21 липня 2023 року № ЗПП/320/79/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши заяву Приватного підприємства "Інтерторг-2009" про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви,
19.07.2023 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Інтерторг-2009" із заявою про забезпечення позову, поданою до подання позовної заяви, у якій заявник просить суд вжити такі заходи забезпечення позову:
- зупинити дію рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного нагляду за уповноваженими органами містобудування та архітектури Департаменту державного архітектурно-будівельного нагляду ДІАМ Попело Марії Юріївни №б/н від 05.07.2023 про зупинення дії (скасування, зупинення дії) містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі (літера А) під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою вул.Філатова Академіка, 5 у печерському районі м.Києва (кадастровий номер 8000000000:79:061:0117), затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради 9Київської міської державної адміністрації) від 05.05.2021 №494, за реєстраційним номером Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва MU01:2384-6866-0101-2738.
20.07.2023 на адресу суду від Приватного підприємства "Інтерторг-2009" надійшла заява про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків подання позивачем заяви про залишення заяви про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви, без розгляду, внаслідок чого така законодавча прогалина має бути усунена шляхом застосування аналогії закону.
Так, згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №2-591/11 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 105110382) зазначила, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення. Наприклад, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27) застосування аналогії дозволило замінити одного відповідача двома, що і забезпечило справедливість постанови.
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач до відкриття провадження в адміністративній справі подав заяву про її відкликання.
Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати аналогію закону та повернути Приватному підприємству "Інтерторг-2009" заяву про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст.150, 152, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Приватного підприємства "Інтерторг-2009" про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, повернути з усіма доданими до неї документами.
2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Дудін С.О.