Справа № 638/11007/18
Провадження № 1-кп/638/238/23
Іменем України
20 липня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, н/л ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України,-
встановив:
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова на стадії підготовчого судового засідання знаходяться матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, н/л ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження на стадії судового розгляду ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При вирішенні питання щодо продовження на стадії судового розгляду запобіжного заходу, обвинувачений проти задоволення клопотання сторони обвинувачення фактично заперечував.
Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відносно ОСОБА_6 обрано на стадії досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 лютого 2022 року, який ухвалами суду на стадії судового розгляду продовжувався.
Ухвалою суду від 08 червня 2023 року строк тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до 06 серпня 2023 року.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу підозрюваному, слідчим суддею враховується, що ризики, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України встановлені під час застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному правопорушенні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
В розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, у вчиненні злочинів, дані про особу останнього, підтверджує доводи сторони обвинувачення про наявність зазначених ризиків.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Суд вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на час розгляду клопотання продовжують існувати.
Під час розгляду питання щодо продовження на стадії судового розгляду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом вивчалась можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків. Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше засуджений за скоєння аналогічних кримінальних правопорушень, підозрюється у скоєнні зазначених кримінальних правопорушень у період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, є підстави вважати, що знаходячись на свободі він може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, здійснювати вплив на потерпілих, свідків, допит яких планується судом, вчинити інше кримінальне правопорушення, приймаючи до уваги невідворотність можливого покарання, яке йому загрожує за скоєння тяжких кримінальних правопорушень, а тому, суд продовжує вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим та продовжує на стадії судового розгляду останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з продовженням дії застави у розмірі 45400,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.314-316,331, 369 КПК України, суд, -
Продовжити на стадії судового розгляду відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в рамках кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, н/л ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під ватрою строком на 60 діб у Харківському слідчому ізоляторі (СІЗО) № 27 - до 16-30 год. 17 вересня 2023 року включно з продовженням дії застави у розмірі 45400,00 грн.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому.
Ухвала може буди оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1