18 липня 2023 року
м. Хмельницький
Справа № 672/445/21
Провадження № 22-ц/4820/1278/23
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
судді в судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
з участю представниці апелянта,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр» про розірвання договору оренди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області в складі судді Федорук І.М. від 24 квітня 2023 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У квітні 2021 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з позовом до відповідача, вказував, що в травні 2006 року він та відповідач підписали договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,69 га, зареєстрованого Городоцьким районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 06 вересня 2007 року за №040775100289.
Відповідно до п.п. 9,11 договору орендна плата вноситься щорічно до 15 грудня поточного року. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідачем не виконуються умови вказаного договору, з 2017 року він не виплачує орендну плату за договором. Не сплачуючи орендну плату належно, відповідач порушив вимоги укладеного договору оренди і ці порушення є істотними, тому мають бути застосовані наслідки невиконання договірних зобов'язань, передбачені договором, а також актами чинного цивільного законодавства.
Тому на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України, ч.1 ст. 141 ЗК України просив розірвати укладений з ТОВ «Сатанов Аграр» договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,69 га.
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року в позові ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 12 травня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сатанов Аграр», зареєстрованого Городоцьким районним відділом ХРФ ДП ЦДЗК 06 вересня 2007 року за №040775100289, відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне та задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, надані позивачем докази підтверджують обставини порушення відповідачем умов договору оренди землі, що є підставою для розірвання договору оренди. Вважає, що надані відповідачем відомості про сплату орендної плати у 2018-2020 роках не спростовують докази, надані позивачем. Ці відомості, на які послався суд, подані відповідачем із порушенням процесуальних норм, без надання належно засвідчених копій позивачу, із порушенням встановлених судом строків та без клопотання про їх поновлення. Відомості не містять даних, коли саме виплачувалася орендна плата, а вказують тільки за який рік ця орендна плата виплачується. Апелянт заперечує належність йому підпису на усіх відомостях, проте не має фінансової можливості оплатити експертизу на підтвердження цієї обставини.
В засіданні апеляційного суду представниця апелянта підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що 12 травня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сатанов Аграр» укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого позивач передав відповідачу в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 1,69 га, що розташована за межами населеного пункту с. Жищинці Жищинецької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. 06.09.2007 року проведено реєстрацію цього договору у Городоцькому РВ ХРФ ДП ЦДЗК, реєстраційний номер 040775100289.
Згідно п.2.3 спірного договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у вигляді сільськогосподарської продукції по цінах Української товарної біржі або наданим орендарем послуг на 1 % від вартості земельної ділянки, тобто суму 222,90 грн.; орендна плата вноситься у строк за домовленістю сторін, але не пізніше 15 грудня щорічно.
Відповідно до листів Головного управління ДПС у Хмельницькій області №3735/6/22-01-24-01-09 від 01.04.2021 та №6024/5/22-01-24-01-07 від 19.07.2021 року відсутня інформація про нараховані та виплачені ОСОБА_1 суми доходів та утриманих податків за 2017-2020 роки від податкового агента ТОВ «Сатанов Аграр».
Згідно відомості на видачу орендної плати за пай за 2018 рік ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2018 рік в розмірі 6200 грн.
За даними відомості на видачу орендної плати за 2019 рік (в натуральній формі, зерно), відомості на видачу олії ОСОБА_1 видано продукції на загальну суму 7000 грн. в рахунок орендної плати за 2019 рік.
Згідно відомості на видачу орендної плати за пай за 2020 рік з позивачем проведено розрахунок в натуральній формі за 2020 рік на суму 7600 грн.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів на підтвердження невиконання відповідачем обов'язку щодо виплати орендної плати за 2017-2020 роки, не спростував надані відповідачем докази щодо виплати орендної плати за цей період, а отже, не доведено систематичне невиконання умов договору орендарем, тому підстави для розірвання договору відсутні.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо помилковості цих висновків суду та наявності підстав для розірвання договору оренди землі є необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» ( далі - Закон № 161-XIV) в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За ч. 1 ст. 15 Закону 161-XIV орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (ч.1 ст. 21 Закону 161-XIV).
Згідно ч. 1 ст. 32 Закону № 161-XIV на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Водночас пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено підставою припинення права користування земельною ділянкою систематичну несплату орендної плати.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Отже, за змістом зазначених норм права систематична (два та більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором є істотним порушенням умов договору і підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно констатував, що відповідач надав первинні бухгалтерські документи (відомості про видачу орендної плати «за пай»), згідно з якими з позивачем проведено розрахунок за договором оренди землі за 2018-2020 роки - ОСОБА_1 отримав орендну плату за 2018 рік в розмірі 6200 грн., за 2019 рік (в натуральній формі) на загальну суму 7000 грн., а також за 2020 рік (в натуральній формі) на суму 7600 грн.
Всупереч нормам ст.ст.12, 81 ЦПК України апелянт не представив достатні та допустимі докази на спростування належності йому підпису у графі « ОСОБА_1 » у вказаних відомостях.
При цьому, попри роз'яснення суду першої інстанції про право клопотати про призначення судової почеркознавчої експертизи, сторона позивача не заявляла відповідне клопотання з метою спростування належності підпису позивачу у відомостях про отримання орендної плати.
В свою чергу докази, представлені стороною позивача (повідомлення ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо відсутності даних по утриманих податках з доходів за оренду землі від податкового агента ТОВ «Сатанов Аграр») не є достатніми та допустимими на спростування відомостей про видачу орендної плати позивачу за 2018-2020 роки.
Відповідач ТОВ «Сатанов Аграр» дійсно не надав жодних доказів на підтвердження виплати орендної плати позивачу за 2017 рік, проте за недоведеності факту систематичної несплати (тобто, за декілька років) орендної плати згідно договору оренди землі від 12.05.2006 року, суд першої інстанції правильно констатував відсутність підстав для розірвання договору оренди землі.
Договором дійсно передбачено виплату орендної плати лише в натуральній формі (продукцією сільгоспвиробництва). Разом з тим, факт прийняття грошових коштів в рахунок сплати орендної плати за договором за 2018 рік в розмірі 6200 грн. цілком свідчить про те, що позивач погодився на отримання орендної плати у такий спосіб.
Посилання апелянта на відсутність доказів наявності у відповідача достатніх коштів на виплату орендної плати орендодавцям, зокрема, й позивачу, за спірні роки, не спростовує зміст відомостей щодо отримання орендної плати позивачем.
Вказані відомості про видачу орендної плати дійсно подані відповідачем з порушенням встановлених судом строків та без клопотання про їх поновлення, разом з тим, це порушення не є підставою для скасування рішення суду відповідно до ч.3 ст. 376 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 24 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 липня 2023 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк