233 Справа № 233/1484/23
21 липня 2023 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000990 від 03 квітня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Товтри Заставнівського району Чернівецької області, є громадянином України, має середню спеціальну освіту, холостий, проходить військову службу за призовом на час мобілізації на посаді старшого стрільця ІНФОРМАЦІЯ_4 військової частини НОМЕР_1 , військове звання - солдат, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, ВСТАНОВИВ:
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023050010000990 від 03 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
У підготовчому судовому засіданні учасники судового провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду, враховуючи, що угоди відповідно до ст.ст. 468-469 КПК України не укладалось, підстав для закриття провадження, для повернення обвинувального акту прокурору або для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
Прокурором заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження у закритому судовому засіданні, оскільки під час судового розгляду можуть бути розголошені анкетні дані військовослужбовців ЗСУ та місця дислокації підрозділів ЗСУ, що є інформацією з обмеженим доступом, розголошення якої може зашкодити обороноздатності України, яке підлягає задоволенню з огляду на достатню обґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , є тяжким злочином, нижня межа санкції якого становить 5 років позбавлення волі, тому, враховуючи відсутність обставин, зазначених у ч. 4 ст. 314-1 КПК України, необхідно доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.
Враховуючи викладене в сукупності, суд вважає за можливе призначити матеріали даного кримінального провадження до судового розгляду.
Крім того, прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 60 днів, зважаючи на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
Відповідно до ухвали Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 травня 2023 року стосовно ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти строком до 21 липня 2023 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_6 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу, зібраному у справі, вважає за доцільне продовжити відносно нього строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, беручі до уваги наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_5 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
Оскільки обвинувачений є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
В той же час суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, не доведені, оскільки, по-перше, не надано будь-яких доказів на підтвердження наміру обвинуваченого впливати на свідків у кримінальному провадженні; по-друге, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином за своїм обґрунтуванням фактично дублює інші ризики; по-третє, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, відповідно до обґрунтування прокурора, є похідним від ризику переховування і пов'язаний виключно зі статусом обвинуваченого (військовослужбовець), який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, тобто не є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_5 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Більше того, відповідно до вимог ч. 8 ст. 176 КПК України Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті., тобто тримання під вартою.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи особливу суспільну небезпеку протиправного діяння обвинуваченого, суд вважає недоцільним визначення розміру застави.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
Вважаю, що з огляду на дію на території України режиму воєнного стану, з метою забезпечення безпеки учасників судового розгляду та оперативності кримінального судочинства, задля забезпечення можливості участі обвинуваченого, захисника та прокурора в судовому засіданні, є підстави для постановлення ухвали про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 314-316, 336, 372, 395 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №62023050010000990 від 03 квітня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України на 31 липня 2023 року о 14-00.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника та обвинуваченого.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 та із застосуванням власних технічних засобів прокурора та захисника через доступ до підсистеми відеоконференцзв'язку в електронному кабінеті електронного суду.
Доручити відповідальному працівнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 забезпечити проведення відеоконференції в приміщенні установи та участь в ній обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обов'язок забезпечення проведення відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів покласти на прокурора та захисника.
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Товтри Заставнівського району Чернівецької області, запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , до 18 вересня2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Доручити відділу №9 філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Товтри Заставнівського району Чернівецької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , яку надати в строк до 31 липня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу учасниками процесу шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1