19 липня 2023 року м.Дніпросправа № 340/42/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 340/42/23 (суддя Пасічник Ю.П., справа розглянута в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що він є учасником бойових дій та має право на отримання разової грошової допомоги, що виплачується щорічно до 05 травня. Вказував, що у 2022 році таку допомогу відповідачем виплачено у розмірі, що визначений Постановою КМУ від 07.05.2022 №540, а саме в сумі 1 491 грн., тобто у розмірі меншому ніж встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За позицією позивача, з урахуванням рішення Конституційного Суду від 27.02.2020 року 3-р/2020, виплаті на його користь підлягає сума у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком як то визначено статтею 12 названого Закону.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Із рішенням суду не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. Посилаючись на порушення судом норм матеріального права, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
В апеляційній скарзі навів обґрунтування, зазначені в позовній заяві.
Відповідачем подано письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач погоджуюється з висновками суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на компенсації та пільги, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років.
Позивач отримав разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі 1 491 грн., що не заперечується сторонами.
Не погодившись з діями відповідача щодо проведення нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у меншому розмірі, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 580/2869/22, зазначив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою №540.
За наслідками перегляду справи, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає наявними підстави для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-ХІІ викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин діяла редакція ч.5 ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Даним пунктом було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Натомість, Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 зазначене положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
У даному рішенні Суд дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України іншого, ніж у ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-ХІІ, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551-ХІІ, що суперечить принципу верховенства права, встановленому ст. 8 Конституції України.
Водночас, Кабінет Міністрів України постановою (“Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “;Про жертви нацистських переслідувань”) затвердив Порядок № 540.
Підпунктом 2 пункту 2 вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України установлено, що виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.
Положеннями пункту 5 Порядку №540 визначено, що виплата грошової допомоги здійснюється у розмірах згідно з додатком. Ним передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах:
- особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня;
- учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня;
- особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня;
- членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України - 966 гривень;
- учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Отже, на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли і Закон №3551-XII (ч.5 ст.12), і Постанова КМУ №540, які по-різному регламентували розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій.
Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі №560/8064/22 (постанова від 13.06.2023) висловлено правову позицію, суть якої полягає в тому, що оскільки на час виплати позивачу у 2022 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли положення статті 13 Закону №3551-XII і Порядку № 540, які по-різному визначають розмір виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, то з огляду на положення частини третьої статті 7 КАС України, якою визначаються загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2022 році слід застосовувати не Порядок № 540, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу та є спеціальним законом у цій сфері відносин.
Враховуючи те, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч.5 ст.242 КАС України), колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позивачем позову.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.317, ст.ст.322, 325, 328 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2023 року у справі № 340/42/23 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком як учаснику бойових дій, з урахуванням раніше виплаченої суми допомоги.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак