Ухвала від 29.06.2023 по справі 757/383/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 757/383/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2851/2023 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року залишено без задоволення скаргу ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на повідомлення про підозру від 27.10.2022 року у кримінальному провадженні №12021100040001201.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру від 27 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні №12021100040001201 від 16.04.2021 р. стосовно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365-2 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, незаконною, такою, що ґрунтується на недопустимих доказах, які за своєю природою походять більше на внутрішнє переконання суду та прийнята з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Апелянт вказує на те, що слідчий суддяне дослідив в повному обсязі доказів у справі та не оцінив їх з точки зору належності, допустимості й достовірності, чим порушив вимоги ст. 94 КПК. Крім того, всупереч приписам ст. 370 цього Кодексу слідчий суддя належно не вмотивував своє рішення, не зазначив мотиви відхилення аргументів захисника, а обмежився лише формальними фразами у вигляді відсутності обґрунтованості достатніх підстав для задоволення скарги.

Також апелянт зазначає, що 02.11.2022 слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/29949/22 за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_7 постановлено ухвалу відповідно до якої у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 відмовлено у зв'язку з відсутністю обґрунтованої підозри та повідомлення про підозру поза межами строку досудового розслідування.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2022 по справі №757/29949/22-к залишила без задоволення, а вказану ухвалу без змін, що свідчить про обґрунтованість та законність винесеного рішення та відсутність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_7 .

Апелянт звертає увагу на те, що зі змісту повідомленої підозри не доведено та не підтверджено отримання ОСОБА_7 жодної вигоди. А отже підстав для повідомлення про підозру не було.

Доводи органу досудового розслідування, що ОСОБА_7 отримав неправомірну вигоду в розмірі 6450 грн., спростовуються самим органом досудового розслідування при зазначені способу отримання такої неправомірної вигоди, а саме «отримав неправомірну вигоду в розмірі 6450 грн, які були перераховані посадовими особами АТ «Банк СІЧ» на поточний рахунок ТОВ «Глобал апрайзер груп»». Проте, ТОВ «Глобал апрайзер груп» не можливо уособлювати з ОСОБА_7 .

В підтвердження доводів сторони захисту свідчать і Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року, згідно яких, ОСОБА_7 не отримував від ТОВ «ГЛОБАЛ АПРАЙЗЕР ГРУП» жодних коштів в інкримінований органом досудового розслідування період.

Дане твердження сторони захисту знаходить своє підтвердження і в висновках Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду за результатами апеляційної скарги прокурора на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.

В повідомленні про підозру не йде мова про конкретний розмір завданих нібито злочинними діями ОСОБА_7 збитків, тоді як ч. 3 ст. 365-2 КК України містить таку обов'язкову складову як наявність тяжких наслідків. Тобто на час повідомлення про підозру ОСОБА_7 не було здобуто достатньо доказів, які б беззаперечно свідчили про його винуватість в інкримінованих правопорушеннях. Приведені органом досудового розслідування висновки експертів являються ретроспективними та такими, що жодним чином не доводять факту інкримінованого злочину.

Крім того апелент зазначає, що як складення повідомлення про підозру 27.10.2022 р., повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 18.01.2023 р., затвердження та вручення 16.02.2023 року обвинувального акта, так і виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, повідомлення про завершення досудового розслідування, а також надання доступу до матеріалів кримінального провадження відбулося поза межами строку досудового розслідування, який фактично закінчився 16.10.2022 р., тому після закінчення строку досудового розслідування слідчий з прокурором втратили процесуальне право погодити і 27 жовтня 2022 року вручити ОСОБА_7 письмове повідомлення про підозру по кримінальному провадженню 12021100040001201 від 16.04.2021 року, з попередньою кваліфікацією.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що розгляд вищезазначеної скарги слідчим суддею відбувся 01.02.2023 р. Проте, незважаючи на неодноразові звернення захисника ОСОБА_6 до Печерського суду міста Києва, з метою отримання копії судового рішення, оскаржувана ухвала Печерського районного суду від 01.02.2023 р. була оприлюднена лише 10.04.2023 р., що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, а отримана захисником 14.04.2023.

Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та захисника в підтримку заявленого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке останні підтримали та просили поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначив, що досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України направлений до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду по суті пред'явленого обвинувачення, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Так, відповідно до вимог ст. 395 КПК Україниапеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК Україниапеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Відповідно до висновку об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформованого у постанові від 27 травня 2019 року у справі №461/1434/18, у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч.2 ст.376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її вступну та резолютивну частини, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі, якщо повний текст було складено пізніше, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч.1 ст.117 КПК України.

Згідно ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала заяву про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Відповідно до вимог ст.399 КПК Українипропущений строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин і вирішення цього питання покладається на суд.

Як убачається з матеріалів справи, що 01.02.2023 під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на повідомлення про підозру, були присутні захисник ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_8 , за результатом розгляду їм оголошено короткий текст оскаржуваної ухвали та зазначено, що повний текст буде оголошено 03.02.2023. Також останнім роз'яснено, що ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів. Як вбачається, з журналу судового засідання 03.02.2023 учасники по справі на оголошення повного тексту не з'явилися.

Однак адвокат ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , звернулась до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 року, лише 20.04.2023 року відповідно до штампу на апеляційній скарзі, яку направила поштою відповідно до штампу на конверті 17.04.2023, тобто апеляційна скарга із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження подана поза межами процесуальних строків, передбачених ст. 395 КПК України. У клопотанні не наведено поважних та вагомих причин, що унеможливили своєчасне оскарження судового рішення, а тому підстав для задоволення клопотання суд не вбачає. Обставини, на які посилається апелянт, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду від 01.02.2023 року була оприлюднена лише 10.04.2023 року, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, а отримана захисником 14.04.2023 року не заслуговують на увагу, оскільки твердження остатньої,не позбавляли її можливості звернутись суду апеляційної інстанції задля оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 року протягом п'яти днів з моменту оголошення короткого тексту судового рішення, у відповідності до вимог ст. 395 КПК України, а тому суд апеляційної інстанції не може визнати поважними та такими, що унеможливили своєчасне звернення апелянта до суду апеляційної інстанції у визначений законом строк, протягом п'яти днів з моменту її проголошення.

Колегія суддів також вважає за необхідне наголосити на тому, що до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити її, в той час, як строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали.

Таким чином, твердження апелянта, що апеляційна скарга подана після оприлюднення оскаржуваної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10.04.2023 та отримана її захисником 14.04.2023, з урахуванням того, що захисник була присутня під час розгляду скарги слідчим суддею, не може бути визнано судом апеляційної інстанції безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, а інших фактичних даних, які вказують на поважність причин пропущення строків, передбачених ст. 395 КПК України, на оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 року, апелянтом не наведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

В рішенні по справі «Устименко проти України» ЄСПЛ вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу, без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З огляду на викладене, підстав для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

При цьому також колегія суддів бере до увагу те, що як встановлено під час апеляційного розгляду, що досудове розслідування закінчено та обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 365-2 КК України перебуває на розгляді Шевченківського районного суду м. Києва по суті пред'явленого обвинувачення, тобто стадія досудового розслідування закінчена.

Статтею 3 КПК Українивизначено терміни, які вжито в цьому Кодексі.

Так, відповідно до пункту 10 частини 1 статті 3 КПК Україникримінальним провадженням визнається досудове розслідування та судове провадження.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 КПК України досудовим розслідуванням є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, окрім іншого, направленням до суду обвинувального акту.

Положення пункту 24 частини 1 статті 3 КПК України визначають, що судовим провадженням визнається кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Отже, з аналізу вказаних положень КПК України можна дійти висновку про впорядкованість кримінального провадження, його стадійність, що в свою чергу, обумовлює встановлений порядок вчинення процесуальних дій на кожній стадії.

Зокрема, нормами глави 26 КПК України «Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» визначено як перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора, що можуть бути оскарженні «під час досудового розслідування» (стаття 303 КПК України), так і перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені «під час досудового розслідування», зокрема, ухвали про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (стаття 309 КПК України).

Використання в цій главі КПК України словосполучення «під час досудового розслідування» дає підстави стверджувати про те, що вказані дії, в тому числі апеляційне оскарження ухвал слідчого судді, може здійснюватися виключно на стадії досудового розслідування, тобто до направлення обвинувального акту до суду.

Передбачені процесуальними нормами обмежені строки досудового розслідування обумовлюють необхідність термінового вирішення питань під час досудового розслідування, у зв'язку з чим КПК України встановлює скорочені строки розгляду заяв та скарг на даній стадії, в тому числі апеляційних скарг на ухвали слідчого судді. Зазначене зумовлене необхідністю оперативного здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні саме на стадії досудового розслідування, виходячи з засад цієї стадії провадження. Закінчення ж цієї стадії завершує здійснення функції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яка реалізується слідчими суддями та судами апеляційної інстанції в порядку оскарження ухвал слідчих суддів, з чим відповідно відпадає необхідність в оперативності такого судового контролю.

У разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в том числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.

Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.

Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 395, 399 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

ПОСТАНОВИЛА:

Відмовити захиснику ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , у поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , з доданими додатками до неї, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2023 року, - повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена протягом трьох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Попередній документ
112325328
Наступний документ
112325330
Інформація про рішення:
№ рішення: 112325329
№ справи: 757/383/23-к
Дата рішення: 29.06.2023
Дата публікації: 24.07.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (29.06.2023)
Результат розгляду: повернуто скаргу
Дата надходження: 04.01.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
01.02.2023 09:40 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ВОВК СЕРГІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ