Справа №457/767/23
Провадження №2/442/928/2023
13 липня 2023 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого - судді Крамара О.В. розглянувши в приміщенні суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Турчин Юлія Ігорівна до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, -
У травні 2023 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Турчин Ю.І., звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивує тим, що на підставі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07.09.2016 з позивача на користь відповідачки стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини з усіх видій його заробітку щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2016 і до досягнення дитиною повноліття. 11.09.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57141917 та проводиться стягнення аліментів з усіх доходів позивача, який є військовослужбовцем. Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів станом на 10.03.2023 сукупний розмір заборгованості зі слати аліментів боржника становить 236788,12 грн.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21.12.2021 позивача позбавлено батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_3 (син позивача) усиновлений ОСОБА_4 , дане рішення набрало законної сили 23.01.2023. Крім цього, на підставі вищевказаного рішення були внесені зміни до актового запису від 19.09.2014 №156 про народження ОСОБА_3 , де прізвище дитини змінено на « ОСОБА_5 », по батькові змінено на « ОСОБА_6 », в графі батько записаний - « ОСОБА_4 ».
Усиновлення його сина іншою особою є істотною обставиною для звільнення його від сплати аліментів.
Враховуючи наведене, просить припинити стягнення аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини з усіх видій його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2016 і до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07.09.2016 з дати набранням законної сили рішенням суду про усиновлення, а саме з 23.01.2023 року, та стягнути із відповідачки судові витрати.
Ухвалою від 22.06.2023 року в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 13.07.2023, встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
06.07.2023 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачка позов не визнає, мотивуючи тим, що викладену у позові правову позицію застосовувати не можна, адже обставини справи та правовідносини зазначені у них є явно відмінними від обставин даної справи. Крім того, вказує, що у нормах Сімейного кодексу України, ні у інших нормах матеріального права не зазначено прямої вказівки про те, що у зв'язку із усиновленням дитини одночасно припиняється сплата аліментів, які стягнуто за рішенням суду ще до усиновлення.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст.ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК).
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 07 вересня 2016 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 липня 2014 року - розірвано.
07 вересня 2016 року виданий виконавчий лист, у якому вирішено стягувати із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмрі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Постановою державного виконавця Стрийського МВДВС Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження з виконавчого листа №457/760/16-ц.
Заочним рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 21 грудня 2021 року позбавлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2022 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , усиновив ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису від 19.09.2014 №156 про народження ОСОБА_3 , де прізвище останнього змінено на « ОСОБА_5 », по батькові змінено на « ОСОБА_6 », в графі батько записаний - « ОСОБА_4 ».
Згідно свідоцтва про народження (серія НОМЕР_1 ) від 31 січня 2023 року виданого повторно, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , і його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Таким чином, відомості про позивача, як батька малолітнього ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 31.01.2023 виключено з актового запису про народження дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зіспособів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно із статею 188 СК України, батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким із відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначення розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Дана норма не встановлює конкретного, вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення від сплати аліментів.
Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.
Лише за наявності обставин, що мають істотне значення, платника ліментів може бути повністю або частково звільнений від сплати аліментів на підставі судового рішення.
У цій справі позивач посилався як на обставину, яка має істотне значення для звільнення його від сплати аліментів, на те, що судовим рішенням дитину усиновлено іншою особою та виключено з актового запису про народження дитини відомості про нього як батька дитини.
Згідно з ч.1 ст.232 СК України з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
Аліментний обов'язок позивача був заснований на факті батьківства, а виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини припинив поняття його батьківства щодо дитини.
Наслідком ухвалення судом рішення про внесення змін в графу «Батько» в актовому записі про народження дитини шляхом виключення відомостей про позивача як батька дитини є, зокрема, відсутність у позивача обов'язку утримання дитини, адже за змістом положень статті 180 СК України обов'язок утримання дитини несуть лише її батьки.
Отже, виключення запису про батьківство позивача є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини другої статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення його від сплати аліментів.
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду такі документи:
- Договір про надання правової допомоги №20/23 від 24 квітня 2023 року;
- акт виконаних робіт за договором про надання правової допомоги №20/23 від 24.04.2023;
- рахунок №20/23 від 15.05.2023
- квитанцію №20 від 15.05.2023 про оплату послуг за договором про надання правової допомоги у сумі 4000 грн;
- звіт про виконану роботу за наданням правової допомоги;
- свідоцтво про прав на заняття адвокатською діяльністю;
- ордер на надання правничої (правової допомоги)
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача на користь позивача у розмірі 4000 гривень.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видій його заробітку (доходу) щомісячно але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.07.2016 і до досягнення дитиною повноліття, які стягуються на підставі рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 07.09.2016 з дати набранням законної сили рішенням суду про усиновлення, а саме з 23.01.2023 року.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073,60 (одну тисячу сімдесят три гривні 60 коп.) грн.. сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі гривень) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2023 року.
Суддя О.В. Крамар