Справа № 214/4143/23
2-а/214/105/23
Іменем України
20 липня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Чернової Н.В.,
при секретарі судового засідання Гончар Г.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Інспектора управління патрульної поліції в Кіровоградській області ст. лейтенанта поліції Гончаренка Олександра Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
До Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 13 червня 2023 року від надійшла позовна заява до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Інспектора управління патрульної поліції в Кіровоградській області ст. лейтенанта поліції Гончаренка Олександра Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року адміністративна справа надійшла у провадження судді Чернової Н.В.
Пред'явлені вимоги мотивовано тим, що 02.06.2023 року інспектором управління патрульної поліції в Кіровоградській області старшим лейтенантом поліції Гончаренком Олександром Олександровичем відносно ОСОБА_1 була ухвалена постанова серії ВАС № 7098032 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Згідно вказаної постанови 02.06.2023 року, о 13.37 годині, позивач «керуючи 13 здійснив обгін на перехресті при цьому перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1 вузька суцільна лінія, чим порушив пункт 14.6.а ПДР Порушення правил обгону, заборон, обгін на перехресті», а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з чим на нього було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень. Вказану постанову він оскаржує у повному обсязі, обґрунтовує це наступним: вимоги пункту 14.6а Правил дорожнього руху України він не порушував. керуючи 02.06.2023 року автомобілем «FORD FOCUS» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), обгін на перехресті не здійснював, вузьку суцільну лінію не перетинав, обгін здійснив поза межами перехрестя, де перетнув переривисту лінію дорожньої розмітки. Вказані обставини можуть бути підтверджені відеозаписом руху керованого ним автомобіля за 02.06.2023 року, який має зберігатися в управлінні патрульної поліції в Кіровоградській області. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, a отже притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення є безпідставним. Просить суд скасувати постанову серії ЕАС № 7098032 від 02.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закрити провадження в адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з пред'явленими позовними вимогами, в порядку ст.47 КАС України, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку із законністю та обґрунтованістю винесеної ним постанови. Зазначив, що 02.06.2023 року о 13:37 год. під час несення служби інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Гончаруком Олександром Олександровичем напарником, зафіксовано адміністративного правопорушення, а саме: гр. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі М-30 Стрій - Умань - Дніпро Ізварине, 682 км., керував транспортним засобом FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_2 , здійснив обгін перехресті при цьому перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1 вузька суцільна, чим порушив п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне факт правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Водія було повідомлено про суть скоєного ним правопорушення та роз'яснено його права передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Під час розгляду справи та прийнятті рішення інспектором було взято до уваги, досліджено та розглянуто усі наявні докази по справі у встановленому законом порядку і спосіб відповідно до ст. 251, 252, 268 КУпАП. У відповідності до чинного законодавства, розглянувши справу у присутності позивача, відповідачем у порядку ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП було винесено постанову по справі про накладення адміністративного стягнення в межах санкції передбаченої ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме штраф. Постанова складена у відповідності до вимог вищезазначеної інструкції та відповідно до ст.283 КУпАП містить всі необхідні реквізити визначені КУпАП, а саме: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Стягнення застосоване без порушення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП, за якою позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, постанова винесена відповідачем як уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства.
Окрім того, відповідач вказує, що оскільки ухвала суду про відкриття провадження надійшла лише 13.07.2023 року до відповідача, то відеозапис був видалений із серверу для зберігання відеозаписів МВС України за терміном зберігання, тому не може бути наданий суду для розгляду справи.
Позивач правом на участь в судовому засіданні не скористався, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності відповідача.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу без сторін на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, враховуючи позицію учасників справи, суд прийшов до таких висновків.
Так, судом встановлено, що 02.06.2023 року о 13:37 год. інспектором взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Гончаруком Олександром Олександровичем зафіксовано адміністративного правопорушення, а саме: гр. ОСОБА_1 на автомобільній дорозі М-30 Стрій - Умань - Дніпро Ізварине, 682 км., керував транспортним засобом FORD FOCUS номерний знак НОМЕР_2 , здійснив обгін перехресті при цьому перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1 вузька суцільна, чим порушив п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне факт правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.(а.с. 4). Постановою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 213, ст. ст. 222, 258 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі передбачених ч.4 ст.126 КУпАП, в порядку скороченого провадження, тобто без складання протоколу про адміністративне правопорушення з винесенням постанови по справі про адміністративне правопорушення за результатами її розгляду на місці вчинення правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
З оскаржуваної постанови видно, що ОСОБА_1 ставиться в провину те, що здійснив обгін перехресті при цьому перетнув горизонтальну дорожню розмітку 1.1 вузька суцільна, чим порушив п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне факт правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Так, пунктом 14.6 ПДР України передбачено, що Обгін заборонено: а) на перехресті.
Частиною 2 у статті 122 КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Разом з цим, відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.
Згідно з ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, з урахуванням положень ст.252 КУпАП, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 02.06.2023 року притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч.2 ст.122 КУпАП за порушення правил обгону, заборона обгону на перехресті.
Крім того, а постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАС №7098032 від 02.06.2023 року графа п.7. «До постанови додаються: відеофіксація з нагрудних камер 472141, 473694».
Крім того, згідно пункту 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 р. № 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому зазначаються, зокрема: у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складання).
Згідно пункту 15 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 р. №1376, при складанні протокол про адміністративне правопорушення, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення), тобто відповідні матеріали додані не були.
Окремо, суд звертає увагу, що нормами ч.2 ст.258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Разом з цим, згідно ч.5 ст.258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказує, що він не порушував. керуючи 02.06.2023 року автомобілем «FORD FOCUS» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), обгін на перехресті не здійснював, вузьку суцільну лінію не перетинав, обгін здійснив поза межами перехрестя, де перетнув переривисту лінію дорожньої розмітки. Вказані обставини можуть бути підтверджені відеозаписом руху керованого ним автомобіля.
Зважаючи на те, що відповідачем, не надано до суду будь-яких доказів вини позивача, окрім складеної постанови, суд приходить до висновку, що жодним доказом наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП в діях ОСОБА_1 встановлена не була.
Отже, інспектором патрульної поліції при виявлені правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ст.258 КУпАП, оскільки після виявлення факту вчинення правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.
За змістом ч.5 ст.258 КУпАП, інспектор патрульної поліції був зобов'язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , з урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення правопорушень та для збереження доказу правопорушень, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до ст.251 КУпАП є доказом вчинення правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються (рапорт, пояснення, цифровий носій відеозапису, тощо), однак такі докази зібрані не були.
Відповідно до ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно з ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Положеннями ч.1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, відповідач в судове засідання не з'явився, надані докази заперечення на позовну заяву суд не може взяти до уваги, оскільки фото- знімки, надані суду не дають можливість встановити викладені в оскаржуваній постанові обставини, фото-знімки надані такої якості, з яких встановити будь-які обставини взагалі неможливо, отже відповідач правомірність оскаржуваної постанови не довів.
У справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП Конституційний Суд України в своєму рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015 зазначив, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи). За загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.
Суд зазначав у наведеному Рішенні, що КУпАП визначає систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності (п.2.2 Рішення).
Також Суд у наведеному Рішенні аналізує можливість притягнення особи до відповідальності у так званому скороченому провадженні. При цьому Суд вказує, що скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Тобто, позиція Суду полягає у тому, що навіть у випадку, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, стадія фіксації адміністративного правопорушення та формування матеріалів справи є обов'язковою і має передувати такому розгляду справи.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Посилання на докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень в оскаржуваній постанові, окрім роздрукованою оскаржуваної постанови та нечитабельних фото-знімків - відсутні.
З огляду на те, що посадова особа самостійно визначила, які докази є достатніми, такі дії є порушенням ч.1 ст.252 КУпАП щодо оцінки доказів.
Враховуючи наведене, суд вважає висновки інспектора поліції про порушення позивачем ПДР припущеннями та такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини, з якими закон пов'язує настання цих подій, відповідачем не доведені.
На підставі викладеного в судовому засіданні встановлено, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.
Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Враховуючи вищевказані вимоги та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції) неодноразово наголошував, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів: п.45 Рішення ЄСПЛ у справі «Бочаров проти України» від 17.06.2011р.; п.75 Рішення ЄСПЛ у справі «Огороднік проти України» від 05.05.2015р.; п.52 Рішення ЄСПЛ у справі «Єрохін проти України» від 15.02.2013р.
Згідно з п.2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015 року у справі № 1-11/2015, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України (ч.2 ст.6 Основного Закону України).
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Наведене свідчить, що під час винесення постанови інспектор поліції порушив норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її не було мотивовано та не дотримано встановленого законом порядку її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні встановлено, що позиція позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушень, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП, нічим не спростовується, відповідачем при винесенні рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з'ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до п.3 ч.3ст.286 КАС України при обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій, дотримання порядку їх вчинення та законність прийнятого рішення, а права й інтереси позивача порушено, та враховуючи, що при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач діяв з порушенням вимог КУпАП та Закону України «Про Національну поліцію», а винесена ним постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією від 27 червня 2023 року (а.с.11).
Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ "Про Національну поліцію").
Відповідно до ч. 1 ст. 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.1 ст.121 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2020 року по справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 року по справі №724/716/16-а та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок про те, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Враховуючи те, що інспектор взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції Кіровоградській області ст. лейтенант поліції Гончарук О.О. є посадовою особою Управління патрульної поліції у Кіровоградській області, яке є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції, то зазначені судові витрати підлягають стягненню з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань.
Крім того, відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5, 9, п.10 ч.6 ст.12, ст.ст.72-79, 162, п.2 ч.1, ч.3 ст.241, ст.ст.242, 244-246, 250, 255, 257, 268, 269, 271, 286, 293, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Кіровоградській області, Інспектора управління патрульної поліції в Кіровоградській області ст. лейтенанта поліції Гончаренка Олександра Олександровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову серії ЕАС № 7098032 від 02.06.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Адміністративне провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за постановою ЕАС № 7098032 від 02.06.2023 року - закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його ухвалення через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку, передбаченому ст.286 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Чернова