Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 948/1541/23
Номер провадження 1-в/948/97/23
20.07.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВК (№9) ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка заяву засудженого:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Криничне Білогірського району АРК, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
про умовно-дострокове звільнення
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 20.07.2023р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали
Суть справи
у липні 2023 року засуджений звернувся до суду заявою про умовно-дострокове звільнення згідно ст.81 КК України.
Позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні засуджений свою заяву підтримав та зазначив, що довів своє виправлення, оскільки працював, процесуальні витрати не відшкодував, так як не має коштів.
Прокурор з заявою засудженого не погодився, вважає, що у її задоволенні необхідно відмовити, оскільки засуджений своєю поведінкою не довів позитивних змін, зокрема і після ухвалення рішення апеляційним судом, вчинив злочин в стані алкогольного сп'яніння, не працевлаштований, за виконавчим провадженням відшкодування не здійснював.
Представник ВК-9 з заявою засудженого погодився охарактеризував останнього з позитивного боку.
Докази, на підтвердження доводів подання
Судом установлено, що у даній справі ОСОБА_5 засуджений вироком Христинівського районного суду Черкаської області від 10.08.2020р. за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення вол, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки. Початок строку покарання 05 лютого 2021 року, кінцевий строк 05 лютого 2024 року, прибув до Машівської ВК (№9) 14.07.2021р. За змістом вироку засуджений вчинив злочин 09.10.2018р. в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок його дій загинула малолітня дитина, вину у вчиненні злочинів визнав, щиро розкаявся, цивільний позов не заявлено, стягнуті на користь держави процесуальні витрати (а.о.с.4-5 ч.1).
За період відбування покарання в місцях позбавлення волі засуджений мав одне стягнення 29.03.2021 р. у вигляді догани за порушення розпорядку дня, яке погашене 29.09.2021р., водночас тричі був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 02.05.2023р. (а.с.12).
Згідно характеристики засуджений на даний час не працевлаштований у зв'язку з відсутністю робочих місць, виконує роботи по благоустрою, приймає участь у виховних заходах, вину у скоєному злочині визнає, покарання вважає справедливим, на профілактичному обліку не перебуває, виконавчі листи не надходили (а.с.10-11).
За довідкою бухгалтерії, засуджений прибув до установи 05.05.2021 р. не працевлаштований, виконавчі листи не надходили (а.с.13, 14).
Згідно ухвали Машівського районного суду від 09.12.2022р., залишеної без змін ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.05.2023 р. засудженому було відмовлено у застосуванні умовно-дострокового звільнення (а.о.с.26-29 ч.1).
У своїй заяві від 15.06.2022р. засуджений відмовився від запропонованої роботи у зв'язку з хворобою гепатиту «С» (а.о.с.66).
Мотиви суду
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, з огляду на те, що на час вчинення засудженим злочину, редакція п.1 ч.3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані алкогольного сп'яніння, а відтак з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п.1 ч.1 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції до діяла до 17.03.2021р.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Тобто доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом покарання та він може повернутися до суспільства і це буде безпечним, як для нього так і для інших.
Як видно з матеріалів справи засуджений під час відбування покарання виконував роботи по благоустрою, у зв'язку з чим тричі був заохочений, водночас 15.06.2022р. засуджений відмовився від запропонованої роботи з посиланням на хворобу (а.о.с.66), але докази того, що йому протипоказана робота не надав. Крім цього, умовою умовно-дострокового звільнення є не тільки сумлінне ставлення до праці, але й сумлінна поведінка, чого встановлено не було, оскільки засуджений за час перебування в СІЗО отримав догану за порушення розпорядку дня, при цьому висловлювався на адресу адміністрації нецензурними словами, на зауваження не реагував.
Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що оскільки засуджений відбув більше строку покарання за вчинення необережного тяжкого злочину, за час відбування покарання мала місце відмова від роботи, що в цілому не свідчить про сумлінне ставлення до праці, водночас притягувався до дисциплінарної відповідальності, що не свідчить також і про його сумлінну поведінку, яка повинна мати місце протягом всього строку покарання, а відтак суд дійшов висновку, що його заява є необґрунтованою і у її задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 10 год. 00 хв. 21 липня 2023 року
Суддя ОСОБА_1