Справа № 509/3223/23
17 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160-168 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Казначейської служби України в Одеській області про визнання дій такими, що призвели до заподіяння моральної шкоди та стягнення моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Одеській області), третя особа - Головне управління Казначейської служби України в Одеській області (далі - третя особа), в якому просить:
визнати, що протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області встановлені у рішеннях Одеського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року в справі № 420/7947/19, від 15.06.2020 року в справі № 420/3106/20, від 30.09.2020 року у справі № 420/1606/20, від 13.01.2022 року у справі № 420/15045/22, від 06.04.2022 року у справі № 420/11496/21, від 22.06.2022 року у справі № 420/25170/21, від 28.11.2022 року у справі № 420/13297/22, від 15.05.2023 року у справі № 420/3539/23, від 15.05.2023 року у справі № 420/3539/23 та тривале не виконання рішень суду призвели до заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області моральну шкоду у розмірі 10000 гривень за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 15.06.2023 адміністративну справу передано до Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 справа №509/3223/23 розподілена на суддю Пекного А.С.
За змістом частин 1, 2 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, і у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, вчинених при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відтак, вимога про відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства може пред'являтися виключно до суб'єктів владних повноважень одночасно з вимогами про визнання їх дій, бездіяльності, рішень протиправними.
Позивач не заявляє вимог про вирішення публічно-правового спору.
У позовній заяві позивач стверджує, що протиправні дії відповідача встановлені судовими рішеннями та тривале не виконання рішень суду призвели до заподіяння моральної шкоди, яка підлягає стягненню у судовому порядку.
Оскільки позивач не заявляє вимог про вирішення публічно - правового спору, а заявляє вимогу про стягнення моральної шкоди, то даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд відмовляє у відкритті провадження.
Суддя роз'яснює позивачу, що дана справа підлягає розгляду в місцевому суді загальної юрисдикції за правилами цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.170, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа - Головне управління Казначейської служби України в Одеській області про визнання дій такими, що призвели до заподіяння моральної шкоди та стягнення моральної шкоди.
Роз'яснити позивачу, що розгляд цієї справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду за правилами цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Позовну заяву разом із усіма доданими до неї документами повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний