вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" липня 2023 р. м. Київ Справа № 911/956/17 (361/3258/21)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Симоненка 113-а» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Симоненка Василя, буд. 113-а; код ЄДРПОУ 42130757)
до відповідача 1 ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 131; код ЄДРПОУ 03391260)
та відповідача 3 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 )
про визнання договору недійсним, скасування рішення, виключення запису з реєстру, зобов'язання вчинити дії
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лексвінхаус» (04080, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 82-А; код ЄДРПОУ 36538792)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 131; код ЄДРПОУ 03391260)
про банкрутство
Суддя Наріжний С.Ю.
Без виклику представників сторін.
Позивач - ОСББ «Симоненка 113-а» звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_1 та ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про визнання договору недійсним, скасування рішення, виключення запису з реєстру, зобов'язання вчинити дії.
Зокрема Позивач просить суд:
- визнати недійсним Договір дарування № 1042 від 03.07.2018;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41872337 від 03.07.2018;
- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна НОМЕР_3;
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити від власних речей та будівельних матеріалів спірне приміщення та за власний рахунок та власними силами привести приміщення загального користування ліфтовий хол на 7 поверсі житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 у початковий стан відповідно до технічної документації.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24.06.2021 (суддя Сердинський В.С.) відкрито провадження у вказаній справі № 361/3258/21.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02.08.2022 залучено ОСОБА_2 в якості співвідповідача у справі № 361/3258/21.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2023 справу № 361/3258/21 передано до Господарського суду Київської області для розгляду в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
Після надходження матеріалів справи № 361/3258/21 до Господарського суду Київської області вказану справу відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано судді Наріжному С.Ю. для розгляду в межах справи № 911/956/17; присвоєно єдиний унікальний номер справи № 911/956/17 (361/3258/21).
Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2017 відкрито провадження у справі № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
Постановою Господарського суду Київської області від 12.06.2018 визнано банкрутом ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» та відкрито його ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2022 припинено процедуру ліквідації Банкрута; введено процедуру санації ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»; призначено керуючим санацією Боржника арбітражного керуючого Бахматського О.О.; вирішено інші процедурні питання у справі.
На даний час у справі триває процедура санації Боржника.
Частинами 2-4 ст. 7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
У разі якщо господарський суд, розглядаючи в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) спір про стягнення з боржника грошових коштів, встановить, що позивачем у такому спорі подано у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника заяву з грошовими вимогами до боржника, господарський суд залишає такий позов без розгляду.
Отже, норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство, що дозволяє здійснювати ефективний судовий контроль щодо повернення майнових активів боржника у його розпорядження з метою відновлення платоспроможності такого боржника або належного формування ліквідаційної маси банкрута.
Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про необхідність прийняття справи № 911/956/17 (361/3258/21) до провадження судді Наріжного С.Ю. для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом спору є правомірність набуття у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_1 нежитлового приміщення АДРЕСА_3.
Як зазначає Позивач, посилаючись на технічну документацію на будинок, у структурі багатоквартирного будинку відсутні будь-які нежитлові приміщення, які б підлягали продажу забудовником і були визначені технічною документацією.
Позивач стверджує, що спірне приміщення № 95 (площею 5,9 кв.м.), яке розташоване за 7 поверсі, відноситься до цілісного комплексу, зокрема є частиною ліфтового холу, отже не є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Позивач стверджує, що спірне приміщення розроблялось і планувалось як сміттєпровід; в даному приміщенні проходять загальнобудинкові мережі газопостачання та опалення; дане приміщення обладнане спринклером, що забезпечує пожежну безпеку шляхом пожежогасіння.
Отже таке приміщення є допоміжним та використовується для обслуговування даного будинку, у зв'язку з чим не може належати до приватної власності.
В свою чергу, Відповідачі 1, 3 у відзивах на позов стверджують, що вказане приміщення є окремим нежитловим приміщенням, а не допоміжним приміщенням; будівництво спірного приміщення було проінвестоване Відповідачем 3 під час будування житлового будинку відповідно до договору № ІІ-7-КБ від 30.06.2015.
Відповідачі 1, 3 стверджують, що спірне приміщення не є сміттєпроводом, оскільки сміттєпровід в даному будинку забудовником не облаштовувався; спірне приміщення має спільну стіну з квартирою Відповідача 1, в ньому наявна газова труба, яка веде виключно до квартири Відповідача 1, а також в спірному приміщенні встановлено придбаний Відповідачем 1 індивідуальний теплолічильник; твердження Позивача про наявність в спірному приміщенні спринклера не відповідають дійсності, оскільки спринклер встановлено виключно на 10 поверсі.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Допоміжними приміщеннями мають вважатися всі без винятку приміщення багатоквартирного житлового будинку, незалежно від наявності або відсутності в них того чи іншого обладнання, адже їх призначенням є обслуговування не лише будинку, а й власників квартир, підвищення життєвого комфорту і наявність різних способів задоволення їх побутових потреб, пов'язаних із життєзабезпеченням. І лише приміщення, що з самого початку будувалися як такі, використання яких мало інше призначення (магазини, перукарні, офіси, поштові відділення тощо), залишаються тими, що не підпадають під правовий режим допоміжних приміщень.
Таким чином визначальним для правильного вирішення даного спору є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 916/2069/17.
Отже суд дійшов висновку, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне призначити судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 99 ГПК України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Враховуючи, що визначальним для правильного вирішення даного спору є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних чи є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку, про що зазначено вище, суд дійшов висновку про встановлення наступного кола питань, з яких має бути проведена експертиза:
- чи відноситься спірне приміщення № 95 загальною площею 5,9 кв.м., розташоване на 7 поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3, РНОНМ НОМЕР_3, до допоміжних приміщень, чи воно є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку;
- чи проходять в даному приміщенні загальнобудинкові мережі газопостачання та опалення;
- чи розміщений у даному приміщенні сміттєпровід;
- чи обладнане дане приміщення спринклером, що забезпечує пожежну безпеку шляхом пожежогасіння.
Частиною 3 статті 99 ГПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Враховуючи відсутність позицій сторін щодо визначення конкретної установи для проведення судової експертизи, суд дійшов висновку доручити проведення судової експертизи у даній справі Київському НДІСЕ Міністерства юстиції України.
Згідно ч. 5 ст. 100 ГПК України, в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Таким чином суд дійшов висновку про необхідність попередити експертів, що будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228, п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи - на час проведення експертизи.
Враховуючи зазначене, оскільки строк проведення судової експертизи є більшим ніж строк розгляду справи, з метою недопущення порушення процесуальних строків суд дійшов висновку про необхідність зупинити відокремлене провадження у справі № 911/956/17 (361/3258/21) на час проведення судової експертизи.
Керуючись ст. 99, 100, 182, 228, 232-235, 255 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Справу № 361/3258/21 прийняти до провадження судді Наріжного С.Ю. для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/956/17 про банкрутство ТОВ «Броварський домобудівний комбінат Меркурій».
2. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
3. Призначити у справі № 911/956/17 (361/3258/21) судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
4. На розгляд та вирішення експерта поставити наступні запитання:
- чи відноситься спірне приміщення № 95 загальною площею 5,9 кв.м., розташоване на 7 поверсі багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3, РНОНМ НОМЕР_3, до допоміжних приміщень, чи воно є нежитловим приміщенням в структурі житлового будинку;
- чи проходять в даному приміщенні загальнобудинкові мережі газопостачання та опалення;
- чи розміщений у даному приміщенні сміттєпровід;
- чи обладнане дане приміщення спринклером, що забезпечує пожежну безпеку шляхом пожежогасіння.
5. Витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов'язані з її проведенням, на даній стадії розгляду справи покласти на Позивача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Симоненка 113-а».
6. Для здійснення експертизи надати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали відокремленого провадження у справі № 911/956/17 (361/3258/21), в яких містяться документи, які підлягають дослідженню.
7. Зобов'язати сторони за першою вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали та забезпечити належні умови для проведення експертизи.
8. Попередити експертів, що будуть здійснювати судову експертизу, про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
9. По закінченню експертизи, висновок експерта разом з матеріалами відокремленого провадження у справі № 911/956/17 (361/3258/21), а також дані щодо витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, надати господарському суду.
10. Відокремлене провадження у справі № 911/956/17 (361/3258/21) на час проведення судової експертизи зупинити.
11. Матеріали відокремленого провадження у справі № 911/956/17 (361/3258/21) надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
12. Копію ухвали надіслати учасникам у справі та Київському НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати виготовлення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Дата підписання ухвали 19.07.2023.
Суддя С.Ю. Наріжний