Справа № 215/2520/23
3/215/1288/23
21 липня 2023 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Коноваленко М.І., за участю прокурора - Яроцької Т.М., участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області департаменту стратегічних розслідувань національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Кам'яне Поле, Криворізького району Дніпропетровської області, громадянки України, працюючої завідуючою допоміжного господарства КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР, яка раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, зареєстрованої АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7, КУпАП,-
04 травня 2023 року у провадження Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли вказані матеріали.
З протоколів про адміністративне правопорушення №№ 607, 626, 615, 608, 635, 634, 605, 624, 614, 611, 604, 629, 628, 612, 613, 616, 606, 631, 619, 620, 630, 625, 610, 609, 623, 636, 639, 627, 633, 638, 637, 622, 621, 617, 618, 632 від 27.04.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172 - 7 КУпАП, згідно яких займаючи посаду завідуючої допоміжного господарства КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР та будучи згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб'єктом на яку поширюється дія цього Закону, в порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції» перед внесенням відомостей до зведеного клопотання (подання) на преміювання працівників КЗ «КПНІ» ДОР, яким визначала собі премію від затвердженого кошторисом фонду заробітної плати, в різний період часу встановлений протоколами про адміністративні правопорушення, в установленому законом порядку не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів директора КЗ «КПНІ» ДОР, крім цього приймала рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме внесла пропозицію щодо визначення премії собі особисто від затвердженого кошторисом фонду заробітної плати, підписавши зведене клопотання (подання) на преміювання працівників КЗ «КПНІ» ДОР.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про об'єднання справ в одне провадження, підтримала протоколи про адміністративні правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-2 КУпАП, просила накласти на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягала на об'єднанні матеріалів в одне провадження, у чому її вина їй не зрозуміло, пояснила, що відповідно до посадової інструкції вона щомісячно складає список для затвердження рекомендуємого відсотку премій працівників для затвердження директором, який одразу після погодження з профспілковим комітетом, виноситься на розгляд комісії де після обговорення, та голосування підписується усіма членами комісії. Відсоток премії собі не визначала, і в даний список себе не вносила, оскільки це питання вирішувалося безпосередньо під час засідання комісії.
Суддя, вислухавши думку прокурора, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали, додані до протоколу, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27.04.2023 старшим оперуповноваженим 6 - го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України майором поліції Дениско В.С. було складено щодо ОСОБА_1 загальною кількістю тридцять шість протоколів про вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Адміністративним правопорушенням, що його передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. За ч. 2 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Пункт 2 примітки до цієї статті визначає, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Отже, для висновку про наявність у особи реального конфлікту інтересів та про прийняття нею рішення в умовах реального конфлікту інтересів необхідно встановити: 1) наявність в особи приватного інтересу; 2) наявність суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями; 3) наявність впливу цієї суперечності на об'єктивність або неупередженість рішення; 4) наявність повноважень на прийняття рішення.
При цьому, має бути визначено, в чому саме полягає приватний інтерес особи, в чому саме проявляється суперечність між цим приватним інтересом та службовими чи представницькими повноваженнями цієї особи та її вплив на прийняття рішення. Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
В силу підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, особи, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, для цілей вказаного Закону, прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
- приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
- реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному
конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, обов'язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на прийняття рішення чи вчинення дій при виконанні особою службових повноважень.
Для наявності об'єктивної сторони правопорушення, за яке передбачається відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, необхідним є доведення самого факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів (в даному випадку визначення собі відсотку премії та підписання зведеного клопотання (подання) на преміювання працівників КЗ «КПНІ» ДОР.
Так, наказом №101 - к від 29.03.202019 ОСОБА_2 переведено на посаду завідуючої підсобного господарства КЗ «КПНІ» ДОР.
Статутом КЗ «Криворізький психоневрологічний інтернат» ДОР від 28.07.2022 №205-12/VI визначено, що він є стаціонарним закладом для соціального закладу і створюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексних реабілітаційних заходів і яким згідно висновкам лікарської комісії за участі лікаря-психіатра не протипоказане перебування в закладі. З п.п. 3.1., 3.2 статуту вбачається, що заклад набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації, та має печатку і штамп зі своїм найменуванням, самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, виступає від свого імені у відносинах з державними органами, іншими підприємствами, організаціями та установами, здійснює види діяльності, передбачені статутом та не заборонені чинним законодавством України.
Згідно посадової інструкції завідувача допоміжного господарства, з якою ОСОБА_1 27.10.2020 ознайомлено під підпис з посадовими правами та обов'язками завідувача допоміжного господарства, відповідно до яких вона забезпечує допоміжного господарства необхідним устаткуванням, керує роботою підлеглого персоналу закладу, вірно відображає в Табелі обліку робочий час персоналу допоміжного господарства, готує клопотання (подання) для затвердження рекомендуємого відсотку премії, надбавки за складність та напруженість працівників для затвердження директором на преміювання працівників щомісячно.
Положеннями про преміювання працівників КЗ «КПНІ» ДОР від 08.01.2020, преміювання працівників закладу здійснюється відповідно до особистого внеску в загальні результати роботи закладу за підсумками роботи за місяць у межах фонду заробітної плати, затвердженого кошторисом доходів і видатків на поточний рік, у відсотках до посадового окладу.
Директор закладу має право позбавляти працівників премії повністю або частково.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи завідувачем допоміжного господарства КЗ «КПНІ» ДОР є посадовою особою юридичної особи публічного права і відповідно до положень пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
З досліджених матеріалів доданих до протоколів про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме, протоколів засідань профспілкового комітету, зведених клопотань на преміювання працівників КЗ «КПНІ» ДОР, не вбачається, що ОСОБА_1 внесла до відомостей, в яких визначила собі відсоток премії до зведеного клопотання, та не повідомила про наявність у неї реального конфлікту інтересів за відсутності доказів вчинення ОСОБА_1 ціх дій, що також підтверджується як поясненнями наданими нею в судовому засіданні, так і письмовими поясненнями, за якими нею складалися клопотання на преміювання працівників її підрозділу, що відповідає за змістом наявних у ОСОБА_1 повноважень.
Також підписання Колпак Н.С. зведеного подання до директору закладу, в якому комісія порушує клопотання щодо виплати щомісячних премій працівникам закладу по суті є підписання листа, що містить результати засідання постійно діючої комісії. Тобто зазначене клопотання не є рішенням як таким в розумінні законодавця, не є дією особисто ОСОБА_1 яку вона «особисто не вчинила», оскільки це є робота колегіального органу - комісії. Та не є дією яка передбачена законодавчо та нормативно. Тобто це є технічним документом як результат роботи комісії.
Отже, твердження викладені у протоколах, є необґрунтованими припущеннями і не свідчать про присутність усіх необхідних складових для висновку про наявність реального конфлікту інтересу в діях ОСОБА_1 .
Таким чином, оскільки не доведено переконливими доказами порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» суд дійшов висновку про відсутність у її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.38, ч.2 ст.172-6, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя
Адміністративні справи № 215/2591/23, № 215/2569/23, №215/2575/23, №215/2577/23, №215/2604/23, № 215/2606/23, № 215/2585/23, №215/2584/23, №215/2558/23, №215/2556/23, № 215/2532/23, № 215/2529/23, № 215/2527/23, № 215/2525/23, № 215/2523/23, № 215/2520/23, № 215/2521/23 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КпАП України та адміністративні справи № 215/2588/23, №215/2589/23, №215/2567/23, №215/2572/23, №215/2579/23, №215/2602/23, №215/2603/23, №215/2605/23, №215/2607/23, №215/2608/23, №215/2587/23, №215/2581/23, №215/2563/23, №215/2561/23, № 215/2552/23, № 215/2550/23, № 215/2533/23, № 215/2524/23, № 215/2522/23 відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КпАП України об'єднати в одне провадження під єдиним номером № 215/2520/23.
Провадження у адміністративній справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, її захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя