28.10.2022 року про пожежу на автостоянці готелю «Дніпровські зорі», яка належить відповідачу ФОП ОСОБА_3 , та про пошкодження його автомобіля.
Поліція, також склала протокол огляду місця пожежі і пояснення власників автомобілів, які були пошкоджені пожежею.
Згідно витягу з ЄДР від 29.10.2022 року порушена кримінальна справа №12022170530000688 за ч.2 ст. 194 КК України.
Постановою ст. слідчого відділення ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області, капітана поліції Свистун A.B. від 29.10.2022 року він був визнаний потерпілим по кримінальній справі за пошкодження вогнем його автомобіля «VOLKXSWAGEN TGVARED» .
Ст. слідчим Свистун A.B. також призначена транспортно-товарознавча експертиза, проведення якої доручено Донецькому інституту науково-дослідних експертиз кримінального центру МВС України. Результатів експертизи поки що немає.
При візуальному огляді експертом і слідчою групою пошкоджений вогнем автомобіль не підлягає відновленню.
Оскільки відповідач ФОП ОСОБА_3 не забезпечила охорону його автомобіля на своїй платній стоянці, де виявилось, що в'їзні ворота на стоянку були відкриті постійно, охорона відсутня, обмежилась відеокамерою готелю. Працівники готелю не дивились за камерою відео-спостереження стоянки, тому не прийняли ніяких мір при появі сторонньої особи, яка поливала та підпалила автомобілі.
Таким чином, відповідач ФОП ОСОБА_3 не забезпечила охорону автомобілів на своїй платній стоянці, порушила зобов'язання по забезпеченню охорони відповідно Договору, чим завдала йому значну матеріальну і моральну шкоду та збитки за не отриманий дохід, оскільки в результаті знищення автомобіля він не має змоги оперативно вирішувати комерційні питання, укладати договори для підприємства, де працює.
Його дохід щомісячно в 2022 році в середньому складав 3000 доларів США. Після знищення, з вини відповідача, автомобіля дохід зменшився до 350 доларів США (14000 грн.), що є значним зменшенням доходу. Збитки складають 2650 доларів США (3000$ - 350$), які він не отримав у листопаді 2022 року.
Його претензія, направлена відповідачу від 21.11.2022 року рекомендованим листом, залишена без відповіді. Повторно направлена відповідачу претензія-запит від 23.12.2022 року, згідно якої просив надати документи про реєстрацію, або оренду на платну стоянку на території готелю, залишилася без відповіді, була повернута в своєму конверті рекомендованим листом.
Ринкова вартість аналогічного автомобіля «VOLKXSWAGEN TOVARED» 2009 року випуску складає 18100 доларів США. Цей автомобіль виставлений на реалізацію на AVTO РІА.
Крім того, в період володіння цим автомобілем він покращив його стан, чим додатково збільшилась його вартість. Так, 05.05.2022 року зроблений ремонт з оплатою 54000 грн. відповідно товарного чеку №71, 17.07.2022 року фарбування авто на суму 81000 грн згідно квитанції б/н, 30.08.2022 р. згідно наряду замовлення сплачено 4000 грн., згідно наряд зданий від 23.02.2022 р. сплачено 7000 грн, 26.03.2022 р. сплачено 9449 грн., 10.05.2022 р. сплачено 3900 грн., 02.09.2022 р. сплачено 800 грн.,19.08.2022р. сплачено 5385 грн., 10.08.2022 р. сплачено 1500 грн., 10.05.2022 р. сплачено 4280 грн., 02.02.2021 р. сплачено 10000 грн., 13.03.2021 р. сплачено 2800 грн., 30.04.2021 р. сплачено 1000 грн., 24.07.2020 р сплачено 14000 грн. Всього сплачено 195574 грн.
У зв'язку з пошкодженням при пожежі автомобіля, який не підлягає відновленню, хоче щоб відповідач відшкодувала його ринкову вартість, щоб він міг купити аналогічний автомобіль, забезпечивши себе автотранспортом замість пошкодженого.
Крім того, цей автомобіль необхідно зареєструвати в Сервісному центрі поліції, що завдасть додаткові розходи (збитки) в сумі 4800 грн. (технічна експертиза, вартість послуги по оформленню документів).
Таким чином, відповідачем нанесено йому матеріальну шкоду в сумі 26050 доларів США та 4800 грн. і 195574 грн: вартість автомобіля - 18100 доларів США, на момент подачі позову; вартість реєстрації автомобіля - 4800 грн.; упущена вигода (дохід) - 7950 доларів США на момент подання позову складає (2650 * 3=) 7950 доларів США.
Моральну шкоду оцінює в сумі 10 000 доларів США, або по курсу гривні на момент винесення рішення суду.
Ухвалою суду від 07.02.2023 року за означеним позовом було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у загальному порядку з призначенням до підготовчого судового засідання.
10.04.2023 року ОСОБА_2 подав заяву про збільшення позовних вимог згідно до якої, оскільки відповідач при наявності вини не погашає спричинену матеріальну шкоду та недотриманій дохід і затягує розгляд позову, позивач збільшує свої позовні вимоги на суму недоотриманого доходу за період грудня 2022 року по квітень 2023 року тобто за 5 місяців.
Так сума доходу складала 3000 доларів США, а після знищення автомобіля його заробітна плата складала з грудня 2022 року 400 доларів США, в січні ,лютому 2023 року 300 доларів США, в березні, квітні складає 380 доларів США. Таким чином, він недоотримав 13240 доларів США (3000 * 5 = 15000- 400-300-300 -380 - 380), які підлягають стягненню з відповідача. На теперішній час загальна сума неотриманого ним доходу складає (7950 + 13240 доларів США) = 21220 доларів США, яку і прохає стягнути на його користь з відповідача ФОП ОСОБА_3
11.05.2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
18.05.2023 року до суду надійшли заперечення позивача на клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 22.05.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід закрито. Справу призначено до розгляду по суті.
21.06.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача на позовну заяву, згідно якого останній прохав відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказуючи, що позивача по справі - ОСОБА_2 особисто ОСОБА_3 взагалі не знає і ніякого відношення до паркування автомобілів на парковці готелю «Дніпровські зорі» не має і ніколи не мала. Будь-яких квитанцій ОСОБА_3 не заповнює і коштів не отримує. Копію квитанції яку додано до позову вона бачить вперше, про неї їй нічого не відомо, оскільки вона її не заповнювала і не підписувала. Звідки на квитанції вказані дані «ФОП ОСОБА_3 » їй не відомо.
По суті самого предмету позову слід зауважити наступне: ОСОБА_2 в грудні 2022 року звертався до Крюківського райсуду м. Кременчука з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, неотриманий дохід. Ухвалою судді від 10.01.2023 року постановлено, що позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 вважати неподаною та повернуто позивачу. Не зважаючи на існуючі обставини, які раніше призвели до прийняття рішення про повернення позовної заяви 02.02.2023 року ОСОБА_2 звертається до суду з тим самим текстом позовної заяви, окрім зміни сум про відшкодування та з тими самими додатками, не змінивши навіть дати складання позовної заяви 23.12.2023 року. До позову позивач не долучає розрахунку суми гонорару за договором про надання професійної правової допомоги та акта про надані послуги по договору.
В позовній заяві зазначено, що на території ТОВ Готель «Дніпровські зорі» є платна стоянка, яка належить ФОП ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності. Готель «Дніпровські зорі» стоянки не має, а має парковку для автомобілів осіб, які проживають в готелі і до даної парковки ОСОБА_3 відношення не має. Яким чином автомобіль позивача перебував та перебуває до цього часу на парковці готелю «Дніпровські зорі» - невідомо, оскільки після оголошення воєнного стану в Україні під час повітряної тривоги ворота на парковку готелю відкриті, так як мешканці сусідніх з готелем будинків заходять через парковку до укриття. Твердження позивача, що автомобіль не підлягає відновленню - безпідставне і нічим не підтверджене.
Позивачем не надано висновку експертизи про розмір збитків, а акт про пожежу від 28.10.2022 року має тільки опис частин автомобіля який зазнав технічних пошкоджень і даний акт не є доказом фізичного знищення автомобіля, як і інформація з вебсайта AVTO RIA, що аналогічний автомобіль реалізується за 18100 доларів США.
Зважаючи на твердження позивача про пошкодження автомобіля який не підлягає відновленню він не обговорює питання про повернення залишкових частин його транспортного засобу винній особі.
Не заслуговує на увагу і не являється доказом твердження, що позивач в період володіння автомобілем покращив його стан, що додатково збільшилася його вартість на 195 574 грн.
Щодо упущеної вигоди (дохід) на суму 21220 доларів США не має достовірних доказів що позивач дійсно отримував такий дохід. ОСОБА_2 надана до позову неправдива інформація стосовно його працевлаштування в ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ-ТРАНС». Сам наказ про прийняття на посаду №2\К від 19.11.2015 р не відповідає типовій формі № П-1 Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу затвердженого наказом № 489 Держкомстату України від 05.12.2008 року та нормі ст. 2.4 КЗпП України. Крім того на поданому суду наказі відсутній особистий його підпис про ознайомлення з наказом.
Невідповідність наказу спростовується тим, що ТОВ «ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ «ГЛОБАЛ-ТРАНС» не існує, оскільки на їх адресу місцезнаходження (яка зазначені в довідці) був направлений поштовим зв'язком адвокатський запит, який був повернутий у зв'язку з тим що адресат не розшуканий за цією адресою. Номера телефонів які зазначені на довідці про дохід, один є недійсним, а інший номер належить ТОВ «Юридичне бюро «СТАЙЛІНГ» з 29.01.2014 року згідно відповіді № 09/ ЮБ від 09.05.2023 року.
Тому враховуючи вищевикладене позов є безпідставним.
В судовому засіданні 21.06.2023 року позивач ОСОБА_2 вказав, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та пояснив, що в перших числах жовтня, другого чи третьої числа, 2022 року приїхав на своєму авто на стоянку в готель «Дніпровські зорі» та прийшовши на рецепшин запитав щодо можливості поставити на стоянку автомобіль на місяць і умови стоянки. Дівчина на рецепшині повідомила, що можливо ставити автомобіль на стоянку та повідомила суму оплати за місяць, а саме 800 грн., які він передав їй особисто, а вона виписала йому квитанцію, записавши в останній його прізвище, номер авто та суму 800 грн. за жовтень місяць 2022 року. Квитанція була виготовлена типографським способом та в ній було вказано ФОП ОСОБА_3 та інші її дані. 28.10.2022 року йому подзвонив поліцейський та запросив прибути в готель. По прибуттю в готель на рецепшині він побачив два пожежні автомобіля і багато працівників поліції, які опитували його з різних питань стосовно його автомобіля на стоянці. При цьому працівники ДСНС склали акт про пожежу в якому він розписався. В подальшому відомості про пожежу його авто були внесені до ЄРДР де він був визнаний потерпілим. На даний час, як йому відомо, особу яка вчинила підпал встановлено, при цьому йому не відомо чи встановлено організатора підпалу. Йому показували на відео записи обставини підпалу його авто, а саме як чоловік з 5-ти літровою каністрою бензина облив авто і кинув сірник на лобове скло автомобіля та вибіг зі стоянки. Чи виходив в цей час хтось в будівлі готелю « Дніпровські зорі» йому не відомо і на відео не показували, а показали тільки обставини підпалу авто. Він кожний день ставив своє авто на стоянку так як проживає за 100-200 метрів від готелю та в 99 відсотків випадків при заїзді ворота на стоянку були відкриті. Коли він запитував при оформленні стоянки на рецепшині щодо умов стоянки то йому дівчина повідомляла, що охорона стоянки відсутня але є відеокамери території стоянки.
Також на питання представника відповідача відповів, що відповідача він не знає і не бачив, вона йому дану квитанцію не виписувала та гроші за стоянку не отримувала, дівчина на рецепшині заповнила квитанцію, відірвала її та віддала йому після заповнення та оплати за місяць. Хто вона така та де працює при цьому він не запитував, а вона не казала.
В судових дебатах позивач позовні вимоги підтримав та прохав визнати відповідача винним у скоєному в зв'язку з чим остання повинна понести покарання та відшкодувати завдану шкоду.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні 21.06.2023 року пояснила, що позивач вніс оплату за стоянку авто за жовтень 2022 року в сумі 800 грн. і йому видали квитанцію, де вказано ФОП ОСОБА_3 і тому працівник готелю не міг просто так видати таку квитанцію. В квитанції прямо вказано ФОП ОСОБА_3 і тому дана квитанція по суті є договором. Позивач віддав свій автомобіль і оплатив його стоянку на місяць і вважав, що здав свій автомобіль на стоянку під охорону, а відповідач не забезпечила належну охорону транспортного засобу на стоянці, чим порушила правила стоянки, затверджені Постановою КМУ України № 115 від 22.01.1999 року та ст. 936 ЦК України. Таким чином, позивачу, внаслідок пошкодження його транспортного засобу, технічний стан якого позивачем покращений, була завдана матеріальну шкода. На питання представника відповідача відповіла, що позивач договір на зберігання не підписував з відповідачем, будь які відмітки в журналі на рецепшині він не робив, коли ставив та залипав автомобіль на стоянці, просто заїжджав на стоянку через відкриті ворота, ставив транспортний засіб та уходив , не заходячи в будівлю готелю.
В судовому засіданні 26.06.2023 року представник відповідача пояснив, що на території готелю «Дніпровські зорі» немає стоянки для транспортних засобів , там є тільки стоянка для авто клієнтів, тобто осіб, які проживають в готелі. Сам бланк квитанції на ФОП ОСОБА_3 немає ніякого відношення до відповідача , відповідач її позивачу не видавала та не отримувала кошти по ній. Вказав, що наказ про прийняття на роботу позивача невірний, так як наказ надрукований різними мовами , номери телефони , які в казані в наказі не відповідають на дзвінки.
На питання представника позивача щодо звернення до нього , як представника відповідача з пропозицією , при якій була присутня заступник директора готелю і остання погодилася , що дана квитанція належить ФОП ОСОБА_3 відповів, що відповідач займається в готелі питанням харчування в ресторані і ніякого відношення до автостоянки не має, щодо відкритих воріт до стоянки повідомив, що через дані ворота використовуються для проходу людей до бомбосховища в готелі а інший виїзд є аварійним, дверної при цьому на рецепшин закриваються. Також підтвердив, що у відзиві вказав про недоведеність позивачем пошкодження транспортного засобу і питання пропонування запчастин взагалі не обговорювалось. Підтвердив , що на даний час ворота на в'їзд на стоянку автоматичні але відкриті і люди можуть без перешкод заходити до бомбосховища.
Враховуючи необхідність з'ясування всіх обставин справи та думку учасників, судом було прийнято рішення щодо обов'язкової участі відповідача в судовому засіданні.
В судовому засіданні 11.07.2023 року відповідач ОСОБА_3 пояснила, що вона ніякого відношення до наявної квитанції, яка була надана позивачу на стоянку його авто в жовтні 2022 року не має, позовні вимоги до неї їй незрозумілі. Вона ніяких квитанцій позивачу не видавала, ніяких коштів не отримувала, питанням стоянки не займається, ніякого відношення до готелю не має, нічого в готелі не орендує.
На питання представника позивача відповіла, що авто стоянка готелю не є її власністю, чому квитанція виготовлена типографським способом та має реквізити ФОП ОСОБА_3 та номер її свідоцтва, з вказанням 3 групи , тощо відповіла, що дану квитанцію бачить перший раз, ніякого відношення до типографії щодо її виготовлення не має, хто її міг виготовити не має уявлення, ніяких послуг з приводу надання в оренду власного орендованого майна не надає, хто на рецепшині надає дозвіл на стоянку транспортного засобу в готелі не знає.
На питання відповідача щодо з'ясування хто саме видавав квитанцію позивач відповів, що при оформленні даної квитанції , сплаті коштів на рецепшині дівчині та з'ясуванні питання щодо охорони стоянки, відповідач перебувала в холі готелю на дивані і повідомила йому, що в готелі є відеокамера і все на ній фіксується. Вказані обставини також вказала представник позивача в судовому засіданні 11.07.2023 року.
При цьому, на питання суду, чи підтверджує відповідач дані обставини відповіла, що такої розмови між нею та позивачем не було.
Також, представник позивача в судовому засіданні 11.07.2023 року додатково пояснила, що нею особисто з'ясовувалось на рецепшині в готелі питання можливості оформлення стоянки авто на що їй повідомили, що з 01.07.2023 року плату за стоянку авто не беруть і на стоянці можуть знаходитись тільки авто осіб, які проживають в готелі.
В судових дебатах представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги та прохала їх задовольнити, вказавши, що винуватість відповідача доведена наявними доказами, майнова шкода обґрунтована та підтверджена належним чином, моральна шкода полягає в халатності відповідача щодо забезпечення збереження автомобіля позивача , що спричинило значний майновий збиток.
Суд, заслухавши учасників справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо дослідивши всі наявні докази у справі, з'ясувавши всі обставини, приходить до наступного.
Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01.11.2022 року, 29.10.2022 року було зареєстроване кримінальне провадження № 12022170530000688 з попередньою кваліфікацією дій за ч.2 ст. 194 КК України, за заявою ОСОБА_2 про те що 28.10.2022 року близько 21.00 невстановлена особа, перебуваючи на автомобільній стоянці готелю «Дніпровські Зорі» за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8, облила невідомою речовиною капот та підпалила автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 р.в., чорного кольору, що належить на праві власності та яким керує ОСОБА_2 , 1978 р.н. Внаслідок загорання даного автомобілю було пошкоджено вогнем сусідній автомобіль «Subaru Forester» д.н.з. НОМЕР_2 , 2018 р.в. який належить підприємству з іноземними інвестиціями «Biп-Рент», керує яким ОСОБА_6 , 1981 р.н.
За постановою ст. слідчого слідчого відділення ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області капітана поліції Свистун A.B. від 29.10.2022 року ОСОБА_2 залучено до кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12022170530000688 від 29.10.2022, як потерпілого.
Згідно акту про пожежу від 28.10.2022 року складеного Комісією у складі провідного інспектора ВЗНС України Кременчуцького РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області, капітана служби цивільного захисту Прибеги Д.В., громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , пожежа виникла 28.10.2022 року о 21.05 год на об'єкті: легковий автомобіль «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 р.в., власник ОСОБА_2 , біля капоту. Пожежу виявлено 28.10.2022 року о 21.05 год. гр. ОСОБА_7 , якою 28.10.2022 року о 21.09 год. і було повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ. Пожежу ліквідовано 28.10.2022 року о 22.13. год. В наслідок пожежі пошкоджено легкові автомобілі «Volkswagen Touareg» та «Subaru Forester». В акті вказані наявні пошкодження автомобілів. Причина пожежі підпал.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.
Відповідно до статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є як втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), так і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно наявної в матеріалах справи відповіді ст. слідчого слідчого відділення ВП №1 Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області капітана поліції Свистун A.B. від 19.12.2022 року, рішення у кримінальному провадженню внесеного до ЄРДР за № 12022170530000688 від 29.10.2022 не прийнято, проводяться слідчі дії та оперативно-розшукові заходи направлені на встановлення особи причетної до вчинення злочину.
Позивач вказує, що ФОП ОСОБА_3 має відшкодувати йому завдані матеріальні збитки у зв'язку з пошкодженням автомобіля та моральну шкоду, оскільки була відповідальна за автомобіль, який в час коли відбулося пошкодження автомобіля, перебув під її охороною на стоянці, та як доказ надає розрахункову квитанцію.
Згідно до розрахункової квитанції, серії СПСВ №002883, ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 , єдиний податок третя група, касовий апарат відсутній) вказано: найменування товару (послуг) «окрябрь», вартість «800», сума розрахунку 800,00 грн, розрахунок провів «підпис». Зверху квитанції мається напис Свірідов 41-65.
Однак, з даної квитанції неможливо однозначно встановити за яку послугу було сплачено 800,00 грн. та ким, можливо лише припускати, що це сума сплачена в рахунок оплати стоянкового місця для авто 41-45.
Однак, суд не може обґрунтувати своє рішення на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.5,6 ст. 81 ЦПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч.7 ст. 81 ЦПК України).
Згідно до положень ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Частина 1 ст. 937 ЦК України передбачає, що договір зберігання укладається у письмовій формі, зокрема, у випадку укладення договору між фізичною та юридичною особою.
Згідно зі ст. 977 ЦК України договір зберігання автотранспортних засобів належить до спеціальних видів зберігання та передбачає, що зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на підставі публічного договору. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).
Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115, зокрема, передбачають, що володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку.
У разі коли особа вважає, що їй завдано збитків неналежним виконанням обов'язків за договором зберігання автомобіля, вона повинна довести, в тому числі, укладення між сторонами саме договору зберігання у письмовій формі згідно з вимогами ч. 1 ст. 937 ЦК України або наявність між сторонами укладення публічного договору зберігання транспортних засобів.
Суд критично оцінює пояснення представника позивача щодо не з'ясування судом та не витребування документів щодо перебування у власності чи оренді даної авто стоянки в готелі, враховуючи, що ухвалою суду в клопотанні, яке подавалось позивачем щодо витребування доказів судом було відмовлено в зв'язку з його не обґрунтованістю на підставі того, що позивачем не було доведено суду про вчинення стороною позивача дій щодо належного витребування у відповідача даних доказів та наявності відмови в їх наданні, тощо.
З аналогічних підстав, судом було відмовлено в клопотанні сторони позивача, заявленого 26.06.2023 року, щодо необхідності встановлення особи, з якою спілкувався позивач при оформленні квитанції на стоянку автомобіля на території готелю «Дніпровські зорі» в жовтні 2022 року, обставин видачі квитанції, надання коштів, тощо на підставі того, що ініціатором клопотання не було надано суду будь які конкретні відомості щодо анкетних даних вказаної особи жіночої статі (ПІБ, тощо), її місця проживання, роботи, при тому, що дане клопотання було заявлено усно на стадії судового розгляду та не було обґрунтовано поважності причин подання такого клопотання саме на даній стадії процесу.
Суд критично оцінює посилання сторони позивача щодо доведеності в судовому засіданні обставин належності відповідачу на праві оренди чи власності автомобільної стоянки та території готелю «Дніпровські зорі», належності квитанції, виданої позивачу на рецепшині готелю саме відповідачу, правових підстав її видачі невідомою особою на рецепшині готелю та отримання даною особою грошових коштів від позивача як оплату за послуги стоянки автомобіля, яким користувався позивач в жовтні 2022 року в сумі 800 грн. та в подальшому тримання цих коштів відповідачем .
Суд критично оцінює посилання сторони позивача щодо підтвердження обставин покращення технічного стану автомобіля в зв'язку з чим суттєво зросла його вартість , що не було доведено належними та допустимими доказами.
З аналогічних підстав суд не приймає до уваги обставини щодо буцім то роз'яснення відповідачем позивачу при оформленні квитанції на стоянку авто порядку залишення автомобіля на стоянці готелю, відсутності охорони та наявності відео камер, які здійснюють фіксацію подій на території стоянки, тощо, як на підтвердження того, що відповідач має безпосереднє відношення до даної автостоянки, враховуючи категоричне заперечення відповідачем обставин такого спілкування з позивачем та відсутністю інших належних та допустимих доказів такого спілкування, при тому, що дана обставина, при наявності такого спілкування є припущенням позивача .
Суд звертає увагу, що за поясненнями позивача в судовому засіданні 21.06.2023 року, останній на питання представника відповідача чи бачив він особисто відповідача в день оформлення квитанції та чи отримувала остання від нього грошові кошти за даною квитанцією при її оформленні відповів, що відповідача в той день не бачив. Однак в подальшому позивач в судовому засіданні 11.07.2023 року вказав, що в день оформлення квитанції спілкування з відповідачем щодо обставин перебування автомобіля на стоянці готелю, що суд не може сприймати як належний, допустимий та беззаперечний доказ такого можливого спілкування як і доказ на підтвердження обставин належності даної стоянки готелю в оренді чи власності відповідача.
Суд критично оцінює посилання сторони позивача щодо не спростування стороною відповідача належності даної квитанції на стоянку автомобіля позивача саме відповідачу, так як відповідач в категоричні формі заперечила будь яке своє відношення як до стоянки автомобілів в готелі, так і до оформлення, і видачі квитанції та отримання грошових коштів, при тому, що згідно норм Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд критично оцінює посилання позивача щодо обґрунтування недоотримання доходу внаслідок пошкодження його автомобіля , за поясненнями представника у зв'язку зі зменшенням об'єму укладених договорів і відповідно відсотків від доходу по угодам, що передбачено наказами по підприємству, в тому числі «закордонних договорів», які не знайшли підтвердження в ході судового розгляду справи належними та допустимими доказами.
Разом з тим, суд критично оцінює посилання сторони відповідача щодо невідповідності нормам трудового законодавства наказам про прийняття на роботу позивача на відповідну посаду, встановлення останньому суми заробітної плати /доходу від здійснення господарської діяльності, упущеної вигоди , тощо, які не підтверджені належними доказами.
Крім цього, суд критично оцінює посилання представника позивача щодо стягнення витрат, крім вартості аналогічного автомобіля за інтернет базою купівлі продажу авто в сумі 18100 доларів США також за покращення технічного стану автомобіля позивачем в сумі 200 374 грн, що буцім то підтверджується наявними доказами по справі на підставі того, що вказані докази стороною позивача не були надані суду як ні в додатках до позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, так і безпосередньо в судовому засіданні.
Суд критично оцінює посилання сторони позивача щодо доведеності спричинення матеріальної шкоди позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, що підтверджується Актом про пожежу, при тому, що даний Акт тільки вказує на наявність конкретних пошкоджень, які завдані внаслідок підпалу авто та його наявний технічний стан та можливість чи неможливість відновлення, тощо, та не може слугувати доказом вартості спричиненої шкоди, яка повинна бути доведена судовою авто товарознавчою експертизою , яка не була надана суду.
При цьому, суд бере до уваги посилання сторони відповідача щодо невизначеності позивачем правової позиції щодо подальшого вирішення питання щодо правого статусу пошкодженого авто чи його залишків, як то залишення у власності позивача чи юридичної особи, передачі відповідачу, тощо, з відповідним розрахунком при визначенні такого статусу.
Суд критично оцінює посилання сторони позивача щодо відповідальності відповідача при пошкодженні транспортного засобу позивача під час його перебування на стоянці на тій підставі, що дана майнова відповідальність покладена саме на власника / орендаря даної стоянки, що не було доведено при розгляді даної цивільної справи , а саме що відповідач є належним власником / орендарем авто стоянки готелю «Дніпровські зорі». Наявність наданих суду витягів щодо проведення підприємницької діяльності відповідача в готелі , а саме надання послуг з харчування, тощо, що не заперечувалось самим відповідачем, ніяким чином не доводить здійснення останньою такою діяльністю відносно авто стоянки готелю.
Суд не сприймає посилання представника позивача щодо обставин надання суду представником відповідача заяви щодо стягнення судових витрат на правову допомогу до рішення суду, а не після ухвалення судом рішення по справі на підставі того, що це є правом сторони , яке ніяким чином не впливає на прийняття судом рішення по справі, яке ґрунтується на всебічному , повному та об'єктивному розгляді справи на підставі досліджених належних та допустимих доказів.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Жодних доказів які б підтверджували факт здійснення ФОП ОСОБА_3 діяльності щодо надання місць для стоянки транспортних засобів згідно (послуги автостоянки) позивачем до суду не надано, а відповідачем таке твердження категорично заперечувалося.
Клопотань про виклик свідків чи витребування доказів позивачем не подавалося.
Позивач не довів факту укладення з відповідачем договору зберігання транспортного засобу, а обставина, що автомобіль у момент його пошкодження перебував на стоянці чи паркові готелю «Дніпровські Зорі», не свідчить про наявність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Тож, суду не доведено обставину того, що станом на 28.10.2022 року близько 21.00 коли відбулося пошкодження автомобіля «Volkswagen Touareg» д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобільній стоянці готелю «Дніпровські Зорі» за адресою: м. Кременчук, вул. Халаменюка, 8, між сторонами був укладений договір зберігання транспортних засобів.
Такими чином, не доведено наявності у відповідача обов'язку по збереженню автомобіля та відповідно відшкодування шкоди та збитків за його невиконання, тож вимоги про стягнення матеріальної шкоди, упущеної вигоди та моральної шкоди не підлягають до задоволення.
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача необґрунтовані та недоведені, а тому не підлягають до задоволення.
Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення, суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (судовий збір та витрати пов'язані з розглядом справи).
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно матеріалів справи представником відповідача подано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 084 на ім'я ОСОБА_4 та копія ордеру від 21.03.2023 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги з ФОП ОСОБА_3 , Акт приймання передачі послуг від 11.07.2023 року, розрахунок від 11.07.2023 року та квитанція №077 від 10.07.2023 року.
Згідно Розрахунку від 11.07.2023 року суми витрат за надану професійну правничу допомогу згідно угоди про надання правничої правової допомоги, згідно угоди про надання правової допомоги ОСОБА_3 надана правова допомога наступного характеру: первісна консультація - 1500 грн; попереднє опрацювання матеріалів - 2500 грн; складання відзиву на позовну заяву та поточних процесуальних документів по справі - 9500 грн; обговорення відзиву з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта - 1500 грн; підготовка до ведення справи в суді першої інстанції (підготовка та друк додатків, адвокатських запитів) - 900 грн; пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів якими врегульовані спірні правовідносини - 3000 грн.; усні консультації, роз'яснення, узгодження позиції по справі - 1500 грн; участь у судових засіданнях - 9600 грн. За домовленістю з клієнтом ОСОБА_3 сума фіксованого гонорару становить 30 000 гривень. Гонорар у сумі 30 000 грн. сплачено згідно квитанції №077 від 10.07.2023 року.
Згідно акту приймання-передачі послуг від 11.07.2023 року адвокат Шудря Віктор Іванович надав, а ОСОБА_3 прийняла юридичні послуги у формі: первісна консультація - 1500 грн; попереднє опрацювання матеріалів - 2500 грн; складання відзиву на позовну заяву та поточних процесуальних документів по справі - 9500 грн; обговорення відзиву з клієнтом та внесення виправлень, доповнень за бажанням клієнта - 1500 грн; підготовка до ведення справи в суді першої інстанції (підготовка та друк додатків, адвокатських запитів) - 900 грн; пошук та вивчення законодавчих та нормативних правових актів якими врегульовані спірні правовідносини - 3000 грн.; усні консультації, роз'яснення, узгодження позиції по справі - 1500 грн; участь у судових засіданнях - 9600 грн.
Згідно квитанції №077 від 10.07.2023 року адвокатом Шудря Віктором Івановичем отримано від ОСОБА_3 за надання правової допомоги у суді про стягнення матеріальної та моральної шкоди недоотриманого доходу 30 000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).
У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 року справі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного суду, наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У Постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та у справі № 922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
В іншій своїй Постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.
Суд, досліджуючи надані докази фактичного здійснення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн, не вбачає їх підтвердження.
Так, адвокат Шудря В.І. здійснював в суді представництво ФОП ОСОБА_3 , при цьому надав суду документи (розрахунок, акт приймання передачі послуг, квитанцію) де зазначена ОСОБА_3 , як фізична особа.
Самої угоди (договору) про надання правової допомоги ФОП ОСОБА_3 , до суду не подано.
Надані представником відповідача на підтвердження понесення витрат документи, не містять конкретних відомостей про справу в рамках якої надається правова допомога (номер справи, зазначення сторін та ін.. ), що унеможливлює встановити їх відношення до даної справи.
Тож, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява фізичної особи ОСОБА_3 щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 5, 10, 13, 19, 76, 77, 81, 133, 141, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, не отриманий дохід - відмовити.
У задоволенні заяви фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.І. Хіневич
Повний текст рішення складено 21.07.2023 року.