621/829/23
1-кп/621/186/23
іменем України
20 липня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі: судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_3 ,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_4
учасника судовго провадження потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження № 12022226310000114 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Талди-Курган Казахстан, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді інженера Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
05.09.2022, близько 13 год 00 хв, у ОСОБА_4 , який перебував у торговому залі крамниці «Ажур», яка розташована по вулиці Сергія Закори, 24 у смт. Слобожанське Чугуївського району Харківської області, на грунті особистих неприязних відносин виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
З метою реалізації умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 діючи протиправно та бажаючи настання наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно наніс рукою не менше трьох ударів по передній поверхні правого плеча, правого плечового та ліктьового суглобів потерпілої ОСОБА_5 .
Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_4 , згідно висновку експерта №12-14/27-Зм/23 від 16.03.2023, потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця на передній поверхні правого плеча, ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правого плечового та ліктьового суглобів, які як в сукупності, так і кожне окремо по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (згідно п.2.8.5 «Правил судово-медичного визначення ступен і тяжкості тілесіїих ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995).
Допитана у судовому засіданні потерпіла пояснила, що 05.09.2022 вона знаходилася з дочкою в крамниці, куди зайшов ОСОБА_4 у неадекватному стані і намагався відібрати дитину. Дитину тримала на лівій руці, а правою рукою намагалася відштовхнути ОСОБА_4 , який наносив їй удари по кінцівках. Здається удари ОСОБА_4 наносив кулаком правої руки. Від ударів утворилися синці та набряки. Продавець почала виганяти ОСОБА_4 з магазину і в цей момент зайшов її співмешканець ОСОБА_7 .
Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину не визнав і пояснив, що 05.09.2022 близько 12 год 30 хв він їхав додому і поблизу магазину «Ажур» побачив автомобіль співмешканця ОСОБА_5 . Вони були утрьох з дитиною, а коли побачили його, то зайшли одразу до магазину. ОСОБА_5 почала виривати дитину з його рук, у відповідь він схопив ОСОБА_5 за руку, після чого ОСОБА_7 його відштовхнув. Послідував за ними тому, що останній раз спілкувався з дитиною 23.04.2022, а з 22.08.2022 ОСОБА_5 забороняла спілкуватися з дочкою. Він не бачив, чи могла потерпіла ударитися. Дитина знаходилася у нього на руках, а ОСОБА_5 намагалася її вирвати з його рук, тому він перехоплював руку потерпілої, щоб вона не спричинила дитині боляче. Ударів кулаком не наносив. Умислу в його діях не було.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює продавцем у магазині «Ажур» і 05.09.2022 була свідком конфлікту між колишнім подружжям ОСОБА_5 . Бачила як ОСОБА_4 намагався відібрати у ОСОБА_5 дитину, яку вона тримала на руках. На конфлікт звернула увагу після того як закричала дитина. ОСОБА_4 був у агресивному стані. Бійка припинилася після того, як вона вийшла із-за прилавку і закрила перед ОСОБА_4 двері.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що йому відомо про те, що ОСОБА_4 переслідує ОСОБА_5 , тому 05.09.2022 вони вибрали час, коли ймовірно ОСОБА_4 буде на роботі і поїхали до магазину «Ажур» у смт. Слобожанське, де їх вже чекав ОСОБА_4 . Він сказав ОСОБА_5 щоб вона з дочкою зайшли до магазину, за ними пішов ОСОБА_4 . Коли він зайшов до магазину побачив, що ОСОБА_4 намагається вирвати із рук ОСОБА_5 дитину і наніс їй не менше двух ударів кулаком. Конфлікт припинився після того як втрутилася продавець і закрила магазин.
Судом досліджені наступні письмові докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022226310000114 від 09.09.2022 про внесення відомостей на підставі заяви ОСОБА_5 про те, що 08.09.2022 вона отримала тілесні ушкодження за адресою: АДРЕСА_2 , що спричинив ОСОБА_4 (а.п. 34)
-висновок експерта № 12-14/27-Зм/23 від 16.03.2023, згідно якого потерпілій ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синця на передній поверхні правого плеча, ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правого плечового та ліктьового суглобів, які як в сукупності так і кожний окремо по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995) (а.п. 43)
- протокол слідчого експерименту від 03.01.2023 за участю потерпілої ОСОБА_5 (а.п. 44-48)
- додатковий висновок експерта № 12-14/3-Зм/23 від 12.01.2023, згідно якого у потерпілої ОСОБА_5 мали місце синець на передній поверхні правого плеча, ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правого плечового та ліктьового суглобів; вказані вище тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупих предметів, з обмежуючою травмуючою поверхнею по механізму удару, або по механізму удару - стиснення, індивідуальні особливості яких своїй травмуючий поверхні не відобразилися, можливо, внасллідок нанесення ударів руками нападаючого або вбо внаслідок здавлення фалангами пальців нападаючого верхні кінцівки потерпілого, і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження як в сукупності так і кожний окремо по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Свідчення ОСОБА_5 , дані нею в якості потерпілої в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово - медичним даним, як в механізмі нанесення їй тілесих ушкоджень так і в способі їх спричинення, та відповідають об'єутивним судово - медичним даним, триманим в ходу судово - медичної експертизи (а.п. 50)
- протокол слідчого експерименту від 03.01.2023 за участю свідка ОСОБА_8 , в ході якого свідок підтвердила про обставини події що мали місце 05.09.2022 (а.п. 51-57)
- додатковий висновок експерта № 12-14/5-Зм/23 від 20.01.2023, згідно якого у потерпілої ОСОБА_5 мали місце синець на передній поверхні правого плеча, ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правого плечового та ліктьового суглобів; вказані вище тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупих предметів, з обмежуючою травмуючою поверхнею по механізму удару, або по механізму удару - стиснення, індивідуальні особливості яких своїй травмуючий поверхні не відобразилися, можливо, внасллідок нанесення ударів руками нападаючого або вбо внаслідок здавлення фалангами пальців нападаючого верхні кінцівки потерпілого, і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження як в сукупності так і кожний окремо по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Свідчення ОСОБА_8 , дані нею в якості свідка, в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово - медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілій ОСОБА_5 і відповідають об'єктивним судово - медичним даним, отриманим в ході судово - медичної експертизи (а.п. 60-61)
- протокол проведення слідчого експерименту від 03.01.2023 за участю свідка ОСОБА_7 , який показав про обставини події 05.09.2023 (а.п. 62-66)
- додатковий висновок експерта № 12-14/4-Зм/23 від 20.01.2023, згідно якого у потерпілої ОСОБА_5 мали місце синець на передній поверхні правого плеча, ділянки травматичного набряку м'яких тканин в проекції правого плечового та ліктьового суглобів; вказані вище тілесні ушкодження утворилися від неодноразової дії тупих предметів, з обмежуючою травмуючою поверхнею по механізму удару, або по механізму удару - стиснення, індивідуальні особливості яких своїй травмуючий поверхні не відобразилися, можливо, внасллідок нанесення ударів руками нападаючого або вбо внаслідок здавлення фалангами пальців нападаючого верхні кінцівки потерпілого, і могли бути отримані в строк та при обставинах, вказаних в постанові. По ступеню тяжкості ці тілесні ушкодження як в сукупності так і кожний окремо по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (згідно п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995). Свідчення ОСОБА_7 дані ним в якості свідка, в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово - медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілій ОСОБА_5 і відповідають об'єктивним судово - медичним даним, отриманим в ході судово - медичної експертизи (а.п. 60-61)
Що стосується тверджень ОСОБА_4 про відсутність у нього умислу на заподіяння легких тілесних ушкоджень на передній поверхні правого плеча, в проекції правого плечового та ліктьового суглобів, то вони є неприйнятними.
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, характеризується тільки умисною виною.
Відповідальність за ст. 125 КК України настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров'ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.
Питання про умисел вирішується, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховуючи обстановку вчиненого, спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного до, під час і після вчиненого, його взаємини з потерпілим, що передували події.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 через особисті неприязні відносини із потерпілою, викликані спором з приводу участі у спілкуванні з малолітньою дитиною, наніс не менше двох ударів рукою по передній поверхні правого плеча, в проекції правого плечового та ліктьового суглобів потерпілої ОСОБА_5 , допускаючи спричинення невизначеної шкоди здоров'ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження.
Суд врахував обстановку вчиненого, спосіб, кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, поведінку винного до, під час і після вчиненого, його взаємини з потерпілим, що передували події.
Зокрема, як пояснили потерпіла ОСОБА_5 , свідок ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_4 раніше спричиняв тілесні ушкодження потерпілій через особисту неприязнь, викликану спором з приводу участі у спілкуванні з малолітньою дитиною ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 був агресивний, завдавав цілеспрямованих ударів по руці потерпілої ОСОБА_5 , на її зауваження не реагував.
Сам обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що він утримував за плече, руку потерпілої та їх здавлював з метою забрати дитину.
Вказане показання узгоджується і додатковим висновком експерта № 12-14/5-Зм/23 від 20.01.2023 щодо механізму спрчинення тілесних ушкоджень. Зокрема, експертом встановлено, що тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_5 утворилися по механізму удару - стиснення.
Ці дії свідчать про усвідомлення обвинуваченим протиправного характеру їх, та бажання настання наслідків у виді заподіяння шкоди здоров'ю потерпілій.
Таким чином, суд визнає доведеним обвинувачення ОСОБА_4 в нанесенні потерпілій ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження. Правова кваліфікація за ч. 1 ст. 125 КК України, за якою суд визнає ОСОБА_4 винуватим.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд виходить з наступного.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він не судимий, має постійне місце роботи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, які, відповідно до ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, врахування тієї обставини, що ОСОБА_4 раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням принципів законності, справедливості, пропорційності покарання, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів є покарання у виді штрафу в межах санкції, перебаченої ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначене покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.
Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: