Постанова від 20.07.2023 по справі 380/10940/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2023 рокуСправа № 380/10940/21 пров. № А/857/11780/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Затолочного В.С., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Гриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (суддя Потабенко В.А., м.Львів),

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) в якому просила:

визнати дії (бездіяльність) в/ч НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за посадою начальника групи секретного документального забезпечення в/ч НОМЕР_1 (далі - Посада) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - протиправними;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за Посадою за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;

зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за Посадою за період з 01.02.2016 по дату фактичної виплати індексації грошового забезпечення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, яке набрало законної сили 05.07.2022, позов задоволено (далі - Рішення суду).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено (далі - Заява).

Не погодившись із ухваленим постановленню ухвалою, її оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідач ухиляється від виконання Рішення суду, так як згідно оформленої військовою частиною розрахунково-платіжної відомості від 22.12.2022 №323, розрахунково-платіжної відомості від 19.04.2023 №79 індексація грошового забезпечення та компенсація втрати частини доходів склала 0,00 грн.

Відповідачу відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», або що загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату, або що відповідач створює перешкоди для виконання такого рішення.

Такі висновки суду першої інстанції є не зовсім вірними, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що позивач 19.07.2022 на підставі Рішення суду звернулася до в/ч НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за вищезазначений період по день її фактичної виплати. Проте, згідно оформленої військовою частиною розрахунково-платіжної відомості від 22.12.2022 №323, розрахунково-платіжної відомості від 19.04.2023 №79 індексація грошового забезпечення та компенсація втрати частини доходів склала 0,00 грн.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Частиною другою, тринадцятою статті 14 КАС визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзацу 2 пункту 4 мотивувальної частини).

Відповідно до статті 382 КАС суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на викладені норми, слід вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС у її системному взаємозв'язку з нормами статті 372 КАС дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеній в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі №800/592/17, клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі.

Таким чином, позивач має право звернутися із заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання.

Проте, суд першої інстанції дійшов протилежних висновків.

Водночас зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі № 235/7638/16-а.

При цьому, закон не встановлює, з яких підстав на суб'єкта владних повноважень може бути покладено такий обов'язок.

Однак, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 КАС щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.

Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19.

Аналіз вищевикладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, дає суду апеляційної інстанції підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:

- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;

- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;

- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:

- загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,

- або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.

З матеріалів справи видно, що 22.12.2022 в/ч 0363 №197 прийнято наказ «Про виплату індексації грошового забезпечення» (далі - Наказ №127), яким з метою виконання, зокрема і Рішення суду, наказано забезпечити своєчасне нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням грудня 2015 року як місяця в якому відбулося підвищення доходів випереджаючим шляхом. Також як вказано вище, в/ч НОМЕР_1 складено розрахунок сум індексації грошового забезпечення на виконання Рішення суду, де зазначено, що нараховані та виплачені суми індексації до Рішення суду становлять 0 грн і на виконання Рішення суду 0 грн.

Проте, слід звернути увагу на те, що підставою не виплати індексації грошового забезпечення позивача за спірний період була відсутність відповідних фінансових призначень. Жодних обґрунтувань та підтверджуючих документів того, що на виконання Рішення суду індексації грошового забезпечення має становити 0 грн відповідачем не наведено.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із доводами скаржника про те, що існує обґрунтований і підтверджений ризик невиконання судового рішення і загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату.

На підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення підлягає задоволенню шляхом зобов'язання в/ч НОМЕР_1 подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення суду протягом трьох місяців з дня отримання копії цієї постанови.

При цьому апеляційний суд попереджає відповідача, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні Заяви, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задовольнити.

Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року у справі №380/10940/21 протягом трьох місяців, з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді В. С. Затолочний

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 20 липня 2023 року.

Попередній документ
112325195
Наступний документ
112325197
Інформація про рішення:
№ рішення: 112325196
№ справи: 380/10940/21
Дата рішення: 20.07.2023
Дата публікації: 24.07.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (04.10.2023)
Дата надходження: 28.04.2023
Розклад засідань:
20.07.2023 11:30 Восьмий апеляційний адміністративний суд