вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
20.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1400/23
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Попової Я.В.
та представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" про відшкодування судових витрат
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш", смт Широке Широківського району Дніпропетровської області
до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро
про стягнення 1 630 194,18 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" заборгованості в сумі 1 630 194,18 грн, з яких 861716,26 грн - основний борг, 184800,93 грн - пеня, 71531,00 грн - 3% річних, 512145,99 грн - інфляційні втрати.
Судові витрати, що складаються з витрат зі сплати судового збору в сумі 24452,91 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрат на виготовлення копій письмових доказів для подання до суду в сумі 2709,00 грн, позивач просив покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо належного виконання грошового зобов'язання з оплати за виконані роботи з ремонту електрообладнання за договором № 1Р/20 від 22.01.2020.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2023 (повний текст рішення складено 14.07.2023) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" основний борг у сумі 861716,26 грн, пеню в сумі 91681,86 грн, інфляційні втрати в сумі 485516,99 грн, 3% річних у сумі 70135,69 грн, судовий збір у сумі 17548,12 грн. У решті позову - відмовлено.
Під час ухвалення рішення витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів для подання до суду в сумі 2709,00 грн судом не розподілялися.
10.07.2023 позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн. При цьому до заяви додано (в копіях): договір про надання правничої (правової) допомоги №01-02-2023; рахунок на оплату № 2 від 21.02.2023 на суму 36484,00 грн; акт надання послуг № 34 від 05.07.2023 на суму 36484,00 грн.
Разом із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу заявник подав заяву про поновлення строку надання до суду письмових доказів, обгрунтовуючи тим, що акт надання послуг № 34, який підтверджує надання правової допомоги позивачу, був підписаний сторонами договору після ухвалення рішення у справі.
Попередньо, під час звернення з позовом до суду, на підтвердження зазначених судових витрат позивач подав до суду копію платіжної інструкції № 134 від 08.03.2023 про сплату 36484,00 грн за правничу допомогу згідно рахунку № 2 від 21.02.2023 та копію фіскального чека копіювального центру ФОП Уткіна О.В. від 16.03.2023 № 04110009 на суму 2709,00 грн (а.с. 3-4 том 2).
Ухвалою суду від 12.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду разом із заявою про розподіл витрат на виготовлення копій письмових доказів та з поновленням строку для подання доказів. Судове засідання призначено на 20.07.2023 о 12:20 год; явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалася.
14.07.2023 представник позивача адвокат Текут'єв Є.Ю. подав заяву про розгляд заяви без його участі.
Представник відповідача у засідання суду не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідач на пропозицію суду своїм правом на подання заперечень проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу або клопотання про зменшення таких витрат не скористався.
За викладених обставин суд розглядає заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та витрат на виготовлення копій письмових доказів за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши та оцінивши надані заявником докази на підтвердження понесених ним судових витрат, господарський суд
Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правничої (правової) допомоги № 01-02-2023 від 21.02.2023 (далі - договір, договір № 01-02-2023 від 21.02.2023), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ТСТ" (далі - Адвокатське об'єднання), Адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання надавати клієнту правничу (правову) допомогу щодо його участі у підготовці та поданні позову, а також судовому розгляді Господарським судом Дніпропетровської області справи щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» заборгованості за договором № 1Р/20 від 22.01.2020 у порядку, обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а також чинним законодавством.
Перелік видів правничої допомоги зазначений у пункті 2.1 договору, зміст яких відповідає процесуальним правам сторони у справі, передбаченим Господарським процесуальним кодексом України й Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з пунктом 2.3 договору Адвокатське об'єднання має право покласти частину своїх обов'язків на іншу особу, з якою укладається окремий договір.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що правничу допомогу клієнт оплачує безготівковим переводом на розрахунковий рахунок Адвокатського об'єднання на підставі рахунку. Розмір вартості правничої допомоги становить 36484,00 грн без ПДВ.
За результатом надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін. В акті указується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту Адвокатським об'єднанням факсимільним зв'язком або поштою (п. 4.3 договору).
Акт про надання правничої допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5-ти днів з моменту його отримання клієнтом останній не надасть Адвокатському об'єднанню письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4 договору).
Договір укладений на строк до 31.12.2023 та набирає чинності з моменту його підписання (а.с. 232 - 235 том 2).
Актом № 34 від 05.07.2023 надання послуг за договором № 01-02-2023 від 21.02.2023 сторони підтвердили надання Адвокатським об'єднанням клієнту (позивачу) правничої допомоги на загальну суму 36484,00 грн (а.с. 237 том 2).
Відповідно до рахунку № 2 від 21.02.2023 правнича допомога на загальну суму 36484,00 грн була сплачена клієнтом на умовах передоплати відповідно до платіжної інструкції № 1345 від 08.03.2023; витрати послуг копіювального центру у межах справи понесені в загальній сумі 2709,00 грн (а.с. 3, 4, 236 том 2).
Утім, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За обставинами справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем у межах законодавчо визначеного строку надані суду належні й допустимі докази.
Зокрема, фіксований розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2709,00 грн підтверджуються платіжними документами, поданими разом із позовом до суду. Статус адвоката Текут'єва Є.Ю. - представника позивача у цій справі підтверджений ордером серії АЕ № 1183333 (а.с.7 том 2).
Позивачем надані й інші докази розміру судових витрат, а саме договір, рахунок, акт надання послуг. Однак, хоча вони й зазначені у частині восьмій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, але не є винятковими, обов'язковими, що відносяться до вичерпного переліку доказів.
Так, наприклад, за змістом статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі, проте згідно з частиною першою статті 218 цього Кодексу недодержання письмової форми правочину не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Щодо рахунку на оплату, то він може бути підставою для сплати коштів, але не є таким, відсутність якого унеможливлює здійснення оплати за послуги. За обставин фактичної оплати із зазначенням призначення платежу й відсутності спору щодо цього між платником і отримувачем коштів, відсутність рахунку не є принциповою для перерахунку/отримання коштів.
Щодо акта наданих послуг - правничої допомоги, то з огляду на її фіксований розмір, визначений у попередньому розрахунку під час звернення з позовом до суду, сама заява позивача про розподіл таких витрат, уже свідчить про реальність як наданих/отриманих послуг, так і понесених витрат.
Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання ним конкретного виду професійної правничої допомоги вартістю, що визначена у фіксованому розмірі - 36 484,00 грн.
З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" убачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.
Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оцінюючи розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу та витрат на виготовлення копій письмових доказів, враховуючи критерії, передбачені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також критерії для їх розподілу, передбачені частиною п'ятою статті 129 цього Кодексу, зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку, що заявлені позивачем до розподілу 36484,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2709,00 грн витрат на виготовлення копій письмових доказів є тим розміром витрат, який є співмірним із складністю справи й виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг) - досягнутим результатом, є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також розумним, у тому числі й до ціни позову.
Так, по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять: витрати на професійну правничу допомогу - 2,2% (36484,00х100/1630194,18 = 2,2); витрати на виготовлення копій документів - 0,2% (2709,00х100/1630194,18 = 0,2).
За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Тому, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 36484,00 грн покладаються на відповідача в сумі 35824,65 грн (1600732,66х36484,00/1630194,18 = 35824,65), а витрати на виготовлення копій письмових доказів - у сумі 2660,04 грн (1600732,66х2709,00/1630194,18 = 2660,04) пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з урахуванням визначеної судом під час ухвалення рішення обґрунтованої суми позовних вимог - 1600732,66 грн /без урахування зменшення судом пені/).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" (ідентифікаційний код 05509858; місцезнаходження: 49051, м. Дніпро, вул. Олександра Оцупа, буд. 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроспецмаш" (ідентифікаційний код 36729467, місцезнаходження: 53700, Дніпропетровська обл., Широківський р-н, смт Широке, вул. Лермонтова, буд. 1А) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35824,65 грн та витрати на виготовлення копій письмових доказів у сумі 2660,04 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.07.2023.
Суддя І.І. Колісник