19 липня 2023 року справа № 580/3300/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
03.05.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення під час перерахунку з 01.12.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.12.2019 виходячи з 80% сум грошового забезпечення на підставі довідки державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” №33/25-903 від 20.05.2021, з урахуванням фактично виплачених сум з 01.12.2019.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Розмір пенсії на час її призначення складав 80% відповідних сум грошового забезпечення за відповідною посадою. При перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 відповідач обраховував позивачу пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення. Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії виходячи із 80% відповідних сум грошового забезпечення. Проте відповідач відмовив позивачу у здійсненні такого перерахунку. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.
Відповідач проти позову заперечив. 25.05.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набув чинності 01 жовтня 2011 року, було внесено зміни до низки актів, в тому числі статті 13 Закону № 2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках.
Враховуючи зміни до статті 13 Закону № 2262, внесені Законом України «Щодо внесення змін в деякі закони України по питання пенсійного забезпечення і соціального захисту військовослужбовців» № 3591-IV, максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року по справі № 200/10425/21, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії Позивачу з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області” від 19.05.2021 року №33/25-903. Резолютивна частина означеного рішення не містить зобов'язання Головного управління під час розрахунку пенсійних виплат встановлення певного відсоткового розміру пенсії від грошового забезпечення.
З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 08.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно повідомлення про призначення пенсії по пенсійній справі №0503011851 при призначенні позивачу пенсії її розмір складав 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №200/1580/20-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 січня 2016 року, відповідно до довідки від 13 березня 2018 року № 1460лк у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідач на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2020 у справі №200/1580/20-а здійснив перерахунок пенсії позивача виходячи з 80% сум грошового забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №200/10425/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" від 20 травня 2021 року № 33/25-903 з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №200/10425/21 відповідач у січні 2022 року здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" від 20 травня 2021 року №33/25-903 виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою 0503011851-МВС від 26.01.2023.
27.03.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії із розрахунку 80% розміру грошового забезпечення.
Відповідач листом №7404-6526/Г-02/8-0500/23 від 27.04.2023 відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії позивача виходячи з 80% грошового забезпечення.
Не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-ХІІ (у подальшому - Закон №2262).
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.
Відповідно до статті 10 Закону №2262 обов'язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.
Статтею 13 Закону №2262 (в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу - 27.02.2004) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. (ч. 2 ст. 13 Закону №2262).
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно яких цифри « 80» замінено цифрами « 70». Згідно з пунктом 2 розділу ІV Прикінцевих положень Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” пункт 23 розділу ІІ вказаного Закону набрав чинності з 1 травня 2014 року.
Таким чином, обмеження максимального розміру пенсії на рівні 70% застосовуються до пенсій, які призначаються з 1 травня 2014 року.
Суд зазначає, що стаття 13 Закону №2262 застосовується при призначенні пенсій. Натомість перерахунок пенсій врегульовано статтею 63 Закону №2262.
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону №2262 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Постанова КМУ №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.
Відтак, статтею 63 Закону №2262 та постановами Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та від 21.02.2018 №103 не передбачено зміну розміру, з якого призначена пенсія, при її перерахунку.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18.
Таким чином, відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.05.2021 відповідно до статті 63 Закону №2262 та на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №580/9014/21 застосував статтю 13 вказаного Закону, яку не повинен був застосовувати у спірних правовідносинах, тому його дії щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням максимального розміру пенсії 70% є протиправними, оскільки перерахунок пенсії позивача має бути здійснений із застосуванням максимального розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Щодо строку, з якого має бути здійснений перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказав, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду наголосила на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач просить здійснити перерахунок пенсії виходячи з 80% сум грошового забезпечення на підставі довідки державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” №33/25-903 від 20.05.2021.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №7404-6526/Г-02/8-0500/23 від 27.04.2023 вбачається, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі №200/10425/21 здійснив у січні 2022 року, а до суду позивач звернувся 03.05.2023, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ухвалою суду від 16.06.2023 позивачу надано строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Позивач 28.05.2023 надав заяву, в якій з посиланням на постанову Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020 зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з листа відповідача №7404-6526/Г-02/8-0500/23 від 27.04.2023 і виходив з презумпції, що розмір його пенсії був розрахований органами Пенсійного фонду України у правильному розмірі.
Суд не погоджується з доводами позивача про те, що він дізнався про порушення свого права з листа відповідача №7404-6526/Г-02/8-0500/23 від 27.04.2023, оскільки 27.03.2023 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, із якої вбачається, що він був обізнаний із перерахунком його пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення.
Суд бере до уваги, що з лютого 2022 року, про що свідчить лист відповідача №7404-6526/Г-02/8-0500/23 від 27.04.2023, позивач отримував перераховану пенсію у новому розмірі, з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.10.2021 у справі 3200/10425/21 був обізнаний із розміром грошового забезпечення, зазначеного у довідці Державної установи «Територіальне об'єднання МВС України в Донецькій області» від 20.05.2021 №33/25-903, а саме: 19909,26 грн, та з рішення Донецького кружного адміністративного суду від 18.03.2020 №200/1580/20-а був обізнаний з розміром, з врахуванням якого йому була обчислена пенсія, а саме: 80%, тому мав можливість самостійно встановити, що розмір його пенсії після останнього перерахунку був обчислений із застосуванням 70% грошового забезпечення у сумі 19909,26 грн.
Крім цього позивач у розумний строк не звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо розрахунку його грошового забезпечення.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що строк звернення до суду пропущений позивачем без поважних причин.
Згідно ч. 3 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Ч. 8 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що позов залишається без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на ту обставину, що порушення, допущені відповідачем при перерахунку пенсії позивача, є триваючими, і залишення позову без розгляду призводить до їх легітимізації, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в межах строку звернення до суду, тобто з 03.11.2022, а за період з 01.04.2019 по 02.11.2022 залишити без розгляду.
Посилання позивача правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020, суд вважає необгрунтованими, оскільки застосовує правові позиції Верховного Суду, викладені у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, що прийнята пізніше.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю 2 групи на підставі Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги за період з 01 грудня 2019 року по 02 листопада 2022 року залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення з 03 листопада 2022 року.
Зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 03 листопада 2022 року згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” виходячи з 80% грошового забезпечення, зазначеного у довідці державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області” №33/25-903 від 20 травня 2021 року, та здійснити виплату перерахованої пенсії з врахуванням фактично виплачених сум з 03 листопада 2022 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Головуючий Алла РУДЕНКО