Головуючий у суді першої інстанції Колдіна О.О.
Єдиний унікальний номер справи № 752/19134/18
Апеляційне провадження № 88-ц/824/8651/2023
11 липня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.
секретар - Олешко Л.Ю.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Голосіївського районного районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Половця Андрія Михайловича, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Заслухав доповідь судді апеляційного суду, дослідив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, -
ОСОБА_1 30 червня 2021 року звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із заявою про перегляд, за нововиявленими обставинами ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державно виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Половця Андрія Михайловича, заінтересована особа ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що 31 березня 2021 року Голосіївським районним судом м. Києва була постановлена ухвала про відмову в ухваленні додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі за скаргою на дії старшого державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Половця А.М.
Підставою відмови в ухваленні додаткового рішення стала ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року, відповідно до якої було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Однак, як зазначає заявник, постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року була скасована, що є підставою для перегляду ухвали від 31 березня 2021 року за нововиявленими обставинами.
У прохальній частині заяви просив -
- на підставі п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01 березня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про перегляд ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу скасувати, ухвалити нове рішення на його користь.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Сторони відповідно до вимог закону були повідомлені про день та час розгляду на 11 липня 2023 року. Сторони в судове засідання не з'явилися.
Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, а відтак відсутні підстави вважати поважними причини неявки сторін до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року з метою забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості накладено арешт на 17/200 частку житлового будинку, загальною площею 187,9 кв.м, житловою площею 112,6 кв.м, земельної ділянки 1000 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 11800644, до розгляду справи по суті.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 27 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено, вирішено стягнути з ОСОБА_2 суму боргу за договором позики в розмірі 21200 доларів США, судовий збір в розмірі 6332,40 грн.
Старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Половець А.М. 29 квітня 2020 року прийнято повідомлення про повернення виконавчого документа, а саме ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року, без прийняття до виконання з посиланням на пункти 6 та 10 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Зазначені дії щодо повернення виконавчого документа були оскаржені ОСОБА_1 до Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , відмовлено.
ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу, сплачених за результатами розгляду скарги. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року ОСОБА_1 відмовлено у стягненні судових витрат.
Відмовляючи у постановленні додаткового рішення та стягнення витрат на правничу допомогу суд першої інстанції посилався на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року , якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року скасовано ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 січня 2021 року та постановлено нове судове рішення, яким визнано протиправними дії старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Половця А.М. щодо повернення 29 квітня 2020 року виконавчого документа - ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у справі №752/19134/18, зобов'язано старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Половця А.М. вчинити дії в межах, на підставі та в порядку, визначених Законом України "Про виконавче провадження" щодо виконання ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року у справі №752/19134/18 та стягнуто з Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за результатами розгляду скарги судом апеляційної інстанції не вирішувалось .
Підставою для перегляду ухвали за нововиявленими обставинами Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року заявник ОСОБА_1 зазначає скасування судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно із ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику і суду.
Обов'язковою умовою при якій обставини, на які зазначає заявник при зверненні до суду про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, можуть бути визнані нововиявленими є те, що ці обставини повинні були існувати на час розгляду справи, але не були відомі заявнику і суду, вони істотно впливають на суть рішення у даній справі, а також вони повинні відноситись до предмета доказування у даному спорі.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 14 лютого 2018 року справа № 147/325/13-ц.
Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати, суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.
Додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 270 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також не вирішення окремих процесуальних питань, зокрема, розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти.
Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.( Верховний суд справа № 910/20089/17)
У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 4 "Про судове рішення у цивільній справі" судам роз'яснено, що у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.
Тобто, додаткове рішення суду, ухвалене у порядку статті 270 ЦПК України є невід'ємною частиною основного рішення у справі по суті спору, та не може існувати окремо від нього.( постанова Верховного Суду від 14 липня 2021року справа №761/15741/17 )
У зв'язку із скасуванням Київським апеляційним судом м. Києва ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 18 січня 2021 року , втратила чинність ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 31 березня 2021 року , якою було відмовлено у стягненні витрат на правничу допомогу.
Ухвалення додаткового рішення віднесено до компетенції суду, що ухвалив основне рішення, в даному випадку рішення по суті скарги було ухвалено Київським апеляційним судом.
Висновок суду першої інстанції, що відсутні правові підстави для ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат у справі, рішення у якій було ухвалено Київським апеляційним судом, є цілком обґрунтованим.
З огляду на встановлені обставини , правильним є висновок що обставина ,на яку посилається заявник ОСОБА_1 не є нововиявленою в розумінні ст. 423 ЦПК України ,а тому відсутні підстави для перегляду ухвали ,яка втратила чинність .
Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає ,що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 01березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної і резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 18 липня 2023 року.
Головуючий:
Судді: