Справа № 601/1950/22Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П.
Провадження № 22-ц/817/685/23 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
17 липня 2023 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Гірський Б. О., Дикун С. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу №601/1905/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року, ухвалену суддею Клим Т.П., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Просила розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 01 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Десняньського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1636.
Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року надано сторонам по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, строк для примирення три місяці.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зупинено до 01 вересня 2023 року.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року - скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає її незаконною та такою, що винесена із порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що з часу відкриття провадження у справі-пройшло майже 6 (шість) місяців, який є максимальним терміном, що може бути наданий для примирення подружжя.
Вважає, що суд першої інстанції зробив поспішні висновки щодо повторного зупинення провадження у справі, оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено право суду повторно зупинити провадження у справі з підстав надання повторного терміну на примирення.
Зазначає, що зі сторони позивачки не було заявлено клопотання про надання терміну на примирення, а навпаки вона настоювала на розірванні шлюбу, оскільки не хоче бути жертвою фізичного насильства зі сторони відповідача в присутності малолітніх дітей. На даний час вона створила нову сім'ю, яка повністю відповідає її інтересам та інтересам її дітей.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 19 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року в частині надання строку для примирення повернуто, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року в частині зупинення провадження.
Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
Згідно приписів п.14 ч.1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Надаючи сторонам строк для примирення та зупиняючи для даної мети провадження в справі, суд першої інстанції виходив з вимог пункту 4 частини 1 статті 251 ЦПК України, за якими суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Згідно положень ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Пунктом 4 частини 1 статті 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 4 ч.1ст. 251 цього Кодексу, - до закінчення строку для примирення, визначеного судом.
Отже, у разі, якщо суд приходить до висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, він відповідно до імперативної вказівки п.4 ч.1ст.251 ЦПК України зобов'язаний зупинити провадження у справі. Строк, на який зупинене провадження судом першої інстанції, не перевищує загальний строк, встановлений ч.7ст.240 ЦПК України.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 01 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1636 (зворот а.с. 5).
Прийшовши до висновку про необхідність надання подружжю строку для примирення, суд підставно зупинив провадження у справі, оскільки відповідно до імперативної вказівки п.4 ч.1ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі.
Тому, аналізуючи обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що при вирішенні питання щодо зупинення провадження у справі, суд першої інстанції дотримався вимог цивільного процесуального законодавства, тоді як позивачка оскаржує ухвалу в частині призначеного подружжю строку для примирення, отже, апелянт фактично не погоджується з наданням судом першої інстанції строку для примирення.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зробив поспішні висновки щодо повторного зупинення провадження у справі, не заслуговують на увагу, оскільки надаючи термін на примирення, суд зобов'язаний зупинити провадження по справі.
Крім цього, ухвала суду в частині надання сторонам строку для примирення є такою, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, тому не згода позивачки з ухвалою суду в цій частині, може бути включена нею в апеляційну скаргу на рішення суду, якщо вона з ним не буде згідна.
Також варто зауважити, що строк, наданий подружжю на примирення не є примушенням до шлюбу, як це помилково вважає позивачка, а спрямований виключно на збереження сімейних відносин, як це передбачено вище зазначеними нормами законодавства, та після його закінчення, якщо примирення не відбудеться, суд вирішуватиме справу по суті заявленого позову.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині зупинення постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги її не спростовують, тому, в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 01 червня 2023 року в частині зупинення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 17 липня 2023 року.
Головуюча: Храпак Н. М.
Судді: Гірський Б. О.
Дикун С. І.