Справа № 608/1029/23Головуючий у 1-й інстанції Квятковська Л.Й.
Провадження № 22-ц/817/583/23 Доповідач - Бершадська Г.В.
Категорія -
21 липня 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючої - Бершадська Г.В.
суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,
з участю секретаря - Іванюта О.М.
з участю представника апелянта,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу № 608/1029/23 за апеляційною скаргою заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради на ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.04.2023 року, постановлену суддею Квятковською Л.Й. дата складення повного тексту 28.04.2023 року у справі за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради до Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПРИВАТНОГО АГРОПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДЗВІН» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки, -
Ухвалою Чортківського районного суду від 28.04.2023 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради до Головного Управління Держгеокадастру у Тернопільській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПАП «ДЗВІН» про визнання незаконним та скасування наказу, витребування земельної ділянки в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
В апеляційній скарзі заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції посилаючись на те, що судом при постановленні ухвали не враховано, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в результаті прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області оскаржуваного рішення у особи виникло право приватної власності, яке надалі отримала третя особа на підставі договору дарування, відтак, даний спір має приватно - правовий характер.
Відзиву на апеляційну скаргу сторонами не подано.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на необгрунтованість оскаржуваної ухвали.
ОСОБА_2 належним чином повідомлена про дату час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4600118710861, однак в судове засідання не з'явилася, тому колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без її участі.
Представник ПАП «ДЗВІН» надіслав заяву про розгляд справи без участі представника підприємства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
В позовній заяві позивач просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 09.08.2019 № 19-2752/14- 19-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у власність ОСОБА_1 та надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809 із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності (угіддя -пасовища) без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Косівської сільської ради Чортківського району, Тернопільської області (на даний час на території Білобожницької територіальної громади Чортківського району, Тернопільської області). Витребувати у ОСОБА_2 та ПАП «ДЗВІН» земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 6125584900:01:001:0809, розташовану на території Білобожницької територіальної громади Чортківського району, Тернопільської області (колишньої Косівської сільської ради Чортківського району, Тернопільської області) для ведення особистого селянського господарства на користь Білобожницької територіальної громади в особі Білобожницької сільської ради Чортківського району, Тернопільської області.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у даній справі суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник спір, в якому одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій, а саме в зв'язку з прийняттям наказу Головним Управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області, тому суд вважав, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України).
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За правилами пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся до Чортківського районного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачами права щодо володіння, користування та розпорядження нерухомим майном, а саме земельною ділянкою, яка, на думку позивача, передана у власність відповідачу ОСОБА_1 з порушенням норм чинного законодавства. Позивач зазначав, що із урахуванням наявних у справі доказів, земельна ділянка, яка неправомірно вибула із власності держави та перебуває у приватній власності третьої особи - ОСОБА_2 , підлягає поверненню.
Отже, звернення позивача до суду із цим позовом зумовлене необхідністю захисту майнових прав держави, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Згідно зі статтею 16 ЦК України, до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає в наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку є спір про право цивільне, а саме про визнання прав, свобод та інтересів, що виникають із земельних відносин.
Та обставина, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, не змінює правову природу спірних правовідносин та не робить цей спір публічно-правовим, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений, зокрема, у Постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 727/10968/17, провадження № 11-524апп18, від 03 квітня 2019 року у справі № 727/1002/17, провадження № 11-1492апп18, від 07 серпня 2019 року у справі 200/16168/17, провадження № 11-510апп19.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку що доводи апеляційної скарги є такими, що заслуговують на увагу, а ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з поверненням даної цивільної справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Крім того, у відповідності до приписів ст. 141 ЦПК України, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684 гривні слід компенсувати за рахунок держави в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 389, 390, 141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу заступника керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Білобожницької сільської ради задовольнити.
Ухвалу Чортківського районного суду Тернопільської області від 28.04.2023 року скасувати і постановити нове судове рішення, яким направити справу для вирішення питання про відкриття провадження.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684 гривні компенсувати за рахунок держави в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24.07.2023 року.
Головуюча
Судді