Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/9431/2023
м. Київ Справа № 761/25192/22
29 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Осадченко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луценка Юрія Володимирович на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року, постановлену під головуванням судді Аббасової Н.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання дій протиправними,-
У листопаді 2022року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними.
В якому просила суд визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду, визнати протиправними дії Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо тлумачення Закону відмінності аукціону від біржових торгів в листі № 353 від 21 серпня 2019 року та визнати нечинною відповідь Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України в листі № 353 від 21 серпня 2019 року.
20 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Луценко Юрій Володимирович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про зміну предмету позову в якій просив визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду, визнати дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень посадової особи- першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України з використанням печатки Інституту та використання підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21 серпня 2019 року, визнати відповідь в листі № 353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого Слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києвці від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_2 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, щодо відмінності аукціону від біржових торгів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року відмовлено у прийнятті до розгляду та повернуто заяву позивача ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 30 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Луценко Юрій Володимирович засобами поштового зв'язку подав апеляційну скаргу до Шевченківського районного суду м. Києва та апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в яких просив ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційні скарги обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2022 року вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
20 березня 2023 року представник позивача подав до суду заяву про зміну предмета позову в якій просив визнати дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень посадової особи - першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформлені особистої думки фізичної особи - науковця на гербовому бланку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України з використанням печатки Інституту та використанням підпису першого заступника директора Інституту в листі №353 від 21 серпня 2019 року; визнати відповідь в листі №353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого Слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києві від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_2 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, щодо відмінності аукціону від біржових торгів.
Вказує на те, що суд першої інстанції, відмовляючи у прийнятті до розгляду та повертаючи заяву позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у даній цивільній справі, не звернув увагу на те, що позивач в підготовчому провадженні має право додатково вказати на обставини, що є підставами його позовних вимог.
На думку апелянта, висновки суду першої інстанції про те, що представник позивача фактично змінив предмет і підстави позову є передчасними та не відповідають нормам процесуального права, які регламентують право позивача на уточнення своїх позовних вимог у підготовчому засіданні.
20.06.2023 року представником третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 адвокат Коротюк Михайло Геннадійович поштою направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 11 квітня 2023 року - без змін.
Посилався на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, ухвалена відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини. в межах наданих суду повноважень.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Луценко Юрій Володимирович повністю підтримав доводи апеляційних скарг та просив їх задовольнити.
Представник відповідача Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлені, Голова комісії з реорганізації Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України Вікторія Алєксєйчук звернулась до суду з клопотанням в якому просила рішення за результатами розгляду апеляційної скарги постановити на розсуд суду, розгляд справи проводити за відсутності представника інституту, третя особа причину своєї неявки не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника позивачки, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті до розгляду та повертаючи заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луценка Юрія Володимировича про зміну предмету позову, суд першої інстанції посилався на те, що у даній заяві викладено вимогу, яка за своєю суттю змінює в цілому підстави та предмет первісного позову, оскільки заявлена нова додаткова позовна вимога з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, залучення ще одного відповідача.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/нимспособу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що 16 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними.
В якому просила суд визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду, визнати протиправними дії Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України щодо тлумачення Закону відмінності аукціону від біржових торгів в листі № 353 від 21 серпня 2019 року та визнати нечинною відповідь Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України в листі № 353 від 21 серпня 2019 року.
В січні 2023 року представник Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про залучення до участі у справі у якості третьої особи ОСОБА_2 .
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 січня 2023 року було залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_2
20 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Луценко Юрій Володимирович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про зміну предмету позову, в якій просив визнати причини пропуску позовної давності поважними та поновити строк на подачу позовної заяви до суду, визнати дії ОСОБА_2 перевищенням повноважень посадової особи- першого заступника директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України при оформленні особистої думки фізичної особи- науковця на гербовому бланку Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України з використанням печатки Інституту та використання підпису першого заступника директора Інституту в листі № 353 від 21 серпня 2019 року, визнати відповідь в листі № 353 від 21 серпня 2019 року Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України на запит старшого слідчого Слідчого відділу Голосіївського управління поліції ГУ НП у місті Києвці від 19 серпня 2019 року особистою думкою ОСОБА_2 , а не офіційним тлумаченням в галузі права Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, щодо відмінності аукціону від біржових торгів.
Аналізуючи зазначене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з поданої представником позивача заяви вбачається, що позивач фактично подав нову редакцію позовної заяви.
Доводи апеляційних скарг про те, що суд першої інстанції не зверну увагу на те, що позивач в підготовчому провадженні має право додатково вказати на обставини, що є підставами його позовних вимог, колегія суддів відхиляє, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, у поданій заяві позивач фактично змінив не лише підстави, а й предмет позову, що одночасно не допускається та є підставою для відмови у прийнятті такої заяви до розгляду.
За своїм змістом усі доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційних скарг не надано.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційних скарг представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луценко Юрій Володимирович.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Луценко Юрій Володимирович залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: