19 липня 2023 року м. Дніпросправа № 340/671/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року (суддя Притула К.М.) в справі № 340/671/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області) про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області «Про відмову в призначенні пенсії» від 18 січня 2023 року №1100-0304-8/2922 та рішення про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Харківській області від 06 січня 2023 року №111250001793; визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії від 09 лютого 2023 року №111250001793 ГУ ПФУ в Миколаївській області; зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області зарахувати до трудового стажу та провести призначення і виплату пенсії з врахуванням періодів: роботи на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка» з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року, роботи на Соколівському заводі «Керамік» з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року, отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року позов задоволено, визнані протиправними та скасовані рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області «Про відмову в призначенні пенсії» від 18 січня 2023 року №1100-0304-8/2922 та рішення про відмову у призначенні пенсії, сформоване відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 січня 2023 року №111250001793; визнано протиправним та скасоване рішення про відмову в призначенні пенсії від 09 лютого 2023 року №111250001793, сформоване відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 02 січня 2023 року та провести призначення і виплату пенсії з зарахуванням до страхового стажу періоди роботи на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка» з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року, роботи на Соколівському заводі «Керамік» з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року, отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року.
В апеляційній скарзі відповідач ГУ ПФУ в Кіровоградській області просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що заяви позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності розглянуті ГУ ПФУ в Миколаївській області та ГУ ПФУ в Харківській області, якими прийняті відповідні рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу.
Відповідачем приведені приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено, що у позивача недостатньо страхового стажу для призначення пенсії.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
02 січня 2023 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 18 січня 2023 року №1100-0304-8/2922 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило про відмову в призначенні пенсії рішенням про відмову у призначенні пенсії ГУ ПФУ в Харківській області від 06 січня 2023 року №111250001793. Підставою для відмови у призначенні пенсії є те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року, оскільки відсутні довідки, які підтверджують періоди роботи; період навчання згідно з дублікатом диплома НОМЕР_2 від 13 листопада 2000 року, оскільки у дипломі назва на печатці відрізняється від назви навчального закладу, зазначеного у дипломі.
01 лютого 2023 року позивач повторно звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області з заявою про призначення пенсії, надавши довідку відокремленого структурного підрозділу «Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету» №426 від 30 січня 2023 року про те, що з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року вона навчалась в Кіровоградському машинобудівному технікумі, правонаступником якого є відокремлений структурний підрозділ «Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету» на підставі наказу Міністерства освіти і науки України №735 від 02 червня 2020 року.
Працівниками ГУ ПФУ в Кіровоградській області відібрано пояснення у свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працювали разом з позивачем на Соколівському заводі «Керамік», відскановано і долучено до пояснень копії трудових книжок зазначених свідків.
Для підтвердження страхового стажу на Соколівському заводі «Керамік» надано архівну довідку №177 від 31 січня 2023 року про те, що в архіві Соколівської сільської ради знаходяться архівні дані (особові рахунки) про заробітну плату заводу «Керамік» за період з 1977 по 1986 рік включно, за інші роки дані відсутні; довідку №166 від 30 січня 2023 року про те, що ОСОБА_1 працювала протягом 1985-1986 років інженером БТ і за вказаний період нараховано відповідно 593,30 карб. і 1957,47 карб.; архівну довідку №165 від 30 січня 2023 року, в якій зазначена заробітна плата за 1985-1986 роки помісячно; довідку про заробіток для обчислення пенсії №55 від 30 серпня 2002 року, в якій зазначена заробітна плата із розшифровкою за період з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року.
Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 09 лютого 2023 року №111250001793 до страхового стажу не зараховано періоди:
- роботи протягом жовтня 1980 року - грудня 1998 року згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року, який не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки оформлений підприємством не за останнім місцем роботи, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58; документи, на підставі яких внесено записи про роботу заявника на інших підприємствах до дати оформлення дублікату, відсутні;
- не взято до уваги свідчення 2-х свідків для підтвердження трудового стажу заявниці за період з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, оскільки не надано документи про причини відсутності підтверджуючих довідок та відсутні документи свідків про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявниці;
- отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
- догляду за пристарілою особою з 01 жовтня 2022 року по 01 грудня 2022 року згідно з довідкою управління соціального захисту населення від 20 травня 2022 року №01-17/1435, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Дослідивши подані позивачем органу Пенсійного фонду документи на підтвердження страхового стажу, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка» з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року, роботи на Соколівському заводі «Керамік» з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року, отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року.
Врахувавши, що позивач просить визнати протиправною відмову відповідача, однак відповідач відповідних дій щодо зарахування страхового стажу не вчинив, чим допустив протиправну бездіяльність, тому суд першої інстанції для повного захисту прав позивача вийшов за межі позовних вимог, визнати протиправною таку бездіяльність відповідачів, а також зобов'язав відповідача зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка» з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року, роботи на Соколівському заводі «Керамік» з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року,у навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року, отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року.
Здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 02 січня 2023 року звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківський області від 06 січня 2023 року №111250001793, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком через відсутність достатнього страхового стажу. Зазначено про не зарахування до страхового стажу періодів роботи згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року, оскільки відсутні довідки, які підтверджують періоди роботи, а також не зараховано період навчання згідно з дублікатом диплома НОМЕР_2 від 13 листопада 2000 року, оскільки у дипломі назва на печатці відрізняється від назви навчального закладу, зазначеного у дипломі.
Позивач 01 лютого 2023 року повторно звернулась до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши відповідні документи.
Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 09 лютого 2023 року №111250001793, яким заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного пільгового стажу. У рішенні вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди:
- роботи протягом жовтня 1980 року - грудня 1998 року згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року, який не прийнято до уваги при обчисленні страхового стажу, оскільки оформлений підприємством не за останнім місцем роботи, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58; документи, на підставі яких внесено записи про роботу заявника на інших підприємствах до дати оформлення дублікату, відсутні;
- не взято до уваги свідчення 2-х свідків для підтвердження трудового стажу заявниці за період з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, оскільки не надано документи про причини відсутності підтверджуючих довідок та відсутні документи свідків про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявниці;
- отримання допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року, оскільки не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
- догляду за пристарілою особою з 01 жовтня 2022 року по 01 грудня 2022 року згідно з довідкою управління соціального захисту населення від 20 травня 2022 року №01-17/1435, оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб про сплату страхових внесків.
Спірним під час апеляційного перегляду справи є визначення права особи на призначення пенсії.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ), який регулював відносини щодо пенсійного забезпечення до 01 січня 2004 року, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Стосовно періоду роботи позивача в Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка» з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року та на Соколівському заводі «Керамік» з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, суд зазначає таке.
Дублікат трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року містить записи про період роботи ОСОБА_1 з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка», з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року позивач працювала на Соколівському заводі «Керамік».
На підтвердження роботи на вказаних підприємствах позивачем подано органу, що призначає пенсію, наступні документи:
-довідку АТ «Ельворті» (до перейменування - Кіровоградський Ордена Трудового Червоного Прапора завод сільськогосподарських машин «Червона зірка» №74 від 16 лютого 2023 року) про те, що ОСОБА_5 працювала на Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка»: 16 квітня 1980 року прийнята в механоскладальний цех №1 токарем 3 розряду, підстава - записка про прийом від 15 квітня 1980 року, особова картка № НОМЕР_3 ; 04 липня 1980 року звільнена згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП УРСР в зв'язку із закінченням виробничої практики, підстава - записка про звільнення від 04 липня 1980 р.; 02 квітня 1981 року прийнята у відділ головного технолога старшим техніком-технологом, підстава - наказ №160к від 06 квітня 1981 року, особова картка № НОМЕР_4 ; 07 липня 1982 року звільнена згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП УРСР за угодою сторін, підстава - наказ №338к від 06 липня 1982 року.
-архівну довідку № 177 від 31 січня 2023 року, якою підтверджено, що в архіві Соколівської сільської ради знаходяться архівні дані (особові рахунки) про заробітну плату заводу «Керамік» за період з 1977 по 1986 рік включно, за інші роки дані відсутні;
-копію довідки №166 від 30 січня 2023 року про те, що ОСОБА_1 працювала протягом 1985-1986 років інженером БТ і за вказаний період нараховано заробітну плату відповідно 593,30 карб. і 1957,47 карб.;
-архівну довідку №165 від 30 січня 2023 року, в якій зазначена заробітна плата позивача за 1985-1986 роки помісячно;
-довідку про заробіток для обчислення пенсії №55 від 30 серпня 2002 року, в якій зазначена заробітна плата позивача із розшифровкою за період з 01 січня 1986 року по 31 грудня 1990 року.
Поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відібраними службовими особами ГУ ПФУ в Кіровоградській області 01 лютого 2023 року, та записами в трудових книжках цих осіб підтверджено, що ці особи працювали разом з ОСОБА_1 у Соколівському заводі «Керамік».
Відповідачами зазначені періоди не зараховані до страхового стажу через відсутність довідок, які підтверджують періоди роботи; період роботи з жовтня 1980 року по грудень 1998 року згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року у зв'язку з оформленням дубліката підприємством не за останнім місцем роботи, що є порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №58; відсутні документи, на підставі яких внесено записи про роботу заявника на інших підприємствах до дати оформлення дублікату.
Приведеними вище довідками підтверджені записи у трудовій книжці (дублікату) позивача про періоди роботи позивача з 16 квітня 1980 року по 04 липня 1980 року та з 02 квітня 1981 року по 07 липня 1982 року в Кіровоградському Ордена Трудового Червоного Прапора заводі сільськогосподарських машин «Червона зірка», з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року на Соколівському заводі «Керамік», тому ці періоди мають бути зараховані до страхового стажу позивача.
Стосовно зауваження про оформлення дубліката трудової книжки підприємством не за останнім місцем роботи суд зауважує наступне.
Пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, (далі - Інструкція №58) встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 5.1 Інструкції № 58 особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Пунктом 5.5 Інструкції № 58 передбачено, що якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т.інш.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).
При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться надпис "Замість видано дублікат", а книжка повертається її власнику. При працевлаштуванні на нове місце роботи працівник зобов'язаний пред'явити дублікат трудової книжки.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Відтак, обов'язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника, видача дубліката трудової книжки покладається саме на роботодавця.
Органом, що призначає пенсію, не зараховано до страхового стажу період роботи позивача згідно з дублікатом трудової книжки НОМЕР_1 від 12 жовтня 2000 року, оскільки дублікат виданий підприємством не за останнім місцем роботи.
За правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17, певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов'язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки, а на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах, а як в цьому випадку - видача дубліката трудової книжки підприємством не за останнім місцем роботи, не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу, що дає особі право на призначення пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Крім того, органом Пенсійного фонду не взято до уваги пояснення двох свідків для підтвердження трудового стажу позивача за період з 22 липня 1985 року по 05 жовтня 2000 року, оскільки не надано документи про причини відсутності підтверджуючих довідок та відсутні документи свідків про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявниці.
Такий висновок органу Пенсійного фонду є цілком неправильним, позаяк позивачем до заяви про призначення пенсії подано довідки про підтвердження спірних періодів трудової діяльності, а копіями трудових книжок свідків підтверджено факт роботи свідків та одному з позивачем підприємстві у спірний період.
Також до страхового стажу позивача не зараховане період навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року, оскільки у дублікаті диплома НОМЕР_2 від 13 листопада 2000 року назва на печатці відрізняється від назви навчального закладу, зазначена у дипломі.
Судом встановлено, що період навчання в Кіровоградському машинобудівному технікумі підтверджено як копією дублікату диплома НОМЕР_2 від 13 листопада 2000 року, так й копією довідки відокремленого структурного підрозділу «Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету» №426 від 30 січня 2023 року, відповідно до якої з 01 вересня 1977 року по 01 березня 1981 року ОСОБА_1 навчалася в Кіровоградському машинобудівному технікумі. В цій довідці вказано, що відокремлений структурний підрозділ «Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету» є правонаступником Кіровоградського машинобудівного технікуму на підставі наказу Міністерства освіти і науки України №735 від 02 червня 2020 року.
Враховуючи, що приведеною вище довідкою підтверджено видачу дублікату диплома НОМЕР_2 від 13 листопада 2000 року правонаступником Кіровоградського машинобудівного технікуму, яким є відокремлений структурний підрозділ «Кропивницький інженерний фаховий коледж Центральноукраїнського національного технічного університету», суд доходить до висновку про протиправність не зарахування періоду навчання у технікумі до страхового стажу.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду отримання позивачем допомоги по безробіттю з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року суд зазначає таке.
Пунктом а) частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав
державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових
внесків, період одержання допомоги по безробіттю.
Довідкою Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості №275 від 23 травня 2022 року підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала на обліку як безробітна з 15 жовтня 2000 року по 15 квітня 2002 року, з 07 квітня 2003 року по 05 червня 2003 року та з 16 вересня 2003 року по 09 грудня 2004 року, підтверджено періоди виплати допомоги по безробіттю.
Оскільки позивачем отримувалась допомога по безробіттю в період з 15 жовтня 2001 року по 12 квітня 2002 року, то цей період має бути зарахований до страхового стажу позивача.
В рішенні про відмову в призначенні пенсії вказано про не зарахування цього періоду до страхового стажу через те, що не підтверджено, що виплата матеріальної допомоги по безробіттю здійснювалась у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, проте така позиція є цілком необґрунтованою, позаяк приписами пункту а) частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ чітко передбачено зарахування до стажу роботи період одержання допомоги по безробіттю.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність не зарахування спірних періодів до страхового стажу позивача, а також про протиправність рішень відповідачів про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком.
Стосовно питання зобов'язання ГУ ПФУ в Кіровоградській області вчинити дії на поновлення порушеного права позивача суд вказує на таке.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV, яка регулює порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - постанова № 22-1).
Останнім абзацом пункту 4.2 постанови № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 постанови №22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Апелянтом не приведено в апеляційній скарзі заперечень щодо зобов'язання саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком з 02 січня 2023 року та провести призначення і виплату пенсії з зарахуванням до страхового стажу спірних періодів, тому судом не надається оцінка питанню правильності визначення судом першої інстанції органу Пенсійного фонду, який має повторно розглянути заяву позивача.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в справі № 340/671/23 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2023 року в справі № 340/671/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 19 липня 2023 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 19 липня 2023 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко