Справа № 601/1391/23Головуючий у 1-й інстанції Коротич І.А.
Провадження № 33/817/388/23 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 130 КупАП
24 липня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю:
розглянувши справу про адміністративне правопорушенняза апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Сідорова В.М. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року,
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як визнав суд, 11.05.2023 о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_1 В м.Почаїв по вулиці Возз'єднання, Кременецького району Тернопільської області, керував транспортним засобом "KIA Sportage", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора 6820 у найближчому медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвокат Сідоров В.М. вважає постанову місцевого суду незаконною та необґрунтованою, яка не відображає фактичних обставин справи.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказує, що транспортний засіб "KIA Sportage", д.н.з. НОМЕР_1 , зупинено працівниками поліції без належних на те підстав, та не повідомлено про причину зупинки, всупереч положенням ст.35 ЗУ "Про національну Поліцію",
Звертає увагу суду, що працівники поліції під час складання протоколу щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння не залучалось двох свідків, та огляд водія на стан сп'яніння не проводився, а тому працівники поліції повинні були скласти протокол в присутності двох свідків, які б засвідчили не лише факт складання протоколу та зафіксувати відмову водія від проходження огляду на стан сп'яніння, а також, які б могли підтвердити чи спростувати наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння.
Захисник вважає, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у справі відсутні.
Просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В судове засідання адвокат Сідоров В.М. та особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися і не повідомили суд про наявність поважних причин їх неявки.
Відповідно до ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, не перешкоджає розгляду скарги, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За наведених обставин, вважаю за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за апеляційної скаргою адвоката Сідорова В.М., в інтересах ОСОБА_1 , без участі останніх.
Дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 037909 від 11 травня 2023 року, 11.05.2023 о 13 годині 55 хвилин ОСОБА_1 в м. Почаїв по вулиці Возз'єднання, Кременецького району Тернопільської області, керував транспортним засобом "KIA Sportage", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора 6820 у найближчому медичному закладі відмовився.
В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз'яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.
Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, що зафіксований нагрудною камерою працівника патрульної поліції та відеореєстратором, який знаходився в службовому автомобілі встановлено, що працівниками поліції було виявлено факт керування гр. ОСОБА_1 транспортним засобом з порушенням ПДР України, а саме водій здійснив зупинку на проїздній частині автодороги, що в подальшому унеможливлювало роз'їзд транспортних засобів.
Також в матеріалах справи міститься копія постанови серії ЕАС № 6974154 від 11.05.2023 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Враховуючи те, що вищенаведена постанова вступила в закону силу, вважати, що працівники поліції діяли без достатніх на це підстав, причин немає.
Тому доводи апелянта про порушення працівниками поліції вимог ст.35 Закону України "Про Національну поліцію" щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими.
Також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння безпосередньо на місці, від чого ОСОБА_1 відмовився і йому було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я, від чого ОСОБА_1 також відмовився.
Твердження захисника про те, що його підзахисний ОСОБА_1 не керував траспортним засобом спростовуються переглянутими відеозаписами із нагрудних камер поліцейських. Так, як вбачається із відеозаписів, в той момент, коли працівники патрульної поліції підійшли до автомобіля "KIA Sportage", д.н.з. НОМЕР_1 , на водійського сидіння транспортного засобу перебував саме ОСОБА_1 , інші особи в салоні автомобіля в цей момент були відсутні.
При цьому, ОСОБА_1 протягом всього часу будь-яких пояснень про те, що транспортним засобом керувала інша особа, поліцейським не повідомляв, не вбачається таких обставин і з матеріалів справи.
Тому, на даних відеозапису об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об'ємі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Таким чином, заперечення стороною захисту факту керування транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Що стосується доводів апелянта про недотримання вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року за № 1452/735, з мотивів необхідності залучення саме до процедури огляд на стан сп'яніння двох свідків, то вони є безпідставними.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з приписів вказаної правової норми, при проведенні поліцейським огляду на стан сп'яніння, за умови відеофіксації цього процесу, присутність свідків взагалі не є обов'язковою.
Тому, доводи апелянта про порушення працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП з мотивів відсутності свідків саме при проведенні огляду на стан сп'яніння не узгоджуються з вимогами закону.
Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.
Вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ'єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, а тому не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду, як про це стверджує апелянт.
Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Сідорова В.М. залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя