Справа № 373/1424/23
про арешт майна
24 липня 2023 року м. Переяслав
Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянув клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -
встановив:
15 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відповідні відомості про те, що 11.07.2023 близько 15 год 00 хв. в домоволодінні АДРЕСА_1 невідома особа здійснила крадіжку, в умовах воєнного стану, ноутбука марки «ASUS», що належить ОСОБА_4 .
Правова кваліфікація даного правопорушення за ч. 4 ст. 309 КК України. Кримінальному провадженню було присвоєно № 12023111240000338.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Слідчий на розгляд клопотання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі в зв'язку з службовою зайнятістю. Клопотання просить задовольнити.
З клопотання слідчого вбачається, що 17.07.2023 слідчо-оперативною групою відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області у період часу з 10 год 00 хв. до 10 год 25 хв. поблизу домогосподарства АДРЕСА_2 був виявлений ОСОБА_5 , котрий добровільно видав працівникам поліції ноутбук марки «ASUS Еее РС 1215Р», чорного кольору, що належить ОСОБА_4 . Указаний пристрій був вилучений та поміщений до спеціального пакету № 7297216. ОСОБА_5 надав показання про те, що указаний ноутбук він придбав у ОСОБА_6 за 600 грн, а останній дав показання про те, що крадіжку цього майна здійснив він.
Постановою слідчого відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 17.07.2023 указана річ була визнана речовим доказом.
Обґрунтовуючи подане клопотання слідчий зазначив, що просить накласти арешт на вищезазначене майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Окрім цього, в клопотанні зазначено, що в разі накладення арешту на майно орган досудового слідства матиме реальну можливість повністю забезпечити збереження речового доказу з метою встановлення істини в кримінальному провадженні та проведення відповідних судових експертиз. Указує на те, що наявні достатні підстави вважати, що в разі не накладення арешту на майно та повернення його власникам, останні можуть приховати, пошкодити або знищити доказ, який свідчить про вчинення ними кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В силу ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу ч. 5 ст. 171 КПК України строк подачі клопотання не пропущений.
Дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки слідчим не доведено наявність правових підстав для задоволення клопотання про арешт майна на підставі пункту 1 частини другої статті 170 КПК України.
Так, посилання слідчого на ту обставину, що у разі не накладення арешту на майно та повернення його власникам, останні можуть приховати, пошкодити або знищити доказ, який свідчить про вчинення ними кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності є надуманими та безпідставними. Власником майна, ймовірно, є потерпілий ОСОБА_4 і до якого виду юридичної відповідальності слідчий та прокурор збираються його притягувати - незрозуміло. Доказів існування можливості ОСОБА_4 приховати, пошкодити або знищити доказ, який свідчить про вчинення ним кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності слідчим та прокурором не зазначено.
В силу приписів ст. 100 КПК України речовий доказ має бути повернути володільцю, а слідчий має виконати вимоги закону - ст. 100 КПК України, в частині, що стосується його огляду, фотографування та докладного опису. Питання про ймовірне проведення слідчих дій із ноутбуком, що є речовим доказом та про призначення експертизи у клопотанні взагалі не вмотивоване і носить характер припущень слідчого.
Дійшовши до висновку про необхідність відмови у задоволенні цього клопотання слідчий суддя звертає увагу слідчого, який звернувся з відповідним клопотанням та прокурора, що погодила таке клопотання про неухильне виконання вимог ст. 100, 169 КПК України в частині повернення майна його володільцю.
На підставі викладеного, керуючись ст. 98, 170, 171, 309, 395 КПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023111240000338 від 15.07.2023 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1