20 липня 2023 року м. Дніпросправа № 280/5941/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Татаринов Д.В.) в адміністративній справі №280/5941/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про зобов'язання встановити та виплатити додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах,-
17.10.2022р. позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом - SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року за травень, червень та вересень-листопад 2020-го року; січень-червень та серпень-грудень 2021-го року; січень-вересень 2022-го року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах; зобов'язання Головне управління Національної поліції в Запорізької області встановити та виплатити у повному обсязі ОСОБА_1 додаткову доплату до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року за травень, червень та вересень-листопад 2020-го року; січень-червень та серпень-грудень 2021-го року; січень-вересень 2022-го року пропорційно відпрацьованому часу в особливих умовах.
Позовні вимоги обґрунтовує незгодою щодо не нарахування та не виплати за спірний період у повному обсязі додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом - SARS-CoV-2) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29 квітня 2020 року, оскільки за своїм посадовим функціоналом належав до категорії поліцейських, що отримують відповідну доплату, що також безпосередньо підтверджується розрахунковими листами з місця служби, відповідно до яких у деяких періодах позивач отримував відповідну доплату.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що позивач за своїм посадовим функціоналом належить до категорії поліцейських, що оскільки за своїм посадовим функціоналом належав до категорії поліцейських, що безпосередньо контактує із громадянами, у тому числі, в громадських та інших місцях.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці серія НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у період з 07 листопада 2015 року по 14 вересня 2022 року проходив службу в поліції в ГУ НП в Запорізькій області.
У вказаний період ОСОБА_1 проходив на наступних посадах:
- з 07 листопада 2015 року до 12 травня 2016 року - поліцейський-водій Хортицького відділення поліції Ленінського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області;
- з 12 травня 2016 року до 12 січня 2021 року - поліцейський-водій Хортицького відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області;
- з 12 січня 2021 року до 14 вересня 2022 року - поліцейський-водій відділу поліції № 5 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області;
Звільнений зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), з 14 вересня 2022 року.
Відповідно до розрахункових листів за період з травня 2020 року по вересень 2022 року, долучених до позову, позивачу виплачувалась додаткова доплата до грошового забезпечення за службу в особливих умовах, передбачена Постановою №375, зокрема:
- у липні 2020 року виплачено додаткову доплату: за березень 2020 року в розмірі 1055,41 грн., квітень 2020 року в розмірі 1 928,61 грн, травень 2020 року в розмірі 1928,61 грн, червень 2020 року в розмірі 1 272,98 грн;
- у серпні 2020 року виплачено додаткову доплату за липень 2020 року в розмірі 2 145,41 грн;
- у грудні 2020 року виплачено додаткову доплату: за серпень - 4750,54 грн.; за вересень - 4 750,54 грн.; за жовтень 2020 року в розмірі 4750,54 грн, за листопад 2020 року в розмірі 4750,54 грн, за грудень 2020 року в розмірі 1781,69 грн;
- у липні 2021 року виплачено додаткову доплату за січень 2021 року в розмірі 4 732,75 грн, за лютий 2021 року в розмірі 3145,77 грн.
Аналогічну інформацію щодо проведених виплат у вказаний період містить відзив на позовну заяву.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової доплати до грошового забезпечення за службу в особливих умовах за травень, червень, вересень-листопад 2020 року, січень-червень та серпень-грудень 2021 року, січень-вересень 2022 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що відповідач протиправної бездіяльності не допустив.
Суд апеляційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня на усій території України карантин.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 “Про деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни” (далі Постанова №375) на період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі - працівники) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
За приписами п. п. 2-5 вказаної постанови встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).
Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.
Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.
Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 року № 431 “Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину” (далі Наказ №431), яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв'язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов'язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).
Судом першої інстанції правильно зазначено, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов: 1) особа є поліцейським; 2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Як свідчать встановлені обставини справи, позивач у спірний період проходив службу на посаді - поліцейський-водій.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 342 “Про визначення переліку посад працівників, службових і посадових осіб, щодо яких не застосовується обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі - Постанова № 342) установлено, що обмеження під час нарахування заробітної плати, грошового забезпечення у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не застосовується для таких категорій посад, зокрема: поліцейські, які беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Згідно з пунктом 2 Постанови № 342 визначення переліку посад (професій) працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, з урахуванням специфіки їх участі у заходах, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, у тому числі в операції Об'єднаних сил (ООС), здійснюється відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику, органом державної влади, іншим державним органом.
Персональний перелік працівників, службових і посадових осіб, військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, поліцейських, зазначених у пункті 1 цієї постанови, визначається керівником (керівником державної служби) відповідної установи, організації, органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування (пункт 3 Постанови № 342).
Абзацом 2 п. 4 постанови КМУ № 375 від 29.04.2020 року встановлено, що персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.
Крім того, виходячи зі змісту п. 1 постанови КМУ № 375 від 29.04.2020 року, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.
Отже, така доплата має здійснюватися на підставі рішення (наказу) керівника відповідного підприємства, установи, організації, який видається з урахуванням фактичного часу, відпрацьованого особою у надзвичайних умовах, які дають право на отримання відповідної доплати. Лише самого факту перебування на посаді, яка передбачає забезпечення життєдіяльності населення та внаслідок виконання обов'язків може обумовлювати безпосередній контакт з населенням, не достатньо для отримання такої доплати.
У спірний період відповідного наказу або розпорядчого документупро встановлення спірної доплати відповідачем не приймалось. Також судом враховується займана посада позивача та посадова інструкція. (а.с. 153-155)
Стосовно доводів скаржника, що останній за своїм посадовим функціоналом належить до категорії поліцейських, що забезпечує безпеку і правомірну поведінку громадян в громадських місцях, оскільки він отримував доплату відповідно до постанови №375 у деякі місяці 2020 року, і 2021 року.
Колегія суддів звертає увагу, що вирішальним для визначення права скаржника на отримання відповідної доплати є не те, що в деякі місяці 2020 та 2021 року така доплата була здійснена, а те, чи залучався позивач протягом спірного періоду до виконання таких обов'язків, що дають право на отримання доплати. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем такі обов'язки виконувалися та що ним оскаржувались бездіяльність керівника щодо не включення позивача до переліку осіб, яким здійснюється доплата.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправної бездіяльності не допустив. Доводи апеляційної скарги цей висновок не спростовують.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року в адміністративній справі №280/5941/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак