19.07.2023 Єдиний унікальний номер 205/6794/23
19 липня 2023 року м. Дніпро
Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по оплаті за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційні втрати,-
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по оплаті за спожиту електричну енергію у розмірі 30 341 грн. 88 коп., а також, просить стягнути 3% річних у розмірі 05 грн.11 коп., інфляційні втрати у розмірі 07 грн. 55 коп. та судовий збір у розмірі 268 грн. 40 коп.
Згідно ч.1 ст. 167 ЦПК України суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п'яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п'ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Згідно отриманої судом відповіді № 151422 від 19.07.2023 року із Єдиного державного демографічного реєстру боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відтак вказана справа підсудна Ленінському районного суду м. Дніпропетровська, оскільки зареєстроване місце проживання (перебування) боржника охоплюється територіальною юрисдикцією (підсудністю) вказаного органу судової влади.
Так, відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Стаття 257 ЦК України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як вбачається із матеріалів справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» заявляє вимогу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію з січня 2019 року, а заяву про видачу судового наказу подано до суду лише 04 липня 2023 року, тобто, поза межами строку позовної давності.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 ЦПК України, серед іншого, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Разом з тим, ст. 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» вбачається, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, №573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, № 58/2023 від 06 лютого 2023 року та діє на даний час.
Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05 березня 2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
У той же час, представник заявника звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, в якій, окрім основної суми заборгованості по оплаті за спожиту електричну енергію, просив суд стягнути з боржника 3% річних та витрати від інфляції.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення 3 % річних та сум інфляції не є безспірними, враховуючи положення чинного законодавства в умовах воєнного стану, а тому до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, такі стягнення не можуть бути проведені в безспірному порядку наказного провадження.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3ст. 165 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року заборонено стягувати інфляційні нарахування та 3 % річних, які нараховані на заборгованість утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
Таким чином, станом на дату розгляду заяви про видачу судового наказу, воєнний стан не скасовано, тому суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань, оскільки така вимога не відповідає вимогам ст.19,161 ЦПК України, а також, в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 по оплаті за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року по квітень 2023 року.
Роз'яснити, заявнику, що вказане не перешкоджає йому звернутися до суду з заявою про стягнення відповідних нарахувань після припинення воєнного стану, подавши заяву про видачу судового наказу або позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 165 ЦПК України,-
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 по оплаті за спожиту електричну енергію, 3% річних та інфляційні втрати, в частині вимог про стягнення з ОСОБА_1 по оплаті за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 року по квітень 2023 року, 3% річних у розмірі 05 грн. 11 коп. та інфляційні втрати у розмірі 07 грн. 55 коп.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя: Д.В. Мовчан